Відкрити головне меню

Єронім Устрицький (хресне ім'я Юрій, пол. Ustrzycki Hieronim Jerzy; 1658, Сяноцька земля — 12 жовтня[1] 1748, Спас) — руський унійний релігійний діяч, василіянин, єпископ Перемишльської унійної єпархії (1715—1746).

Єронім Устрицький
Єпископ Перемишльський, Сяноцький і Самбірський
10 грудня 1715 — 1746, зрікся
Обрання: 10 грудня 1715
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Лев Кишка, як адміністратор
Наступник: Онуфрій Шумлянський
 
Народження: 1658(1658)
Сяноцька земля
Смерть: 12 жовтня 1748(1748-10-12)
Спаський монастир, с. Спас, нині Старосамбірський район Львівська область
Похоронений: Лаврівський монастир
Батько: Юрій
Єпископська хіротонія: 17 грудня 1715

Зміст

ЖиттєписРедагувати

 
Простріл — герб роду Устрицьких

Представник шляхетського роду Устрицьких, який користувався гербом Простріл (пол. Przestrzał): на червоному щиті — меч, пробитий стрілою, на шоломі корона, в ній три страусові пера.

Народився бл. 1658 року в Сяноцькій землі[2].

За даними Каспера Несецького:

  • Батько — Юрій (Єжи) Устрицький, який мав 2-х дружин: перша — з Літинських, друга — з Турзанських
  • Мав брата Василя.

Вступив до Львівського василіянського монастиря[3].

10 грудня 1715 року номінований на Перемишльського унійного єпископа і посвячений у Львові 17 грудня того ж року. На посаді Перемишльського єпископа (1715―1746) здійснив у своїй єпархії реформу, ухвалену Замойським синодом (1720), в якому брав участь. Заснував стипендію для клериків зі своєї єпархії для студій у вірменській семінарії у Львові. 1739 року призначив своїм коад'ютором Онуфрія Шумлянського. 27 січня 1740 року скликав єпархіальний синод, під час якого були прийняті постанови у справах генерального і катедрального офіціалів, деканів, парохів, парафій і реформи єпархії[3].

1746 року зрікся з обов'язків єпископа і переїхав жити до Спаського монастиря, де й помер 12 жовтня 1748 року і був похований у крипті церкви Лаврівського монастиря[4].

Інша версія дати смерті Єроніма Устрицького ― 27 жовтня 1746 року[5].

ПриміткиРедагувати

  1. Бендза Мар'ян. З історії православної культури Сяноцької землі / Український історичний журнал.— К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009.— С. 178. ISSN 0130-5247
  2. Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku… — S. 349.
  3. а б Dorota Wereda. Ustrzycki Hieronim OSBM… ― S. 1431.
  4. Ławrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. (пол.) — S. 614. (пол.)
  5. о. Ісидор Луб, ЧСВВ. Лаврівський помяник ХVII-XIX вв… — С. 316.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати