П'я́тка — село в Україні, у Чуднівському районі Житомирської області. Населення становить 1200 осіб. Розташоване приблизно на однаковій відстані від Бердичева та Чуднова. Відстань до райцентру становить близько 18,5 км і проходить автошляхом Т 2309. Місцевість порізана ярами та горбами. Через село тече річка П'яток.

село П'ятка
Pyatka gerb.png Pyatka prapor.png
Герб П'ятки Прапор П'ятки
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Чуднівський
Громада П'ятківська сільська рада
Код КОАТУУ 1825886801
Облікова картка П'ятка 
Основні дані
Засноване на початку XIV століття
Населення 1200
Площа 4,903 км²
Густота населення 203 осіб/км²
Поштовий індекс 13222
Телефонний код +380 4139
Географічні дані
Географічні координати 50°01′07″ пн. ш. 28°21′59″ сх. д. / 50.01861° пн. ш. 28.36639° сх. д. / 50.01861; 28.36639Координати: 50°01′07″ пн. ш. 28°21′59″ сх. д. / 50.01861° пн. ш. 28.36639° сх. д. / 50.01861; 28.36639
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Відстань до
обласного центру
56,1 км
Відстань до
районного центру
18,5 км
Місцева влада
Адреса ради 13222, с. П'ятка, вул. Жданівського, 15; тел. 9-37-31
Карта
П'ятка. Карта розташування: Україна
П'ятка
П'ятка
П'ятка. Карта розташування: Житомирська область
П'ятка
П'ятка

CMNS: П'ятка у Вікісховищі

Походження назвиРедагувати

За одною з версій назва походить від назви річки П'яток. За іншою — село лежить на п'яти горбах.

ІсторіяРедагувати

На околицях села 23 січня 1593 відбулася битва між українськими повстанцями та польськими військами у ході козацького повстання під проводом Криштофа Косинського.

Містечко служило форпостом між Бердичевом та Чудновом, перебувало у володінні князя Костянтина Острозького. Припускають, що село набагато давніше, ніж вважається. Під селом була влаштована мережа підземних тунелів, залишки якої існують до теперішнього часу.

Станом на 1885 рік у колишньому приватному (власницькому) містечку, центрі П'ятківської волості Житомирського повіту Київської губернії, мешкало 1170 осіб, налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих двори, 3 постоялих будинки, кілька лавок, відбувався щорічний ярмарки[1]. За 10 та 12 верст — смоляні заводи.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2703 осіб (1301 чоловічої статі та 1402 — жіночої), з яких 1842 — православної віри, 836 — юдейської[2].

На початку XX століття в містечку проживало багато євреїв, але під час Другої світової війни майже всі були знищені.

У 1999 році за порятунок євреїв Праведниками народів світу були визнані жителі села Семен та Секлета Ромчуки.

УстановиРедагувати

  • П'ятківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
  • Будинок культури.

Історичні пам'яткиРедагувати

  • П'ятківська церква. Церква Воскресіння Словущого, середина ХІХ ст.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-26)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати