Онуфрій (Шумлянський)

український церковний греко-католицький діяч, єпископ Перемиський, Сяноцький і Самбірський УГКЦ

Онуфрій Шумлянський гербу Корчак (у миру Йосип Шумлянський, пол. Onufry Szumlański; ? — 30 квітня 1762, Валява) — український церковний греко-католицький діяч, єпископ Перемиський, Сяноцький і Самбірський УГКЦ. Представник шляхетського роду Шумлянських.

Онуфрій (Шумлянський)
єпископ Перемиський, Сяноцький і Самбірський
1746 — 1762
Церква: УГКЦ
Попередник: Єронім Устрицький
Наступник: Атанасій Шептицький
 
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Смерть: 30 квітня 1762(1762-04-30)
с. Валява, нині гміна Орли Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Польщі

CMNS: Онуфрій у Вікісховищі

Життєпис

ред.

За даними Володимира Кубійовича, небіж (племінник) Львівського єпископа Йосифа Шумлянського та Луцького єпископа Атанасія Шумлянського.[1] За старішими даними о. Каспера Несецького, їхній внучатий небіж[2]. За даними о. Каспера Несецького, його батько:

  • або Павло Шумлянський, син Івана — мечник жидачівський, тоді мати — з Димидецьких;
  • або Ілля, син Михайла, мати — дружина Іллі Олтажевська (Ołtarzewska).

Мав братів Андрія — буцнівського старосту, Івана — подільського чашника, Дмитра (рідних або 2-рідних).[2]

Спочатку був командиром відділку коронного війська, згодом став священником. Від 1740 року — коад'ютор Перемишльського єпископа Єроніма Устрицького, у 1746—1762 р. єпископ Перемишльський, Сяноцький і Самбірський УГКЦ.

У 1751 році разом з іншими ієрархами Онуфрій Шумлянський звернувся з петицією до папи Бенедикта XIV про повернення до грецького обряду тих, що перейшли на латинський. Папа відповів 1755 року конституцією «Allatae sunt».

Примітки

ред.
  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  2. а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. IV. — S. 288. (пол.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.