Підкоморій надвірний коронний

Підкоморій надвірний коронний (пол. Podkomorzy nadworny koronny), або також підкоморій великий коронний (пол. Podkomorzy wielki koronny), підкоморій надвірний (лат. succamerarius, praefectus cubiculi) — уряд дворський Корони Королівства Польського та Речі Посполитої, який у ієрархії урядів займав високе місце, одразу після маршалка надвірного коронного.

Підкоморій надвірний коронний стежив за особистою безпекою монарха та доглядав за його апартаментами, одночасно він був заступником маршалка надвірного коронного й керівником покоєвої служби. Він вважався охоронцем моральності та гарних манер при дворі. Він завжди був присутнім при особі монарха, що робило його надзвичайно впливовою людиною. Підкоморій часто був улюбленцем короля. Він визначав режим і час королівських аудієнцій, впливаючи на допуск до особи правителя.

Через зростаюче значення підкоморія як офіційного королівського урядника деякі з його функцій (опіка над покоями тощо) перейшли до нижчих урядників (ложничого), які часто привласнювали титул підкоморія, тому останні почали використовувати титул найвищого підкоморія (лат. Supremus succamerarius). Під час правління Станіслава-Августа Понятовського уряд підкоморія був витіснений шамбеляном.

Деякі відомі підкоморії надвірні коронніРедагувати

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Zbigniew Góralski: Urzędy i godności w dawnej Polsce. Warszawa, 1998.