Відкрити головне меню

Геральт, Геральд, Осьморог або Рогов (Cicierza, Gerald, Gieralt, Hosmorog, Osmarog, Osmarany, Osmioróg, Osmoróg, Rogów) — шляхетський герб польського походження, яким користувалось близько 100 шляхетськіх родів Білорусі, України, Литви і Польщі.

Геральд, Осьморог
Herb Gieralt.png
Деталі
Затверджений 1361 рік

Герб відомий у Польському королівстві від початку 14 століття, у Великому князівстві Литовському, Руському та Жемантійському — після Городельськой унії 1413 року.

Опис гербаРедагувати

На червленому полі знаходиться срібний хрест з роздвоєними кінцями, так що він утворює "восьмиріга", а між його кінцівками симетрично розташовані чотири кулі. Над короною сидить тетерів, що ніби збирається злетіти.

ЛегендаРедагувати

За легендою, шляхтич німецького походження, якого звали Геральт (Gierałt) довго виступав проти християнської віри. Проте, під час свого перебування в Римі він був навернений та хрещений. Він отримав свій герб особисто від Папи Римського. На щиті герба він помістив тетерева. Повернувшись до Польщі він активно фінансував будівництво численних церков. За його ім'ям й було названо герб.

ІсторіяРедагувати

Вважається, що герб виник бл. 1288-1306 рр. Одними з перших його представників називають Святого Андрія Свирада (Andrzej Świerad) та третього єпископа Віленського Миколая з Горжкова (Мikołaj z Gorzków).

Перша письмова згадка датується 1361 роком, перше зображення - 1384.

Після підписання Городельської унії 1413 — угоди між Польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та Великим князем Литовським, Руським та Жемантійським Вітовтом деякі українські, литовські та білоруські бояри отримували право мати свій родовий герб та зрівнювались у достоїнствах з польською шляхтою.

Так, відповідно до Городельської унії єпископ Віленський Миколай передавав литовсько-руському боярину Сургуту (Surgut z Reszynek) право користуватись гербом Гарольд.

Пізніше, інші українські шляхетські роди також отримали право на цей герб.

РодиРедагувати

Список родів гербу Осьморог:
Бельчницькі (Belcznicki), Бурзинські (Burzyński), Врублевські (Wróblewscy,Wróblewski), Дименські (Dymienski), Добромирські (Dobromyski), Геральди (Gerald),Геральти (Gieralt), Геральтовскі (Gieraltowski), Герлачі (Gerlach), Косовські (Kossowski), Кияновські (Kijanowski), Коморовські (Komorowski), Киселі (Kuceł), Кисевичі (Kucewicz), Осморогі (Osmoróg, Ośmioróg), Роговські (Rogowski), Рослави (Rosław), Семиховські (Siemichowski, Siemiechowski), Сургут (Surgut, Surgunt, Surkont, Surguta, Surkot), Стерелецькі (Strzelecki), Суржицькі (Surzycki), Вишицькі (Wiszycki), Вольські (Wolski), Ягужинські (Jaguczyński), Янушевичі (Januszewicz) та інші .

ДжерелаРедагувати

  • Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
  • Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
  • Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
  • Opis herbu w serwisie Genealogia dynastyczna