Вікіпедія

Резніков Олексій Юрійович

український правозахисник, бізнесмен, політик, громадський та державний діяч, міністр оборони України
(Перенаправлено з Олексій Резніков)

Олексі́й Ю́рійович Ре́зніков (нар. 18 червня 1966, Львів, Українська РСР) — український державний діяч, єврейського походження[3], правник, Заслужений юрист України[4] (2006). Міністр оборони України (з 4 листопада 2021 до 5 вересня 2023)[5][6]. Член РНБО України (з 19 березня 2020[7] по 8 вересня 2023[8]).

Олексій Юрійович Резніков
Олексій Юрійович Резніков
Олексій Юрійович Резніков
17-й Міністр оборони України
4 листопада 2021 — 5 вересня 2023
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Андрій Таран
Наступник Рустем Умєров
Віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
4 березня 2020 — 3 листопада 2021
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Оксана Коляда
Наступник Ірина Верещук
Народився 18 червня 1966(1966-06-18) (57 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Відомий як адвокат, політик, розумовий гравець
Країна Україна
Національність євреї[1]
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Батько Юрій Олексійович Резніков
Мати Олена Георгіївна Резнікова
У шлюбі з Зорій Юлія Ярославівна[2]
Нагороди
Командор ордена Хреста Вітіса
Командор ордена Хреста Вітіса
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Майстер спорту України
Майстер спорту України
Підпис
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Резніков.

Віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (4 березня 2020 — 3 листопада 2021)[9][10], до того партнер компанії «Астерс» (листопад 2018[11] — березень 2020[12]), заступник голови Київської міськадміністрації (з квітня 2016 до вересня 2018 року), заступник міського голови — секретар Київської міської ради (з червня 2014 до грудня 2015 року).

Майстер спорту України (2013)[13]. У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військовиків від НВ[14], сержант запасу[14].

Представник України в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи (з 18 вересня 2019 року)[15], перший заступник глави делегації[16].

Життєпис ред.

Народився 18 червня 1966 року у Львові. Батько, Юрій Олексійович Резніков (на ідіші Schneider)Шнейдер  — професор, майстер спорту СРСР з акробатики, працював проректором Львівського державного інституту фізичної культури[17]. Мати, Олена Георгіївна Резнікова, — лікар-невропатолог Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні, майстер спорту СРСР з художньої гімнастики.

1984—1986 — строкова служба у ВПС СРСР: в/ч 87358 (Новоград-Волинський); в/ч 53904 (Луцьк). Сержант запасу[14].

1986—1991 — студент ЛНУ ім. Франка. Закінчив юридичний факультет, спеціальність «правознавство», диплом із відзнакою.

Професійна діяльність ред.

Юриспруденція ред.

1991 — співзасновник брокерської компанії «Галицькі цінні папери» (Galicia Securities).

1994 — отримав свідоцтво № 263 на адвокатську діяльність.

1999—2002 — заступник Голови Центру розвитку українського законодавства в м. Києві.

2000—2006 — засновник компанії «Правіс». Згодом відома як «Резніков, Власенко і партнери», далі — Magisters (в результаті злиття з юридичною фірмою «Магістр і партнери»). У 2009 і 2010 роках компанія стала переможцем рейтингу Chambers Europe Awards.

2011—2014 рр. — головний юрисконсульт Адвокатського Бюро «Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери» (внаслідок злиття з юридичною фірмою «Магістр і партнери»). За сумісництвом — адвокат і партнер АО «Меджістерс».

З листопада 2018 року поновив юридичну практику в ролі партнера «Юридичної фірми „Астерс“».[18] Спеціалізувався на альтернативному вирішенні суперечок, у тому числі винесення експертних висновків, переговорів, фасилітації, примирень, медіацій, встановлення фактів, попередня незалежна оцінка, досудові наради щодо врегулювання суперечки та підготовки мирових угод.

Публічна служба ред.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

2008—2014— депутат Київської міської ради VI скликання від Блоку Миколи Катеринчука, член комісії з питань правопорядку, регламенту й депутатської етики[19].

З червня 2014 — депутат Київської міської ради VII скликання. Голова Комісії Київської міської ради з питань поновлення прав реабілітованих.

19 червня 2014 року обраний заступником міського голови — секретарем Київської міської ради.

З 2015 року:

З квітня 2016 року по вересень 2018 року: заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань провадження самоврядних повноважень. До повноважень входило: здійснення повноважень КМДА з питань реалізації державної політики у сферах розвитку місцевого самоврядування, внутрішньої політики, міжнародних зв'язків, туризму, реклами, охорони культурної спадщини, освіти, культури, соціального захисту, молоді та спорту; був відповідальним за проведення реформ у сферах децентралізації, місцевого самоврядування та інших сферах життєдіяльності міста Києва тощо.

Дав старт впровадженню реформи у галузі зовнішньої реклами в Києві, завдяки реалізації якої планували впорядкування рекламних засобів на вулицях міста, в тому числі через значне скорочення кількості конструкцій та заборони деяких типів реклами, на кшталт перетяжок-транспарантів над дорогами та тимчасових виносних конструкцій. Головні засади реформи — безпечне, доступне й комфортне місто[20].

Ініціював розробку нового Статуту територіальної громади міста Києва. В тому числі імплементував у документ поняття «Публічний простір»[21].

Є одним з ініціаторів і розробників законопроєкту № 8202 «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини», який посилює адміністративну і кримінальну відповідальність за доведення до руйнації об'єктів охорони культурної спадщини, а також спрямований на збереження історичного надбання Києва й України[22].

Є одним із розробників проєкту Закону про столицю України — місто Київ № 8420, спрямований на врегулювання діяльності органів місцевого самоврядування та деполітизацію їхньої роботи, яким, серед іншого, передбачене скорочення депутатів Київської міської ради зі 120 до 25, перерозподіл повноважень між міським головою та головою міської адміністрації, надання більших повноважень міському голові, а голові КМДА — надання права оскаржувати рішення Київської міської ради в судах тощо[23].

2017 року відповідав за організацію і проведення пісенного конкурсу «Євробачення» у місті Києві з боку КМДА[24][відсутнє в джерелі].

У 2018 році відповідав за організацію і проведення фінального матчу Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2017/2018 з боку КМДА[25][відсутнє в джерелі].

4 березня 2020 р. — призначений на посаду віцепрем‘єр-міністра України — Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України[26].

28 жовтня 2021 року стало відомо, що його кандидатуру погоджено для призначення на пост Міністра оборони України[27]. 1 листопада Резніков подав заяву про відставку з поста віцепрем'єр-міністра[28][29]. 3 листопада 2021 року Верховна Рада України звільнила його з посади віцепрем'єр-міністра — міністра із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. За це рішення проголосували 329 депутатів[10]. 4 листопада 2021 року Верховна Рада України призначила його на посаду Міністра оборони України. За рішення проголосували 273 депутати Верховної Ради України[30].

30 червня 2022 року в коментарі британському телевізійному каналу новин «Sky News» Олексій Резніков заявив, що Третя світова війна розпочалася 24 лютого цього року. Він також наголосив, що «24 лютого 2022 року РФ по суті розв'язала Третю світову війну і, якщо Україна програє, країна-агресор нападе на інші країни»[31][32].

5 вересня 2023 року, Верховна Рада України проголосувала за відставку міністра оборони України Резнікова («за» проголосували — 327 народних депутатів, «проти» — 4, «утрималися» — 11)[33].

Соціальна активність ред.

Звинувачення Міноборони у корупції ред.

21 січня 2023 року видання Дзеркало тижня опублікувало розслідування, із посиланням на угоду вартістю 13,16 млрд грн, укладеної 23 грудня Міноборони України з ТОВ «Актив-компані» про закупівлю у 2023 році харчів для військових частин ОК «Північ» за цінами у двічі-тричі вищими ніж у роздрібних магазинах столиці. Матеріал викликав бурхливу реакцію у ЗМІ й соцмережах, а особливо меметичним та найбільш обговорюваним у медіа стало звинувачення оборонного відомства в закупівлі яєць по 17 гривень за штуку. Раніше, 18 січня, та сама інформація була опублікована каналом Ісландія, але на тлі авіакатастрофи у Броварах уваги до себе не прикула. В міністерстві відреагували, заявивши, що закупівель за такими цінами не було, а голову департаменту закупівель Богдана Хмельницького відсторонили на основі внутрішньої перевірки, що була проведена ще до скандальної публікації; до того ж, було зазначено, що ціна 17 грн за яйце навіть не фігурувала в опублікованих документах, а мова йшла про 17 грн за 100 грамів (тоді як маса курячого яйця становить 30-75 г)[34][35][36][37][38]. 31 травня 2023 року Держаудитслужба підсумувала результати перевірки в рамках розслідування можливих зловживань МО та інших військових органів, після чого голова органу Алла Басалаєва дала інтерв'ю, в якому заявила про фіксування великої кількості порушень загалом на суму 2,5 млрд грн включно з купівлею яєць по 17 грн за шт[39]. У міністерстві заявили про невідповідність озвученої Басалаєвою інформації даним аудиторського звіту, зокрема щодо вартості яєць, і що ДАСУ відмовляється розсекретити звіт і спростувати заяви своєї очільниці. Через це Міноборони у вересні подало до Господарського суду Києва позов щодо захисту ділової репутації на ДАСУ та Дзеркало тижня[40][41].

У серпні 2023 року журналісти-розслідувачі звинуватили посадовців держпідприємства Міноборони України в тому, що останні для проведення закупівлі відібрали в обхід аукціону компанію, одним із власників якої був племінник народного депутата України від партії «Слуга народу» Геннадія Касая та за передоплатою придбали 180 тисяч комплектів літніх курток замість зимових з Туреччини для українських військових, сплативши при цьому як за зимові та по завищеній втричі ціні. Невідповідність документів вперше виявили митники у Молдові на етапі доставки першої партії одягу восени 2022 року, через що вантаж затримали, однак, згодом відпустили на прохання Міноборони. Сам Резніков відкинув звинувачення та запропонував укласти парі: якщо виявиться, що куртки літні, то він піде у відставку, а якщо зимові, то автор скандалу Михайло Ткач на рік піде з професії розслідувача, а нардепка Анастасія Радіна, що підтримала його, складе мандат. Обоє приймати парі відмовилися й спробували висунути зустрічне, адже на той момент те, що куртки зимові, було вже підтверджено Громадською антикорупційною радою при Міноборони України. У той же час державною експертизою КНДІСЕ було виявлено, що одна з партій курток за одним із контрактів не відповідає стандартам і не може використовуватися за цільовим призначенням[42]. У ході засідання антикорупційного комітету Верховної Ради ТСК щодо фактів корупції Міноборони також проаналізувала рахунок з турецької митної бази та висловила припущення, що при закупці одягу для ЗСУ була задіяна схема «поламаного інвойса», а фірма-постачальник, імовірно, була створена спеціально під цю поставку[43]. В Міноборони заявили, що інвойс, на який спираються розслідувачі, вони не отримували та висловили припущення, що документ подавався до митних органів Туреччини, імовірно, з метою ухилення від сплати податків, а боротьба з податковими зловживаннями в іншій країні не належить до повноважень відомства[44][45][46][47][48][49][50].

Факти ред.

Нагороди ред.

  • 2019 р. — нагороджений Державною нагородою Республіки Польща «Срібний Хрест Заслуги».
  • 2022 р. — перший іноземець, якого нагороджено медаллю Міністра оборони Данії «За визначне лідерство під час війни».
  • Командорський хрест Ордену Хреста Витязя (6 липня 2023, Литва) — за особливу рішучість, жертовність та лідерство у захисті західних демократичних цінностей та боротьбі за безпечну Європу[52][53].

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=NA0ekwEWisc
  2. ↑ https://lb.ua/news/2020/07/25/462619_vitsepremier_reznikov_odruzhivsya.html
  3. ↑ Lahav Harkov (12 березня 2022). Ukrainian defense official: We appreciate Bennett’s mediation. Джерусалем пост. Процитовано 25 липня 2023.
  4. ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  5. ↑ Рада призначила Резнікова міністром оборони. pravda.com.ua. 4 листопада 2021.
  6. ↑ Рада звільнила Резнікова. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 вересня 2023.
  7. ↑ Указ Президента України від 19 березня 2020 року № 99/2020 «Про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  8. ↑ Зеленський ввів Умєрова до складу Ставки та РНБО: що з Резніковим (укр.). 24 канал. 9 вересня 2023. Процитовано 9 вересня 2023.
  9. ↑ ВР затвердила новий склад Кабміну. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 5 березня 2020.
  10. ↑ а б Рада звільнила віцепрем’єра Резнікова. Українська правда (укр.). Процитовано 3 листопада 2021.
  11. ↑ Астерс посилює команду практики альтернативного вирішення спорів новим партнером Олексієм Резніковим. Asters. Процитовано 1 листопада 2021.
  12. ↑ ОЛЕКСІЙ РЕЗНІКОВ ПРИЗНАЧЕНИЙ ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРОМ УКРАЇНИ. asterslaw.com (українською) . 5 березня 2020. Процитовано 3 листопада 2021.
  13. ↑ а б Решнюк, Микола. Міністр оборони Резніков – чемпіон України з їзди по бездоріжжю. А ще запалював в «Що? Де? Коли?». ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
  14. ↑ а б в Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
  15. ↑ Указ Президента України від 18 вересня 2019 року № 701/2019 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 19 червня 2019 року № 414»
  16. ↑ Указ Президента України від 5 травня 2020 року № 167/2020 «Про делегацію України для участі у Тристоронній контактній групі»
  17. ↑ Рєзніков Юрій Олексійович. Біобібліографічний нарис (2016)
  18. ↑ АСТЕРС ПОСИЛЮЄ КОМАНДУ ПРАКТИКИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИРІШЕННЯ СПОРІВ НОВИМ ПАРТНЕРОМ ОЛЕКСІЄМ РЕЗНІКОВИМ.
  19. ↑ Міністр великої війни. Чим запам’ятався Резніков в Міноборони у найважчий для України час. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 вересня 2023.
  20. ↑ Київрада затвердила нові правила розміщення зовнішньої реклами.
  21. ↑ Київська міська рада затвердила "Концепції Статуту територіальної громади міста Києва" від 20 грудня 2017 року. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  22. ↑ Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини. 26.03.2018.
  23. ↑ Проект Закону про столицю України - місто Київ. 30.05.2018.
  24. ↑ Новини на сайті телеканалу ТСН про проведення Євробачення в Україні. https://tsn.ua. 15.05.2017.
  25. ↑ Відмінна кухня і добрі люди. Іноземні фанати розповіли про свої враження від Києва. https://nv.ua. 25.05.2018.
  26. ↑ Кабінет Міністрів України - Персона. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 1 листопада 2021.
  27. ↑ У "Слузі народу" підтвердили ймовірне призначення Резнікова на посаду міністра оборони. 24 Канал (укр.). Процитовано 28 жовтня 2021.
  28. ↑ Резніков подав заяву про відставку. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 1 листопада 2021.
  29. ↑ Резніков подав заяву про звільнення. РБК-Украина (рос.). Процитовано 1 листопада 2021.
  30. ↑ Резніков призначений міністром оборони. LB.ua. Процитовано 4 листопада 2021.
  31. ↑ Резніков заявив, що РФ після України може атакувати інші країни: Третя світова почалася. 30.06.2022, 10:30
  32. ↑ 'Third World War has already started' — Ukrainian minister. Thursday 30 June 2022 09:04, UK
  33. ↑ Верховна рада проголосувала за відставку міністра оборони України Резнікова. 05.09.2023
  34. ↑ Тилові пацюки Міноборони під час війни «пиляють» на харчах для ЗСУ більше, ніж за мирного життя (укр.). Дзеркало тижня. 21 січня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  35. ↑ «У грудні 9 грн яйце, а з січня – 17»: пояснення Міноборони, висновки парламентського комітету і що тут не так (укр.). Радіо Свобода. 24 січня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  36. ↑ Закупівлі Міноборони: ДБР заявляє про затримання підприємців, які продавали яйця по 17 гривень (укр.). Радіо Свобода. 2 лютого 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  37. ↑ ДБР затримало підприємців, які продавали військовим яйця по 17 гривень (укр.). Суспільне | Новини. 2 лютого 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  38. ↑ Скандал в міноборони. Що кажуть у відомстві на звинувачення у завищенні цін (укр.). BBC News | Україна. 22 січня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  39. ↑ Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва: Результати ревізії Міноборони – це 3 тис. сторінок. Документ таємний (укр.). Главком. 31 травня 2023. Процитовано 28 серпня 2023.
  40. ↑ Яйця по 17 грн та аудиторські перевірки: Міноборони подало до суду позов про захист ділової репутації (укр.). Юридична газета. 1 вересня 2023. Процитовано 9 вересня 2023.
  41. ↑ Міноборони судитиметься зі ЗМІ та Держаудитслужбою через «яєчний» скандал (укр.). Укрінформ. 2 вересня 2023. Процитовано 9 вересня 2023.
  42. ↑ Одяг для ЗСУ, що закупило Міноборони, не відповідає технічним умовам: висновок експертизи (укр.). Главком. 30 серпня 2023. Процитовано 15 вересня 2023.
  43. ↑ Відбулось засідання комітету щодо закупівлі зимової форми для ЗСУ, яка під час доставки здорожчала втричі: деталі (укр.). Суспільне | Новини. 23 серпня 2023. Процитовано 13 вересня 2023.
  44. ↑ Слуга курток для ЗСУ. Хто заробляє на війні в Україні? (укр.). Українська правда. 25 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  45. ↑ У Міноборони розкрили деталі скандальної закупки форми для ЗСУ (укр.). Українська правда. 23 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  46. ↑ Одним із власників турецької компанії, що продала куртки для ЗСУ, є племінник нардепа від «СН» — розслідування УП (укр.). Суспільне | Новини. 25 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  47. ↑ Форма для ЗСУ: Резніков запропонував парі та готовий піти у відставку. Журналіст Ткач і нардеп Радіна відповіли (укр.). Суспільне | Новини. 26 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  48. ↑ Антикорупційний комітет ВРУ розглянув питання можливої корупційної схеми у Міноборони (укр.). Радіо Свобода. 23 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  49. ↑ Махінації із закупками курток для ЗСУ: до схеми причетний нардеп від «Слуги народу» (укр.). Газета по-українськи. 25 серпня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  50. ↑ Скандал з куртками для ЗСУ «здувся». Але комусь він був явно вигідний (укр.). Укрінформ. 31 серпня 2023. Процитовано 9 вересня 2023.
  51. ↑ В ТОП-100 найвпливовіших українців потрапили восьмеро львів’ян: політик, медик та диригентка - lvivyes.com.ua (укр.). Процитовано 21 грудня 2021.
  52. ↑ LIETUVOS RESPUBLIKOS PREZIDENTAS DEKRETAS DĖL APDOVANOJIMO LIETUVOS VALSTYBĖS ORDINAIS IR MEDALIAIS.
  53. ↑ З нагоди Дня державності Литви – нагородження високопосадовців України. LRT (литовською) . 6 липня 2023. Процитовано 6 липня 2023.

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Резніков Олексій Юрійович
Резніков Олексій Юрійович
у сестринських Вікіпроєктах
  Цитати у Вікіцитатах?
  Новини у Вікіновинах?
  Резніков Олексій Юрійович у Вікісховищі?

Декларація ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Резніков_Олексій_Юрійович&oldid=41953904