Острог (станція)
Острог — проміжна залізнична станція 4-го класу Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці на лінії Шепетівка — Здолбунів між станцією Могиляни (6 км) та зупинним пунктом Українка (4 км). Розташована у селі Оженин Рівненського району Рівненської області.
| Станція Острог
Шепетівка — Здолбунів | |
|---|---|
 Вокзал станції Острог | |
| 50°26′13″ пн. ш. 26°29′38″ сх. д. / 50.43694° пн. ш. 26.49389° сх. д. | |
| Дата відкриття | 11 (23) липня |
| Рік відкриття | 1873 (151 рік) |
| Попередня назва | Оженин |
| Тип | проміжна |
| Колій | 6 |
| Платформ | 2 |
| Тип платформ(и) | бічна та острівна |
| Форма платформи | прямі |
| Відстань до Києва, км | 356 км (до ст.Київ-Пас) |
| Відстань до Шепетівки, км | 52 |
| Відстань до Здолбуніва, км | 21 |
| Код станції | 341003 ? |
| Код «Експрес-3» | 2200186 ? |
| Послуги | 
|
| Супутні послуги | залізничні, вантажні перевезення |
| |
  Острог | |
| Дільниця Шепетівка — Здолбунів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
ред.У 1872 році прокладено дільницю Бердичів — Ковель залізничної лінії Козятин — Ковель — Берестя. Регулярний рух відкрито 11 (23) липня 1873 року. Того ж року відкрита і залізнична станція Оженин, яка отримала назву від однойменного села, в якому вона була розташована. Однак згодом станція здобула назву розташованого за 15 км міста Острог — втім, коли точно відбулося перейменування невідомо, проте за однимм даними відомо, що це відбулося між 1912 та 1936 роками[1], за іншими даними вважається, що станція отримала назву Острог у 1933 році.
У 1964 року станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Фастів — Козятин — Здолбунів[2].
У 2018 році «Укрзалізниця» вийшла з пропозицією до Кабінету Міністрів України закрити станцію Острог через невеликий обсяг роботи — кількість відвантажених вагонів не покриває затрати на обслуговування станції[3].
Пасажирське сполучення
ред.Приміське сполучення здійснюється електропоїздами, що прямують до кінцевих станцій Здолбунів, Могиляни, Рівне, Шепетівка. Також на станції зупиняються декілька поїздів далекого сполучення[4].
Примітки
ред.- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 92 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Історія електрифікації залізниць (1964—1966) (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Розклад руху поїздів по станції Острог на сайті poizdato.net
Джерела
ред.- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)
(рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.] - Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
