Відкрити головне меню

Акроба́тика (грец. ακροβατεω — ходжу навшпиньки) —

  1. Жанр циркового мистецтва;
  2. Різновид гімнастики.

В акробатиці розрізняють кілька груп вправ, в тому числі дві основні:

  1. стрибкова акробатика — різноманітні стрибки, перевороти, перекати, сальто;
  2. силова акробатика, що пов'язана із значними фізичними зусиллями, — стійки, мости, піраміди.

Акробатичні вправи виконують поодинці, з партнером і групами, іноді з використанням спеціальних приладів (трамплінів тощо). Вправи, що виконуються на підлозі без приладів, належать до так званої партерної акробатики.

Спортивна акробатика включає переважно стрибкову та силову акробатику; циркова, крім того,— вправи на конях та приладах, еквілібристику, ікарійські ігри.

Акробати на дроті в Китаї

Історія акробатикиРедагувати

Мистецтво акробатики було відоме вже в Старод. Єгипті, Греції, Римі, Китаї.

З 18 ст. акробатика дуже поширилася в цирках.

Акробатика в УкраїніРедагувати

Попередниками сучасних акробатів у Київській Русі були скоморохи.

Як вид спорту акробатика існує в Україні з 1938.

Починаючи з 1948-го, в Україні щорічно проводяться змагання з акробатики: 1948–67 — першості, від 1968 — чемпіонати. В радянський період акробатика займала значне місце в циркових та естрадних програмах. Акробатика культивувалася в численних спортивних секціях; акробатичні вправи було включено до шкільних програм з гімнастики. Першим в СРСР звання «Заслужений майстер спорту» з акробатики присвоєно українським спортсменам-неодноразовим чемпіонам країни — братам А., В., B. Тишлерам та В. Мотузенкові.

У 1976-му році проведено перший чемпіонат світу з акробатики, серед чемпіонів якого — жіноча пара з Києва Н. Тищенко і М. Кухаренко.

Команда України досягла значних успіхів на міжнародних змаганнях, зокрема ставала чемпіоном Європи у 1993-му (Антверпен, Бельгія) і в 1997-му (Баунатал, Німеччина); здобувала першу сходинку на першості світу в 1997-му (Гонолулу, США) і на першості Європи в 1995-му (Зелена Ґура). Абсолютні чемпіони світу, які зробили помітний внесок у розвиток акробатики в Україні: М. Кухаренко, Н. Тищенко, Ю. Тишлер, С. Петров, С. Чижевський, В. Ляпунов, Г. Церишенко, Ю. Степченков, О. Косенко, Г. Демиденко, А. Ковпоша (Київ); О. Чабаненко (Донецьк); О. Мойсейчева, В. Жердєва, Н. Суріна (Харцизьк); А. Сафонов, Ю. Завірюха, С. Павлов, Д. Баїн (Миколаїв, Вінниця).

Розвитком акробатики в Україні опікується Федерація спортивної акробатики України, заснована 1948*го, від 1991-го року — Українська федерація спортивної акробатики, що входить до складу Міжнародної (від 1973) та Європейської (від 1997) федерацій гімнастики.

ПризначенняРедагувати

Заняття акробатикою сприяють загальному фізичному розвиткові, виховують вправність, розвивають координацію рухів.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Акробатика / ЕСУ
  • Акробатика / УРЕ
  • Акробатика для всех: [учеб.-метод. пособие] / В. Ю. Сосина, В. А. Нетоля. — Киев: Олимпийская литература, 2014. — 196, [1] с. : рис. — Бібліогр.: с. 194—195. — 1000 пр.
  • Акробатика. — К. : Здоров'я, 1969. — 60 с. з іл. — (Б-чка громад. тренера-інструктора).
  • Акробатика: посібник для викладачів серед. шкіл і громад. тренерів. — К. : Здоров'я, 1966. — 90 с. : іл.
  • Акробатика: (Посібник для інструкторів-масовиків). — К. : Держмедвидав, 1952. — 120 с. з мал. : 1 вкл. л.
  • Спортивна акробатика: навч. програма для дит.-юнац. спорт. шк. / Львів. держ. ун-т фіз. культури, Укр. федерація гімнастики, Техн. ком. зі спорт. акробатики ; [розроб.: Сениця А. І., Сениця М. М., Передерій А. В.]. — Вінниця: Балюк І. Б., 2010. — 91 с. : табл. — Бібліогр.: с. 90-91. — 500 пр.
  • Спортивная акробатика: Учеб. пособие для ин-тов физ. культуры / Болобан В. Н. — К. : Вища шк. Головное изд-во, 1988. — 166 с. : ил.
  • Юный акробат / Болобан В. Н. — К.: Здоров'я, 1982. — 160 с.