П'ятка
П'я́тка — село в Україні, в Чуднівському районі Житомирської області. Населення становить 1200 осіб. Розташоване приблизно на однаковій відстані від Бердичева та Чуднова. Відстань до райцентру становить близько 18,5 км і проходить автошляхом Т 2309. Місцевість порізана ярами та горбами. Через село тече річка П'яток.
| село П'ятка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район/міськрада | Чуднівський | ||||
| Рада/громада | П'ятківська сільська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 1825886801 | ||||
| Облікова картка | П'ятка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | на початку XIV століття | ||||
| Населення | 1200 | ||||
| Площа | 4,903 км² | ||||
| Густота населення | 203 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 13222 | ||||
| Телефонний код | +380 4139 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°01′07″ пн. ш. 28°21′59″ сх. д. / 50.01861° пн. ш. 28.36639° сх. д.Координати: 50°01′07″ пн. ш. 28°21′59″ сх. д. / 50.01861° пн. ш. 28.36639° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
228 м | ||||
| Відстань до обласного центру |
56,1 км | ||||
| Відстань до районного центру |
18,5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 13222, с. П'ятка, вул. Жданівського, 15; тел. 9-37-31 | ||||
| Карта | |||||
  П'ятка | |||||
 П'ятка | |||||
|
| |||||
Походження назвиРедагувати
За одною з версій назва походить від назви річки П'яток. За іншою — село лежить на п'яти горбах.
Історичні відомостіРедагувати
На околицях села 23 січня 1593 відбулася битва між українськими повстанцями та польськими військами у ході козацького повстання під проводом Криштофа Косинського.
Містечко служило форпостом між Бердичевом та Чудновом, перебувало у володінні князя Костянтина Острозького. Припускають, що село набагато давніше, ніж вважається. Під селом була влаштована мережа підземних тунелів, залишки якої існують до теперішнього часу.
Станом на 1885 рік у колишньому приватному (власницькому) містечку, центрі П'ятківської волості Житомирського повіту Київської губернії, мешкало 1170 осіб, налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих двори, 3 постоялих будинки, кілька лавок, відбувався щорічний ярмарки[1]. За 10 та 12 верст — смоляні заводи.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2703 осіб (1301 чоловічої статі та 1402 — жіночої), з яких 1842 — православної віри, 836 — юдейської[2].
На початку XX століття в містечку проживало багато євреїв, але під час Другої світової війни майже всі були знищені.
У 1999 році за порятунок євреїв Праведниками народів світу були визнані жителі села Семен та Секлета Ромчуки.
УстановиРедагувати
- П'ятківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
- Будинок культури.
Історичні пам'яткиРедагувати
- П'ятківська церква. Церква Воскресіння Словущого, середина ХІХ ст.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-26)
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'ятка |
ДжерелаРедагувати
- Piątka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — Т. VIII : Perepiatycha — Pożajście. (пол.).— S. 65. (пол.)