Полярна станція

наукова станція, комплекс споруд для проживання і дослідження Антарктиди чи Арктики

Поля́рна ста́нція — науково-спостережний пункт, створений на узбережжі Північного Льодовитого океану, в Антарктиці, на прилеглих островах, а також на дрейфуючих льодах.

Антарктична станція Восток

У Північній півкулі полярні (арктичні) станції розташовані на північ від Полярного кола, а в Південному — антарктичні — південніше 60 ° південної широти. Винятки трапляються рідко.

Полярні станції ведуть систематичні метеорологічні, геофізичні, геомагнітні, гідрологічні, а в окремих випадках — біологічні та медичні спостереження. Часто використовують геологічні дослідження. Гляціологічні дослідження і спостереження проводять переважно в Антарктиці.

Населення станцій складають вчені, рідше — члени їхніх сімей. Широко використовують вахтовий метод (не більше 6-12 місяців).

Полярні станції в Арктиці

ред.

Дрейфуючі станції

ред.

У 1937 р. в Радянському Союзі в Арктиці була організована полярна станція «Північний полюс-1» («СП-1»). Це була перша у світі дрейфуюча станція. Висадкою на лід керував відомий полярник О. Ю. Шмідт. На станції знаходилося чотири полярники: І. Д. Папанін — начальник станції, Е. Т. Кренкель — радист, Е. К. Федоров — магнітолог, П. П. Ширшов — гідролог. На льоду станція пробула 275 днів.

На островах

ред.

На континенті

ред.

Полярні станції в Антарктиці

ред.

На островах

ред.

На континенті

ред.

Див. також

ред.

Координати: 65°14′44″ пд. ш. 64°15′28″ зх. д. / 65.2456778° пд. ш. 64.2578250° зх. д. / -65.2456778; -64.2578250