Олійник Петро Федорович

Петро Олійник
Петро Олійник;
Полковник
	Полковник «Еней»
Загальна інформація
Народження	9 липня 1909; с. Молодинче, нині Жидачівського району Львівської області
Смерть	17 лютого 1946 (36 років); с. Рудники Маневицького району Волинської області
Громадянство	Українська держава (1941)
Alma Mater	ЛНУ ім. І. Франка
Псевдо	«Еней», «Роман», «Сергій»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА; ОУН
Формування	УПА «Північ»; УПА «Південь»; УПА «Схід»
Війни / битви	Друга Світова війна: Бій під Гурбами;
Нагороди та відзнаки
	Олійник Петро Федорович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Еней (значення).

Петро Федорович Олійник (псевдо.: Еней, «Роман», «Сергій»; нар. 9 липня 1909, с. Молодинче, нині Жидачівський район, Львівська область — пом. 17 лютого 1946, с. Рудники Маневицький район, Волинська область) — командир військової округи УПА ВО «Богун» (1943—1944), провідник Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях (1944—1945), організаційний референт Західного краю на ПЗУЗ (1945—1946), виконувач обов'язків командира УПА-Північ (12.1945-02.1946). Майор УПА. Лицар Бронзового Хреста Заслуги.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Петро Олійник.

Життєпис

Дитинство. Навчання

В студентські роки

Народився 5 січня 1909 року в с. Молодинче (нині — Жидачівського району Львівської області, Україна).

В юнацькі роки був членом українського «Пласту», брав участь в діяльності 20 куреня ім. гетьмана Пилипа Орлика в м. Рогатині. У 1929 році^[1] вступив до лав Організації українських націоналістів, з початку 1930-х років брав участь в її діяльності.

Навчався в Рогатинській гімназії імені Володимира Великого, згодом поступив до Львівського університету на факультет права. У 1934 році виключений з університету за націоналістичну діяльність.^[1]

Був власником фірми «Мемор».

Роки боротьби

Командування ВО «Богун» зустрічають угорську військову делегацію на Волині. Село Будераж. Грудень 1943. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван).

З 1937-го по 1941 рік перебував у м. Краків. Тоді одружився з Марією Затіркою із містечка Гримайлів.^[1] В 1938 р. П. Олійник став Львівським окружним провідником ОУН. 23 жовтня 1938 р. він був заарештований польською поліцією і відсидів під вартою до початку німецько-польської війни. У вересні 1939 р. він, як багато інших українських політичних в'язнів зумів звільнитися і продовжив роботу у підпіллі.

Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. вирушив для організації роботи ОУН на Східну Україну. В 1942 р. він обіймав посаду обласного провідника ОУН на Дніпропетровщині.

П. Олійник відіграв важливу роль у організації і створенні УПА. В 1943–1944 р. він був командиром військової округи УПА «Богун», в 1944–1945 рр. — провідником Східного краю ОУН на Північно-західних українських землях. В 1945–1946 рр. він був організаційним референтом Західного краю на Північно-західних українських землях.

Після загибелі 12 лютого 1945 р. Дмитра Клячківського —«Клима Савура» у вересні 1945 — лютому 1946 рр. П. Олійник був виконуючим обов'язки командира УПА-Північ. Він організовував масову збройну боротьбу проти спецзагонів НКВС і НКДБ.

У грудні 1943 році Петро Олійник брав участь у переговорах з угорцями, які мали на меті встановити контакт між українськими та угорськими колами з метою припинення боротьби.

За ініціативи Петра Олійника було створено Картографічний інститут УПА.

Мав кількох двійників у 1943 році.^[1]

Загибель

Радянські спецслужби тривалий час полювали за ним. П. Олійник загинув у бою з загонами НКВС-НКДБ 17 лютого 1946 року на хуторі Глинки біля с. Рудники Маневицького району Волинської області. Місце його поховання невідоме.

Нагороди

Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. майор УПА Петро Олійник – «Еней» нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Петро Олійник.
Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської Обласної Державної Адміністрації від 26.07.2024 року вулицю Валентина Ларіонова в Чечелівському районі Дніпра перейменовано на вулицю Петра Олійника.
14.10.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у с. Антонівці Шумського р-ну Тернопільської обл. Бронзовий хрест заслуги УПА (№ 015) переданий Андрію Олійнику, сину Петра Олійника – «Енея».

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Літопис УПА. Нова серія… — Т. 14. — С. 55.

Джерела

Літопис УПА. Нова серія. — Київ — Торонто, 2010. — Т. 14. — С. 17, 33, 54—55, 58, 75, 158, 335, 423, 473.

Посилання

«Були Крути, були Гурби».
Іщук Олександр. До 65-річчя загибелі провідника ОУН та командира УПА Петра Олійника — «Енея»^{[недоступне посилання з липня 2019]}.
КВАЗІЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОУН-УПА.
Урочистості до 100-річчя полковника УПА Петра Олійника.

[Л55-1] а ^б ^в ^г Літопис УПА. Нова серія… — Т. 14. — С. 55.

[1]