Острів Ратманова
Острів Ратманова (чук. Імелін, інуп. Imaqliq) — острів у складі островів Діоміда в Беринговій протоці, найсхідніша точка території Російської Федерації.
Острів Ратманова | |
---|---|
Названий на честь | Makar Ivanovich Ratmanovd |
Географія | |
65°46′52″ пн. ш. 169°03′25″ зх. д. / 65.78111111113878451° пн. ш. 169.05694444446777425° зх. д.Координати: 65°46′52″ пн. ш. 169°03′25″ зх. д. / 65.78111111113878451° пн. ш. 169.05694444446777425° зх. д. | |
Акваторія | Берингове море |
Група островів | Острови Діоміда |
Площа | 29 км² |
Найвища точка | 449 м |
Країна | |
Росія | |
Адм. одиниця | Чукотський район |
Населення | 0 осіб (2000) |
Першовідкривач | Семен Дежньов |
Острів Ратманова у Вікісховищі |
Адміністративно відноситься до Чукотського району Чукотського автономного округу. Постійне населення на острові відсутнє, тут розміщена база російських прикордонників.
Названий на честь російського мореплавця М. І. Ратманова[1].
Географія
ред.Найвища точка — гора Криша, 505 метрів. Знаходиться трохи південніше географічного центру острова.
Глибини біля узбережжя досягають 43 метрів.
Скелясте узбережжя, в глибових осипах, з вузькою смугою прибережного пляжу, лише північний берег відносно пологий. Там же розташована полярна станція. Є кілька річок, дві з них течуть від центру острова на північ, тече одна від вершини гори Криша на південний схід. Протяжність острова з півночі на південь становить 8,7 км, з сходу на захід — 4,7 км. Від острова Ратманова до узбережжя Чукотки 35,68 км. Крайня північна точка острова — мис Вершник, на схід від якої знаходиться мис Скелястий. Найпівденніша точка острова — мис Південний.
В 3,76 км від острова розташований менший острів, острів Крузенштерна, що належить США. По центру протоки між островами проходить державний морський кордон Росії і США, який утворився після продажи Аляски. По цій протоці проходить лінія зміни дат: на острові Ратманова починається доба, а на острові Крузенштерна — закінчується.
Інфраструктура острова відносно розвинена, є полярна станція, прикордонна застава[2] і безліч різних будівель на узбережжі і на південь від центру острова.
Історичні відомості
ред.Вперше європейцями острів був відвіданий експедицією Семена Дежньова, про що є письмова доповідь від 15 квітня 1655 року[3].
Влітку 1728 року до острова підійшов Вітус Беринг, який дав йому назву Великий Діомід — на честь святого, у день якого, 16 серпня, експедиція прибула до острова. Через чотири роки І. Федоровим і М. С. Гвоздєвим він був нанесений на карту[4]. До цього острів місцевими ескімосами називався Імакльік (чукот. адап. Імелін) — «оточений морем»[5]. Тут знаходилися два поселення — Кунга і Імаклік з населенням близько 400 осіб.
У 1816 році російський полярний дослідник Отто Коцебу, досліджуючи Берингову протоку, помилково виявив ще один острів в архіпелазі трьох островів Діоміда, який назвав іменем свого товариша по службі — офіцера Макара Ратманова, учасника попередньої морської експедиції. Коли помилка була виявлена, назву було перенесено на один з островів архіпелагу Діоміда[6].
З 1916 року внаслідок слабкої охорони північних кордонів на острові незаконно діяла американська факторія, яка не виплачувала митних зборів. У вересні 1925 року до острова Ратманова прибув прикордонний сторожовий корабель «Воровський», після чого американці були змушені покинути радянську територію. В 1941 році на острові була створена прикордонна застава[1][7].
30 березня 1867 року продаж Аляски США розділив архіпелаг на дві частини: по протоці між двома островами пройшов морський російсько-американський кордон.
З 1905 р. по 1933 р. з острова Ратманова відбувалася поступова міграція корінних жителів на сусідній — американський острів Крузенштерна. З початком холодної війни зусиллями радянської сторони, жителі, що залишилися, були примусово переселені на материкову частину Чукотки. Цікаво, що з 1989 року діє угода між СРСР (тепер РФ) і США про безвізові поїздки місцевих жителів островів Діоміда в гості один до одного.
У 2005 році на найвищій сопці острова був споруджений семиметровий православний хрест, який добре видно жителям сусідньої Аляски і кораблям, що проходять через Берингову протоку[8].
У вересні 2016 року острів відвідав Патріарх Московський і всієї Русі Кирило[9].
У різний час через острів планувалося побудувати тунель, який з'єднає Євразію і Північну Америку.
Фауна
ред.На острові Ратманова розташований один з найбільших у регіоні пташиних базарів, всього відмічено 11 видів морських птахів загальною чисельністю понад 4 млн особин. У червні 1976 року тут спостерігався охристий колібрі — єдиний вид колібрі, заліт якого зареєстрований в Росії[10].
На острові знаходиться велике лежбище моржів, в прибережній акваторії відбуваються масові міграції сірого кита [11].
Примітки
ред.- ↑ а б Самая восточная пограничная застава в России << Наука, История, Образование, СМИ | Дебри-ДВ (рос.). debri-dv.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 10 листопада 2017.
- ↑ Погранзастава острова Ратманова на Викимапии. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2018.
- ↑ А. Вахрушев (19 августа 2010). Полосочка ничейной тишины. Северные просторы. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 9 квітня 2013.
- ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Шаблон:Топонимический словарь Северо-Востока СССР
- ↑ Географические названия мира: Топонимический словарь. [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.] — М: АСТ. Поспелов Е. М. 2001.
- ↑ Олег Чесноков (24.11.2011). На самых дальних рубежах. Крайний Север. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 9 квітня 2013.
- ↑ На острове Ратманова установлен православный крест (рос.). Патриархия.Ru. 25 серпня 2005. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 8 вересня 2016.
- ↑ Патриарх Кирилл на границе с США помолился о мире (рос.). Православие.Ru. 8 вересня 2016. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 вересня 2016.
- ↑ база данных «Позвоночные животные России»: охристый колибри. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ А. В. Андреев, ред. (2001). Водно-болотные угодия России (рос.). Т. IV. Москва: Wetlands International. ISBN ISBN 90-5882-986-3. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка)
Топографічні карти
ред.- Аркуш карти Q-2-XXIII, XXIV острови Діоміда. Масштаб: 1:200 000. Стан місцевості на 197? рік.
Посилання
ред.- Фотографія з острова Крузенштерна — www.panoramio.com
- Юлія Самцова. Снігові ступені острова Ратманова[недоступне посилання] — Аіф Камчатка, № 20 (1437), 13 травня 2008
- Острів Ратманова — найбільш східна територія Росії [Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] — стаття, історичні фото.