Олена Бродовська-Кубіч

польська історикиня

Олена Бродовська-Кубіч (пол. Helena Brodowska-Kubicz; 15 березня 1914(19140315), Острувек-Подиський — 6 березня 2003, Лодзь) — народний активіст, дослідник історії Польщі у XIX—XX століття, солдат Хлопських батальйонів.

Олена Бродовська-Кубіч
Helena Brodowska-Kubicz
Народилася 15 березня 1914(1914-03-15)
Острувек-Подиський Польща
Померла 6 березня 2003(2003-03-06) (88 років)
Лодзь Польща
Поховання Католицьке кладовище на вулиці Огродова в Лодзіd
Країна  Республіка Польща
Діяльність історик
Alma mater Лодзький університет
Галузь гуманітарні науки
Заклад Лодзький університет
Посада викладач університету
Вчене звання професор
Нагороди

CMNS: Олена Бродовська-Кубіч у Вікісховищі

Біографія ред.

Народилася в бідній селянській сім'ї. Закінчила початкові школи в Ґарбатувці та Цицєві, потім навчалася у вчительській семінарії в Холмі. Закінчивши її, працювала в Школі підготовки сільських домогосподарок у Красеніні біля Любліна. У 19371939 рр. вивчала соціальну педагогіку під керівництвом Олени Радлінської у Вільному польському університеті у Варшаві, паралельно працюючи в притулку для матерів із позашлюбними дітьми. 1939 року вона захищала колегію на основі твору «Ядвіга Дзюбінська як засновниця народних сільськогосподарських шкіл у Польщі».

На початку війни вступила до Селянської організації свободи «Racławice». У 19401941 рр. залишилася в Люблінській губернії, де входила до громадської трійки Селянської партії «Рох» і служила в Хлопських батальйонах. Проводила таємне навчання, викриття якого змусило її тікати до втечі у Варшаву, куди вона прибула восени 1941 року. Там вона продовжила проводити таємні навчання за курсом Вільного польського університету. Разом із цим займалася розповсюдженням підпільних видань і формуванням Хлопських батальйонів. Також брала участь у допомозі Євреям. Після поразки Варшавського повстання, перетнувши річку Віслу, вона вирушила до Любліна.

У 19441945 рр. була керівником кооперативної школи, яку власноруч започаткувала у Сьверчуві. 1945 року відновила навчання в галузі соціальної педагогіки в Лодзькому університеті, який закінчила 1946 року. Того ж року почала працювати асистентом на кафедрі соціальної педагогіки в Лодзькому університеті. 1949 року під керівництвом Олени Радлінської захистила докторську дисертацію за темою «Сільськогосподарське товариство Грубешова», після чого пройшла наукове стажування в СРСР (19491950). У 19501954 рр. була деканом у Вищій педагогічній школі. З 1954 року працювала в Лодзькому університеті на кафедрі історії. 1956 року була підвищена до посади доцента. У 19581962 рр. була доцентом Кафедри історії недавньої Польщі, а у 19621972 рр. — доцентом Кафедри з історії села та народного руху (з 1968 року — асоційований професор). З 1974 року керувала роботою Міждисциплінарної науково-дослідної групи структур і соціальних змін у польському селі. 1979 року була призначена професором, а 1984 року пішла на пенсію. Похована на Католицькому кладовищі на вулиці Огродова в Лодзі. Крім наукових робіт (понад 130, враховуючи 4 монографії) опублікувала мемуари «З селянської галявини»[1].

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Helena Brodowska – biogram. www.pthlodz.uni.lodz.pl. Процитовано 23 листопада 2017.
  2. Robert Urbaniak. Helena Brodowska - biogram. www.pthlodz.uni.lodz.pl. Процитовано 5 жовтня 2018.
  3. Historia pomocy - Brodowska-Kubicz Helena (пол.). sprawiedliwi.org.pl. Процитовано 5 жовтня 2018.

Література ред.

  • Słownik biograficzny działaczy ruchu ludowego. Makieta (opracowanie redakcyjne Józef Dancygier i inni), Warszawa 1989, s. 52–53 (z fotografią)
  • Wojtas, Marian (1998). Słownik biograficzny żołnierzy Batalionów Chłopskich: IV Okręg Lublin. Lublin: Stowarzyszenie Byłych Żołnierzy Batalionów Chłopskich. с. 71. ISBN 83-85223-60-6.
  • Współcześni uczeni polscy. Słownik biograficzny, tom I: A–G (redaktor naukowy Janusz Kapuścik), Warszawa [1998], s. 167—168 (z fotografią)
  • Prof. zw. dr Helena Brodowska-Kubicz, [w:] baza «Ludzie nauki» portalu Nauka Polska (OPI) [online] [dostęp 2019-08-14].