Відкрити головне меню

Олегівська вулиця

вулиця в Шевченківському районі Києва

Оле́гівська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Щекавиця. Пролягає по схилу гори Щекавиці, від вулиці Нижній Вал до Лук'янівської вулиці.

Олегівська вулиця
Київ
Olegivska vulitsya kiev.JPG
Місцевість Щекавиця, Біскупщина
Район Шевченківський
Назва на честь князя Олега
Колишні назви
Погребальна
Загальні відомості
Протяжність 650 м
Координати початку 50°27′51″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.46417° пн. ш. 30.508806° сх. д. / 50.46417; 30.508806Координати: 50°27′51″ пн. ш. 30°30′31″ сх. д. / 50.46417° пн. ш. 30.508806° сх. д. / 50.46417; 30.508806
Координати кінця 50°27′53″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.464861° пн. ш. 30.50167° сх. д. / 50.464861; 30.50167
Поштові індекси 04071
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Контрактова площа»
Трамваї Т  14, 18 (вулицею Нижній Вал)
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11195
У проекті OpenStreetMap r2401768
Мапа
CMNS: Олегівська вулиця на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Вулиця відома з XVIII століття під назвою Погреба́льна — вона вела до одного з перших міських цвинтарів — Щекавицького (1772). Сучасна назва — з 1869 року[1], на честь київського князя Олега, могила якого, за легендою, знаходиться на Щекавиці. Від назви вулиці цю місцевість іноді називають Олегівкою.

На своєму початку вулиця забудована приватними садибами. Збереглося кілька старовинних дерев'яних будинків.

Особи та події, пов'язані з Олегівською вулицеюРедагувати

Будинок № 10 належав Федоріву Дмитру Івановичу (1930–2012), колишньому хореографу народного фольклорно-хорового колективу «Гомін». Наприкінці 1980-х років тут проходили публічні вечори Українського культурологічного клубу, засідання Київської філії Української Гельсінської Спілки, наради Всеукраїнської координаційної ради УГС, зібрання та зустрічі колишніх політв'язнів. У тому ж будинку деякий час мешкали керівні діячі та активісти УГС, зокрема В'ячеслав Чорновіл, Михайло Горинь, Анатолій Лупиніс, Олександр Орос та інші. 17 січня 1988 року тут відбувся організований Українським культурологічним клубом перший громадський вечір пам'яті Василя Стуса з доповіддю Михайлини Коцюбинської, виступами Євгена Сверстюка, Зіновія Красівського, Василя Ґурдзана, Степана Сапеляка, В'ячеслава Чорновола, Олеся Сергієнка, Михайла Гориня.

Протягом 1990-х Олегівська була популярним місцем серед художнків та інших представників культурної богеми[2]. Тут діяв арт-сквот і проводилася низка вечірок та мистецьких акцій (наприклад, «Відплиття» в честь покійного художника Олега Голосія). Пізніше сквот переріс в підпільну псевдогалерею FGE.

Цікаві фактиРедагувати

Місцевою цікавинкою є будинок № 41-А — його паркан складений з типової жовтої київської цегли, із включенням старовинних клеймованих цеглин.

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. Плавание по киевским холмам. История сквота на Олеговской. amnesia.in.ua. Процитовано 2019-02-25. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати