О́тто Ге́нріх Ва́рбург (нім. Otto Heinrich Warburg; 8 жовтня 1883, Фрайбург, Баден — 1 серпня 1970, Західний Берлін) — син Еміля Варбурга, німецький біохімік, доктор і фізіолог, учень Ернста Фішера, лауреат Нобелівської премії, член Лондонського королівського товариства. Один із видатних вчених двадцятого століття у галузі цитології.

Отто Генріх Варбург
нім. Otto Heinrich Warburg
Bundesarchiv Bild 102-12525, Otto Heinrich Warburg.jpg
Народився 8 жовтня 1883(1883-10-08)
Фрайбург, Німецька імперія
Помер 1 серпня 1970(1970-08-01) (86 років)
Берлін, ФРН
Поховання Далемський цвинтар
Громадянство Flag of Germany.svg ФРН
Діяльність біохімік[d], хімік, викладач університету
Сфера роботи Біохімія, фізіологія
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Науковий керівник Еміль Фішер
Мова творів німецька[1]
Заклад Гумбольдтський університет Берліна
Учасник Перша світова війна
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Академія наук НДР
Відомий завдяки: відкрив механізм дії дихального ферменту
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1931)

Зміст

БіографіяРедагувати

  • Отто Варбург навчався хімії в Берліні у видатного вченого Ернста Фішера і в 1906 року захистив докторську дисертацію з хімії. Продовжив навчання у Людольфа фон Креля в Гейдельберзі і у 1911 — заслужив ступінь доктора медицини.
  • Між 1908 і 1914 роками працював на морській біологічній станції Неаполя (Stazione Zoologica). Дружба з директором цієї станції збереглася у нього на все життя.
  • Під час Першої світової війни, служачи на фронті офіцером в уланському полку, заслужив орден Залізного хреста. Варбург був вдячний долі за цю можливість побачити справжнє життя поза академією.
  • Ближче до кінця війни, коли кінець війни був очевидним, Альберт Ейнштейн, друг батька Отто, написав на прохання своїх друзів лист Отто, в якому просив того повернутися до академії, оскільки втратити такий талант було б трагедією для науки.

Наукова робота і Нобелівська преміяРедагувати

Варбург вивчав окислювально-відновні процеси в живій клітині. Ним розроблені і удосконалені багато приладів та інструментів, методи дослідження біологічних об'єктів, які широко використовуються в хімії та фізіології. Варбург вивчав обмін речовин в клітинах пухлин, питання фотосинтезу і хімії бродіння.

За відкриття природи і функцій «дихальних ферментів» Варбург був удостоєний Нобелівської премії у галузі фізіології і медицини у 1931 році.

Ракова гіпотезаРедагувати

"Рак, на відміну від інших захворювань, має незліченну кількість вторинних причин виникнення. Але навіть для раку є всього одна основна причина. Грубо кажучи, основна причина раку — це заміна дихання з використанням кисню в тілі нормальної клітини на інший тип енергетики — ферментацію глюкози "- цитата з лекції Отто Варбурга[2].

Пізні роки й визнанняРедагувати

Медаль Отто ВарбургаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Отто Генріх Варбург, "Основна причина і запобігання раку "

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати