Отрешко-Арський Микола
Микола Отрешко-Арський (20 лютого 1900, м. Запоріжжя, Російська імперія — 29 липня 1986, Чикаго, США) — український військовий та громадський діяч, полковник Армії УНР. Учасник Першого Зимового походу, голова Управи Спілки колишніх вояків-українців у США (1970–1980), голова Братства Залізних, член Товариства Подолян при українській вільній академії наук у США[1]. Лицар Залізного хреста УНР[2] та Воєнного хреста[3] УНР.
| Микола Отрешко-Арський | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження | 20 лютого 1900 Запоріжжя, Російська імперія | ||||
| Смерть | 29 липня 1986 (86 років) Чикаго,  США | ||||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність | .svg){kind=small} УНР Українська держава (1941) | ||||
| Вид ЗС |  Армія УНР 14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина» | ||||
| Війни / битви | |||||
| Командування | |||||
| |||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Життєпис
ред.Микола Отрешко-Арський народився 20 лютого 1900 року у м. Запоріжжя. 1918 року навчався у технічній школі в Кам'янці-Подільському. 4 листопада 1918 року добровольцем вступив до 60-го пішого дієвого полку імені Я. Кармелюка військ Директорії. У лютому 1919 року був поранений. Потім служив у Лубенському кінному полку однорічником[4], з вересня 1919 — юнак Житомирської юнацької школи[5]. Микола Отрешко-Арський закінчив у 1919 році Спільну Юнацьку школу Армії УНР в званні хорунжого[6][7][8].
Після закінчення Спільної Юнацької школи — хорунжий 1-го кінного полку Чорних запорожців Петра Дяченка Армії УНР[9].
Микола Отрешко-Арський служив у 1-й сотні 1-го кінного полку ім. Максима Залізняка, 3-й Залізній дивізії Армії УНР. Брав участь Першому Зимовому поході Армії УНР.
Під час німецько-радянської війни Микола Отрешко-Арський співпрацював з абвером, мав агентурний псевдонім «Мартинов», очолюючи розвідувально-резидентурську область «С» Зондерштабу «Р» із центром у Чернігові. Агенти Отрешко-Арського діяли в північних районах України, на півдні Білорусі та в Орловській області Росії. Основне завдання діяльності полягала у боротьбі з радянською агентурою та підпіллям.
У 1943—1944 роках служив у 14-й гренадерській дивізії Ваффен СС «Галичина».
З 1950 року на еміграції у США[10]. Був активним українським громадським діячем, фінансово допомагав багатьом українським виданням, автор спогадів про Житомирську та Спільну юнацькі школи у нью-йоркському часописі «Тризуб».
У 1970—1980 роки був головою Управи Спілки колишніх вояків-українців у США.
Микола Отрешко-Арський помер 29 липня 1986 році в Чикаго, США. Похований на Цвинтар святого Андрія у Баунд-Бруці.
Доробок
ред.- Отрешко-Арський М. «Воєнні школи Дієвої армії УНР» // Тризуб. — 1973. — Ч. 71. — С. 9—18.
- Отрешко-Арський М. «Спогад про Спільну військову школу» // Тризуб. — Нью-Йорк. — Ч. 1966. Ч. 40. — С. 11—14.
- Отрешко-Арський М. «Мої спомини про Спільну юнацьку школу Армії УНР» // Тризуб. — ч. 571. — Париж, 1937.
Примітки
ред.- ↑ Товариство Подолян при українській вільній академії наук у США (кінця 1960-х - початку 1970-х рр.)
- ↑ Отрешко-Арський Микола
- ↑ Наша історія: невідомий запорізький генерал армії УНР[недоступне посилання]
- ↑ Удовиченко О. Третя Залізна Дивізія: Матеріяли до історії Війська Української Нарподньої Республіки. Рік 1919. — Нью-Йорк : Червона Калина, 1971. — С. 243 .
- ↑ Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921) кн. 2 Житомирська юнацька школа (Спільна військова школа)
- ↑ Журнал зарахування старшин Дієвої Армії УНР на дійсну військову службу впродовж 1920–1923 рр.
- ↑ Стецюк В. Повсякденне життя юнаків Кам'янець-Подільської спільної юнацької школи (1919-1920 рр.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
- ↑ Дяченко П. Г. Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР. — Київ : Стікс, 2010. — С. 201, 261,387, 424 . — ISBN 978-966-2401-00-4.
- ↑ Нові іміґранти [Архівовано 2016-07-10 у Wayback Machine.] // Свобода. — ч. 32. — 1950. — 9 лютого. — С. 6.
Джерела
ред.- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга 2. — Київ : Темпора, 2011. — С. 184, 186, 189, 191, 193—195, 199, 202, 203, 214, 216, 240—244, 267, 282, 293, 346 . — ISBN 978-617-569-041-3.