Адам Казановський

Адам Казановський (пол. Adam Kazanowski, 1599 — 25 грудня 1649(16491225), Варшава) — державний діяч Речі Посполитої, підкоморій надвірний коронний (1634), стольник великий коронний (з 1643), маршалок надвірний коронний (1643—1649), каштелян сандомирський, староста борисовський і барцицький (1633), козеніцький, варецький, солецький, більський (з 1638), новоторзький (1640), черкаський (отримав від чоловіка своєї сестри Миколая «Ведмежої лаби» Потоцького[3]), тлумацький[4].

Адам Казановський
Danckers de Rij Adam Kazanowski.png
Народився 1599[1]
Польща
Помер 25 грудня 1649(1649-12-25)[2]
Варшава, Річ Посполита
Поховання катедра Івана Хрестителя (Варшава)
Країна Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність штатгальтер
Alma mater Лейденський університет, Падуанський університет і Браунсберзька єзуїтська колегія
Посада маршалок надвірний коронний, посол Сейму Речі Посполитоїd, учасник виборів короля Польщіd, стольник великий коронний, Підкоморій надвірний коронний, каштелян сандомирськийd, черкаський староста[d], Q66200822?, борисівський старостаd, Староста Бельськийd, тлумацький старостаd, Q66200971?, староста варецькийd, Q66201156?, жупник краківськийd і велицький жупникd
Рід Казановські
Батько Zygmunt Kazanowskid
У шлюбі з Ельжбета Слушкаd
POL COA Grzymała.svg
Адам Казановський. Гравюра Вільгельма Гондіуса

Представник польського шляхетського роду Казановських герба Гримала. Брат дружини Миколая Потоцького.

БіографіяРедагувати

 
Палац Адама Казановського у Варшаві. Гравюра XVII століття

Виховувався разом з королевичем Владиславом IV, перебував з ним дружніх стосунках. Брав участь у походах Владислава IV: у спробі зайняти московський престол (1610—1612), під час Хотинської битви в 1621 році. Також супроводжував Владислава IV в поїздках Західною Європою, у Ватикан.

Отримав від Владислава IV палац разом з меблями і творами мистецтва у Варшаві, який Владислав IV отримав в подарунок від батька — короля Сиґізмунда III Вази після свого повноліття. У 1633 році, завдяки підтримці друга короля Владислава IV, вигідно одружився з 14-тирічною Ельжбетою (Гальшкою) зі Случкова (1619—1671). Придане нареченої становило 50 тисяч злотих, численне рухоме і нерухоме майно. З нагоди весілля отримав від короля 20 тис. злотих, вартість інших подарунків склала 40000 злотих. Дітей у цьому шлюбі не було.

Мав маєтності в місті Ромни. Ярема Вишневецький відбив у магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька.[5]

1634 р. став стольником надвірним коронним, для цього король спеціально відновив цей чин. 1635 році провів вдалу купівлю корабельного флоту для короля Владислава IV. Коли в бюджеті не вистачило коштів, заклав власне майно. 1637 р.: був призначений підкоморієм надвірним коронним і каштеляном Сандомира; брав участь у битві під Кумейками.[6]

Після шлюбу Владислава з ерцгерцогинею Цецилією Австрійською (сестрою майбутнього імператора Священної Римської імперії Фердинанда III) вплив Адама Казановського ослаб, хоча він і надалі отримував від влади прибуткові посади і староства.

1642 року за його сприяння було збудовано дерев'яний замок в Борисові.Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.) — S. 334. (пол.) В 1648 році: під час Хмельниччини потрапив в полон до козаків;[7] був винен, якийсь час не сплачував львівському купцю Філіппу Дуччі 600 злотих.[8]

Був похований у Варшаві в соборі святого Яна Хрестителя.

ПриміткиРедагувати

  1. RKDartists
  2. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  3. Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 109. (пол.)
  4. Kazanowscy (01) [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Рудницький Ю. Міфи Яреми Вишневецького. Князь — такий же «наш», як і Хмельницький [Архівовано 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
  6. Щоденник Симеона Окольського / В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 408. — ISBN 5-319-01072-9. (рос.)
  7. Літопис самовидця // О началі войни Хмелницкого. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 26 лютого 2013. 
  8. Władysław Łoziński. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 117—119. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати