Олава (герб)
Олава (Oława, Olawa, Oliwa[1]) — польський шляхетський герб[2]. Згадується в найдавнішому польському Гербовнику, що зберігся донині, Insignia seu clenodia Regis et Regni Poloniae, написаному істориком Яном Длугошем у 1464–1480 рр.[3].
| Олава | |
| Дата створення / заснування | 1384 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Королівство Польське і  Річ Посполита |
Герб з'явився переважно в родинах, осілих на Краківщині[2].
Опис герба
ред.Історичний опис
ред.
Ян Длугош блазонує герб так[3]: «Olywa in medio clipei lylium album cum radicibus, quod due rosę ambiunt rubee ex utraąue parte, in campo viridi.» Після перекладу: «Оливка посередині щита має білу лілію з корінням, яка з двох боків оточена червоними трояндами на зеленому полі з ведмедями».
Сучасний опис
ред.Сучасний опис звучить так[4]:
На щиті в зеленому полі між двома червоними п'ятилистими трояндами срібна лілія з п'ятьма корінням
У клейноді пів коронованого лева.
Намет зелений, оббитий сріблом.
Генеза
ред.Найдавніші згадки
ред.Найдавніша письмова згадка про цей герб датується 1384 роком[2]. За Еваристом Анджеєм Куропатницьким, цей герб був «набутий» близько 1157 року поблизу Гданська[5].
За Каспером Нісецьким, цей герб мав належати Онольду, єпископу Крушвиці, який зайняв цю посаду в 1157 року та помер у 1160 року[6].
На середньовічних печатках герб не зустрічається[7].
Легенда
ред.Каспер Нісецький, спираючись на твори Бартоша Папроцького та Шимона Окольського, стверджує, що цей герб отримав один чоловік, який проявив хоробрість у сутичці з пруссаками. Ця подія мала відбутися біля Оливи, на місці, де нині стоїть Оливський монастир і абатство. З цієї причини якийсь гетьман герба Ґоздава дав йому в нагороду герб на зразок самого Ґоздави[6].
Гербовий рід
ред.Список Тадеуша Гайла
ред.Перелік гербів у статті підготовлено на основі достовірних джерел, особливо класичних і сучасних гербів. Однак слід звернути увагу на часте явище присвоєння шляхетським родинам невідповідних гербів, яке особливо посилилося під час легітимізації шляхти проти герольдів-ділильників, що потім було зафіксовано в наступних гербовниках. Ідентичність прізвища не обов'язково означає приналежність до даного герба. Тільки генеалогічне дослідження може остаточно встановити таку приналежність.
Повний перелік гербів сьогодні неможливий також через знищення та зникнення багатьох справ і документів під час Другої світової війни (зокрема, під час Варшавського повстання 1944 року, понад 90% ресурсів Головного архіву у Варшаві, де зберігався герб, згоріла більшість старопольських документів)[8]. Список імен у статті походить від Гербовника Польщі, Тадеуша Гайлья[9] (15 імен[10]). Поява прізвища в списку не обов’язково означає, що певний рід мав герб «Олава». Часто однакові прізвища мають багато родин, які представляють усі стани колишньої Речі Посполитої, т. селяни, міщани, шляхта. Однак це поки що найповніший перелік гербів, постійно доповнюваний автором у наступних виданнях Гербовника. Тадеуш Гайл перераховує такі імена тих, хто має право користуватися гербом Олави[10]:
- Цецішевський, Цецішевський, Ченстошевський.
- Добровольський, Довконт.
- Грай, Граєвський.
- Гольснер.
- Козаковський, Краєвський, Крупек.
- Левандовський.
- Модлінський.
- Стшежевський, Стшежевський.
Галерея
ред.-
Герб Олава як фреска Замок у Баранові та Сандомирську
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Альтернативні назви, тобто назви, якими різні історики називали герб протягом століть.
- ↑ а б в [1], Alfred Znamierowski, "Herbarz rodowy"
- ↑ а б Długosz, 1885.
- ↑ Сучасний опис побудовано відповідно до сучасних геральдичних принципів.
- ↑ Kuropatnicki, 1789.
- ↑ а б Niesiecki, 1841.
- ↑ Ostrowski, 1906.
- ↑ Dzieje zasobu, Linki zewnętrzne.
- ↑ Gajl, 2007, Bibliografia.
- ↑ а б Gajl, Linki zewnętrzne.
Посилання
ред.- Nazwiska. gajl.wielcy.pl (пол.).
- Dzieje zasobu. agad.gov.pl (пол.).
Бібліографія
ред.- [2], Ewaryst Andrzej Kuropatnicki, "Wiadomość o Kleynocie Szlacheckim oraz Herbach domów Szlacheckich w Koronie Polskiey, i Wielkim Xięstwie Litewskim"
- [3], Kasper Niesiecki, "Herbarz polski"
- [4], Jan Długosz, "Insignia seu Clenodia Regis et Regni Poloniae"
- [5], Juliusz Ostrowski, "Księga herbowa rodów polskich"