Посікіра Микола Михайлович
український скульптор
Микола Михайлович Посікіра (22 березня 1946 — 12 грудня 2019, Львів) — український скульптор, автор понад 100 пам'ятників та низки меморіальних таблиць.
| Микола Михайлович Посікіра | |
| Народився | 22 березня 1946 |
|---|---|
| Помер | 12 грудня 2019 (73 роки) Львів |
| Національність | українець |
| Громадянство |  СРСР →  Україна
|
| Жанр | монументальна, сакральна та станкова скульптура |
| Навчання | Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Напрямок | постаті, історія та культура України, сакральне мистецтво, лірика |
| Роки творчості | 1960—2019 |
| Вплив | Дмитра Крвавича |
| Працював у містах | Львів, Івано-Франківськ, Кіцмань, Золочів |
| Премії |
лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка |
| Звання |
|
Біографія
ред.Скульптор. Заслужений діяч мистецтв України. Учень Дмитра Крвавича. Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка[1].
У 1970—1980 роках Микола Посікіра, спромігся ще за часів радянської влади створити та встановити у Львові художньо-меморіальні таблиці визначним українським особистостям: Маркіяну Шашкевичу, Руській трійці, Лесю Курбасу, Борису Грінченку, Адаму Коцкові, Івану Франкові, Богдану-Ігорю Антоничу.
Творча майстерня Миколи Посікіри містилася в будинку на вул. Пісковій, 15а, у Львові[2].
12 грудня 2019 року, вночі, на 74-му році життя, Посікіра Микола Михайлович відійшов у вічність[3].
Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 79).
Творчість
ред.Монументальні твори
ред.- Пам'ятники загиблим землякам у селах Самбірського району Львівської області — Михайлевичі (1977, у співавторстві з архітектором О. Смуріковим)[4], Отиневичі (1977, у співавторстві з архітектором Богданом Черкесом)[5].
- Декоративні скульптурні композиції при вході до будинку культури в Тюмені (не пізніше 1980, метал)[6].
- Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі, поле № 3 (1989), у співавторстві зі скульпторами Любомиром Яремчуком, Ярославом Скакуном[7][8].
- Пам'ятник на могилі Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі, поле № 22 (1990), у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком[7][8].
- Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу у Львові (1990; у співавторстві з Дмитром Крвавичем)[9].
- Погруддя Олексі Бобикевичу в Малих Дідушичах (1991)[10].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Моршині (1991, у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Василем Каменщиком)[11].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Задвір'ї (1991, у співавторстві зі скульпторами Любомиром Яремчуком, Любомиром Юрчуком, архітектором Михайлом Федиком)[12].
- Погруддя Леся Курбаса в Самборі (бронза, мармурова крихта). Відкрито біля міського Народного дому 21 жовтня 1991 року під час святкування 750-ліття від часу першої писемної згадки міста Самбора[13].
- Пам'ятник Петру Сагайдачному в с. Кульчиці (1992, у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Михайлом Федиком)[14].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Оброшині (1993, у співавторстві зі скульпторами Любомиром Яремчуком, Володимиром Римаром, архітектором Михайлом Федиком)[15].
- Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу на площі Вічевій у Золочеві (1993; у співавторстві зі скульптором Дмитром Крвавичем, архітектором Михайлом Федиком)[16].
- Пам'ятник на могилі Ярослава Годиша на Личаківському цвинтарі (1994, у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Василем Каменщиком)[7].
- Пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові (1994; у співавторстві зі скульпторами Дмитром Крвавичем та Любомиром Яремчуком)[17].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в П'ятничанах (1995, у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Михайлом Федиком)[18].
- Пам'ятник Іванові Франку в Івано-Франківську (у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком, архітектором Василем Каменщиком). Відкритий 26 серпня 1995 року[19].
- Фіґура Скорботної Матері Божої під хрестом у с. Мшанець Самбірського району (1996).
- Пам'ятник Володимиру Івасюку в Кіцмані. Відкритий 4 березня 1999 року до 50-ліття від дня народження В. Івасюка (у співавторстві зі скульптором Любомиром Яремчуком та архітектором Михайлом Федиком). Виготовлений на Львівській кераміко–скульптурній фабриці.
- Пам'ятник на могилі Мирослава Іванюти на Личаківському цвинтарі, поле № 49 (2002, бронза, граніт; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)[7].
- Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу на площі Незалежності у Золочеві (2002; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)[20].
- Пам'ятник на могилі художника Миколи Бідняка на Личаківському цвинтарі у Львові (2006, у співавторстві з архітектором Василем Каменщиком).
- Пам'ятник Степанові Бандері у Львові (2007; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)[21].
- Пам'ятник Степану Бандері на Європейської площі в Івано-Франківську (2009)[22].
- Меморіал жертвам політичних репресій московського комуністичного режиму в Україні (у співавторстві з архітекторами Михайлом Федиком та Юрієм Столяровим). Відкритий 10 жовтня 2010 року на полі поховань № 55 Янівського цвинтаря у Львові[23].
- Пам'ятник Матері-Україні на площі Ринок у Самборі (2010; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)[24].
- Погруддя художника Михайла Бойчука, встановлене у березні 2014 року на фасаді львівського палацу мистецтв у межах відкриття щорічної виставки-конкурсу «Весняний сезон» та освячене 7 квітня 2014 року[25].
- Пам'ятник Митрополиту Андрею Шептицькому на площі Святого Юра у Львові (2015, у співавторстві з архітекторами Михайлом Федиком, Ігорем Кузьмаком)[26].
- Фігура Богородиці на вулиці Івасюка в селі Конопниця, Львівського району Львівської області[27].
- Погруддя Тараса Шевченка в смт Війтівці, Хмельницького району, Хмельницької області (у співавторстві зі скульптором Леонідом Юрчуком). Відкритий у 2022 році[28].
-
Пам'ятник на могилі Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі -
Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі -
Пам'ятник Петру Сагайдачному в селі Кульчиці -
Пам'ятник Франкові в Івано-Франківську -
Пам'ятник Володимиру Івасюку в Кіцмані -
Пам'ятник М. Шашкевичу у Львові біля музею «Русалки Дністрової» -
Пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові -
Пам'ятник Степанові Бандері в Івано-Франківську -
Пам'ятник Степанові Бандері у Львові -
Погруддя Леся Курбаса в Самборі
.JPG)
Станкові роботи
ред.- Партизанська мати (1973, тонований гіпс, 51×30×37)[29].
- Портрет Ежена Потьє (1977, тонований гіпс, 48×45×47[30], за іншими даними 1978, 51×30×37[31]).
- Дума про землю (Ходок з України) (1980, тонований гіпс, 50×100×54)[1].
- Щаслива молодість (1982, тонований гіпс, 100×60×70)[32].
- День Перемоги (1985, тонований склобетон, 71×39×38)[33].
- Захар Беркут (1986, тонований гіпс, 52×47×47)[34].
Меморіальні таблиці
ред.- Першій маївці 1890 року у Львові, таблиця встановлена на стіні ратуші (1970[35], за іншими даними 1977[36]).
- Страченим гайдамакам у Городку Львівської області, будинок готелю (1970, чавун; у співавторстві з В. Саничем)[37][38].
- Іванові Франку на вулиці Соломії Крушельницької, 25 у Львові (1978, у співавторстві з архітектором Богданом Черкесом)[39].
- «Руській трійці» на вулиці Стефаника, 2 у Львові (1987; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)[40].
- Маркіяну Шашкевичу на площі Шашкевича, 1 у Львові (1986, бронза)[41].
- Лесю Курбасу на вулиці Руській, 20 у Львові (1987, бронза; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком)[42].
- Борису Грінченку на вул. Винниченка, 24 у Львові (1988, бронза, відновлена у 2002 році)[43].
- Богдану-Ігорю Антоничу на вулиці Городоцькій, 50 у Львові (1989, бронза)[44].
- Адамові Коцку на вул. Грушевського, 4 у Львові (1991, бронза; у співавторстві з архітектором Михайлом Федиком).
- Юліану Опільському у Львові (1991, бронза).[джерело?]
- Володимиру Івасюку на вулиці Івасюка, 2 у Львові (1991, бронза; у співавторстві з архітектором Василем Каменщиком)[45].
- Богдану Лепкому у Львові (1992, бронза).[джерело?]
- Михайлу Драгоманову у Львові (бронза).[джерело?]
- Миколі Івасюку на вулиці Фредра, 7 у Львові (1995, у співавторстві з архітектором Василем Каменщиком)[46].
-
Меморіальна таблиця Першотравневій демонстрації 1890 року у Львові -
Меморіальна таблиця Іванові Франку у Львові -
Пам'ятна таблиця Богдану-Ігореві Антоничу у Львові -
Меморіальна таблиця Миколі Івасюку у Львові
.jpg)
Примітки
ред.- ↑ а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
- ↑ Ухвала ЛМР № 388 від 27 червня 1996 року «Про надання пільг по платежах в бюджет». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 27 червня 1996. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Пішов з життя знаний львівський митець, автор меморіальної таблиці на Ратуші. dilo.net.ua. Діло. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 337.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 327.
- ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 99.
- ↑ а б в г Личаківський некрополь, 2006.
- ↑ а б Загайська, 2017.
- ↑ Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
- ↑ Бобикевичева О. Спогади з моїх років // «В своїй хаті своя правда…». Сторінки історії Стрия. — Київ—Стрий : МП «Опришки», Всеукраїнська музична спілка, 1992. — С. 68. — ISBN 6-7850-0021-3.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 161.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 45.
- ↑ Микола Сенейко (25 лютого 2021). У Самборі відзначили день народження Леся Курбаса. leopolis.news. Leopolis.news. Процитовано 6 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний: молоді роки. — К., 2006. — С. 161. — ISBN 966-02-4172-0.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 120.
- ↑ Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу. zolochiv.net. Золочів.нет. 9 листопада 2010. Архів оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 6 липня 2022.
- ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 206.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 162.
- ↑ Шпільчак В. Станиславів—Івано-Франківськ: Місто давнє і сучасне / В. Шпільчак, З. Соколовський, М. Головатий. — Львів : Світ, 2011. — С. 239—241. — (Історичні місця України) — ISBN 978-966-603-636-3.
- ↑ Пам'ятник В'ячеславу Чорноволу. zolochiv.net. Золочів.нет. 9 листопада 2010. Процитовано 6 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 279—280.
- ↑ В Івано-Франківську відкрили пам’ятник Степанові Бандері. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 1 січня 2009. Процитовано 5 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ М. Кушнір, Н. Кохалевич Меморіал жертв репресій у Львові // Слово Просвіти. — ч. 20. — 2011. — 19—25 травня. — С. 2.
- ↑ Іванчук Р. На Самбірщині відкрили два пам'ятники в один день // Високий замок. — № 161 (4293). — 2010. — 31 серпня. — С. 1, 3.
- ↑ Ірина Пакош (8 квітня 2014). У Львові на фасаді Палацу мистецтв встановили погруддя митців. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 22 грудня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ У Львові урочисто відкрили пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому. dailylviv.com. Щоденний Львів. 29 липня 2015. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 6 липня 2022.
- ↑ Офіційний сайт села Конопниця. konopnycja.info. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Відкрито пам'ятник великому Кобзарю. viytovecka-gromada.gov.ua. Війтовецька селищна громада. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 7 липня 2022.
- ↑ Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29. (рос.)
- ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 53.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 29.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
- ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 317.
- ↑ Перша маївка // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 122.
- ↑ Перейма Л. Пам'ятка Коліївщини // Галицька брама. — 1999. — № 8 (56). — C. 9.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 261.
- ↑ Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 94. — ISBN 978-617-629-076-6.
- ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 244.
- ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 115—116.
- ↑ Ілько Лемко. Львів м. Будинок з історією (№ 24) Меморіальна дошка Б. Д. Грінченку. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 6 липня 2022.
- ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 285.
- ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 169.
- ↑ Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 109. — ISBN 966-95279-6-1.
Джерела
ред.- Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / Роман Наконечний. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
- Загайська Р. Про автора // Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — 480 с. — ISBN 966-8955-00-5.
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
Посилання
ред.- Нова неділя (мистецький часопис Львівщини), грудень 2013.
- Соломія Головіна (6 грудня 2012). Якщо точно скопіювати портрет людини, вийде не скульптура, а муляж, — Микола Посікіра. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 22 грудня 2019.
- Микола Посікіра. lychakivcemetery.org. Фонд Культурної Спадщини Польщі. Архів оригіналу за 27 травня 2023. Процитовано 5 липня 2022.