Шимон Окольський
Шимон Око́льський (Окульський) гербу Равич (також Симон, Симеон, пол. Szymon Okolski (Okólski), лат. Simon Okolski; 1580, Кам'янець-Подільський — 1653, Львів) — польський шляхтич, домініканський чернець, шляхетський хроніст і мемуарист Речі Посполитої, відомий геральдик та проповідник. Автор гербівника «Orbis Polonus» у трьох томах (1641—1643).
| Шимон Окольський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1580[1][2][…] Кам'янець-Подільський |
| Помер |
1653[1][2][…] Львів, Корона Королівства Польського |
| Країна |
 Корона Королівства Польського Річ Посполита |
| Діяльність | геральдист |
| Знання мов | латина |
| Конфесія | католицтво і католицька церква |
| Рід | Q124352879? |
Біографічні відомості ред.
Ш. Окольський — перший вікарій конвенту (монастиря) у місті Тисмениця після фундушу Миколая Потоцького-«ведмежої лапи» для парафії РКЦ в місті 1630 року, керівництво якою віддали домініканцям.[4]
Між 1638 та 1641 роками — пріор Домініканського монастиря в Старокостянтинові. 1641 року — пріор Кам'янецького домініканського монастиря. Оскільки замолоду навчався і прийняв свячення в Кам'янці, то став відомим як Шимон із Кам'янця. 1648 року — провінціал домініканського Ордену на Русі (з центром у Львові). Його вважають світочем домініканського ордену.
Окольський був капеланом військ, які приборкували селянсько-козацьке повстання в Україні під керівництвом гетьмана Павла Бута (Павлюка) та Якова Острянина, полковників Карпа Скидана та Дмитра Гуні (1637–1638).
Залишив щоденники, опубліковані в Замості (Польща) (1638), з детальними описами битв військ Миколая Потоцького з повстанцями під Кумейками, Лубнами, Говтвою, облоги їхнього табору на річці Старці. Щоденники Окольського перекладали українською мовою, а літописці-історики Самійло Величко та Степан Лукомський публікували ці щоденники у своїх творах. Є думка, що щоденники Окольського використав Микола Гоголь при написанні історичного роману «Тарас Бульба».
Твори ред.
- «Dyaryusz transakcyi wojennej między wojskiem koronnem i zaporoskiem w r. 1637 miesiąca Grudnia przez Mikołaja Potockiego zaczętej i dokończonej» (Замостя, 1638)
- «Kontynuacya dyaryusza wojennego» (Краків, 1639);
- «Orbis polonus etc.» (Краків, 1641—1643) — гербовник шляхетських родів;
- Russia, florida rosis et lillis… — Русь, квітуча трояндами і ліліями. Історія домініканського ордену на руських землях, Львів, друкарня колегіуму, 1646;
- Fundament przeciw fundamentowi... Na obsequiach… — Львів, друкарня колегіуму, 1643
- «Żywoty niektórych św. zakonnic dominikanek» (Краків, 1638).
Крім того, у домініканському монастирі у Львові зберігають рукописи Ш. Окольського («Miscellanea»).
Вшанування ред.
У 1913—1943 роках у Львові була вулиця названа на пошану Шимона Окольського (нині — вулиця Старицького)[5].
Галерея ред.
-
Шимон Окольський -
Сторінка з гербівника С. Окольського «Orbis Poloni» (1642) -
«Orbis Poloni» відкривається вдячним вітанням до польського короля Владислава IV Вази
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Swartz A. Szymon Okolski — 2007.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в NUKAT — 2002.
- ↑ Tyśmienica, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 722. (пол.)
- ↑ Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 59. — ISBN 966-603-115-9.
Джерела та література ред.
- Герасименко Н. О. Окольський Симеон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 555. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Осетрова Г. Шимон із Кам'янця — пріор домініканського монастиря // Подолянин. — 2005. — 1 квітня.
- Józef Maksymilian Ossoliński Wiadomości historyczno-krytyczne do dziejów literatury polskiéy: o pisarzach polskich, także postronnych, którzy w Polscze albo o Polscze pisali, oraz o ich dziełach: z rozstrząśnieniem wzrostu i różnéy kolei ogólnego oświecenia, jako też szczególnych nauk w Narodzie Polskim. — t. I. — Kraków^ W Drukarni Gröblowskiéy Józefa Mateckiego, 1819. — 558 s. (пол.)
- Pauli Żegota Starożytnosci galicyjskie. — Lwów, 1840. — 102 s.
- Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego. — Lwów, 1861. — Т. 2. — 530 s. (пол.)
- Krzyczanowski St. De Simonis Okolscii vita et scriptis historicis. — Kraków, 1870. (лат.)
- Дневникъ Симеона Окольскаго. 1638 // ЛЂтопись событій въ Югозападной Россіи въ XVII вЂкЂ / составилъ Самоилъ Величко. — Т. IV. — Приложения. — К., 1864. — С. 183—296. (рос.)
- Дневник Симеона Окольского // Мемуари, относяшиеся к истории Южной Руси. — К., 1896. — Вып. 2. (рос.)