Одеський обласний академічний російський драматичний театр

Оде́ський обласни́й академі́чний російський драмати́чний теа́тр — найстаріший в Україні російський драматичний театральний колектив.

Комунальне підприємство «Одеський обласний академічний російський драматичний театр»
рос. Одесский академический русский драматический театр
рос. Театр Великанова
рос. Русский театр
рос. Театр Вронского
Odesa Grets'ka st 48-2.jpg

46°29′00″ пн. ш. 30°44′03″ сх. д. / 46.4833710000277733343° пн. ш. 30.734183000027780253° сх. д. / 46.4833710000277733343; 30.734183000027780253Координати: 46°29′00″ пн. ш. 30°44′03″ сх. д. / 46.4833710000277733343° пн. ш. 30.734183000027780253° сх. д. / 46.4833710000277733343; 30.734183000027780253
Країна Flag of Ukraine.svg Україна, Flag of Russia.svg Російська імперія і Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська Радянська Соціалістична Республіка
Місто
Адреса
Назва на честь
(епонім)
Іванов Андрій Васильович
Тип драматичний
Статус обласний академічний
Відкрито 1874
Оф. відкриття 1874[1]
Знову відкрито 18 вересня 1926
Керівництво директор — Копайгора Олександр Євгенович, режисерська колегія: Гирба О. В., Голомазов С. А., Литвин О. А.
rusteatr.odessa.ua
Ідентифікатори і посилання
Європейська театральна архітектура 3121


CMNS: Одеський обласний академічний російський драматичний театр у Вікісховищі

Історія театруРедагувати

Діяльність театру за Російської імперіїРедагувати

Театр був побудований в 1874 році купцем А. С. Велікановим, і призначався для виступів улюбленої одеситами драматичної трупи відомого провінційного актора і антрепренера Н. К. Милославського.

Спочатку театр носив назву на ім'я свого власника «Театр Веліканова», але в 1875 році Веліканов продав театр іншому власникові — Ф. Рафаловичу, який перейменував своє придбання, назвавши його Російським театром. В ті роки Російський театр служив майданчиком для найбільших театральних подій міста.

До революції тут виступали численні російські, українські, німецькі, французькі, італійські, драматичні, оперні і опереткові трупи.

На сцені Російського театру в Одесі в кінці 19-го — початку 20-го століть грали зірки світової сцени Сара Бернар, Елеонора Дузе, Бенуа Коклен, Жан Муне-Сюллі, Марія Савіна, Володимир Давидов, Марія Заньковецька, Панас Саксаганський і Марко Кропивницький.

У радянські часиРедагувати

 
Театральна програмка за твором Теннесі Вільямса, Одеса, 1989 р.

У радянські роки в цій будівлі був остаточно прописаний державний Одеський російський драматичний театр (1926). У 1927 році театр названо іменем голови Одеського губвиконкому Андрія Іванова. Певний час завідувачем літературної частини був Олександр Грін.

Під час румунсько-німецької окупації Одеси (1941—1944) в будівлі працював «Російський театр Василя Вронського», актора та співвласника цього театру у 1914—1919 роках.

В трупі театру в різні роки працювали видатні актори: на сцені театру вперше на всю потужність виявився талант Михайла Астангова, Дарини Зеркалової, Володимира Самойлова.

Тут пройшла велика частина творчого життя Миколи Коміссарова, Миколи Волкова-старшого, Лії Бугової, Павла Михайлова, Бориса Зайденберга, Леоніда Маренникова, Євгена Котова, Лідії Полякової, Ігоря Шелюгіна, Людмили Сатосової, Семена Крупника, Наталії Дубровської, Володимира Освецимського, Євгена Агєєва, Миколи Фалєєва, Матвія Лярова, Ізабелли Баратової, Сергія Петрова, Наума Соколова.

Тут працювали талановиті режисери: Абрам Рубін, Олексій Грипич, Аврам Трепльов, Олександр Соломарський, Володимир Бортко-старший, Віктор Терентьєв, Костянтин Чернядєв, Віктор Стрижов, Едуард Митницький, Олександр Дзекун і багато інших.

У роки НезалежностіРедагувати

У 2003 році театр відкрився після майже двох років реконструкції і капітального ремонту. Відновивши театральну будівлю, театр узяв курс на оновлення репертуару і омолоджування трупи. Наказом Міністерства культури і туризму України від 10 грудня 2009 р. № 1119/0/16-09 Одеському обласному російському драматичному театру надано звання академічного.

ПриміткиРедагувати

  1. Європейська театральна архітектураArts and Theatre Institute.

ДжерелаРедагувати

  • Украинская советская энциклопедия: в 12 т., 13 кн. — Т. 7. — К.: ГР УСЭ, 1982. — С. 449.

ПосиланняРедагувати