Резніченко Євгеній Олександрович
Євгеній Олександрович Резніченко (нар. 28 березня 1998, м. Херсон, Україна) — український театральний режисер, художник, перекладач.
| Євгеній Олександрович Резніченко | |
|---|---|
| Народився | 28 березня 1998 (26 років) |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| Відомий завдяки | театральний режисер |
Життєпис ред.
Народився 28 березня 1998 року у місті Херсон.
Закінчив театральне відділення Херсонського Таврійського ліцею мистецтв. 2021 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Володимира Судьїна)[1]. Будучи студентом 4-го курсу поставив свої дві перші вистави у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. Миколи Куліша.
2020 року поставив сайт-специфік виставу «Сон у літню ніч» за Вільямом Шекспіром на лісовій сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша, під час якого глядач пересувався за артистами олешківським лісом. Робота стала лауреатом XXII Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» та була відзначена 3 спеціальними номінаціями[2].
До «Театру на Чайній» вперше потрапив глядачем, під час репетицій вистави в Одеському обласному академічному російському драматичному театрі, й по перегляду вистави «Ілюзії» Олександра Оніщенка загорівся бажанням долучитися до цього колектива. Першою спільною роботою з театром став вербатім «Я. Кохаю. Тебе.», відмічений як краща ансамблева робота фестивалю «Мельпомена Таврії»[3].
Російського вторгнення в Україну 2022 року застав у Херсоні. Виїхати з окупованого міста вдалося за півтора місяця[4].
Вистави Євгенія Резніченка йдуть в репертуарах театрів Херсона, Миколаєва, Одеси, Києва.
Режисерські роботи в театрі ред.
Втілив 15 постановок на сценах 7 театрів 4 театральних міст України[5].
- 2018, 15 грудня — «Лускунчик» Євгенія Резніченка за мотивами повісті-казки Ернста Теодора Амадея Гофмана
- 2019, 20 квітня — «#Фейс_котроль» за п’єсою «Потвора» Маріуса фон Майєнбурга[en]
- 2020, 20 червня — «Сон літньої ночі» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра[6][7]
- 2020, липень — «Дванадцята ніч, або Що захочете» за п'єсою Вільяма Шекспіра
- 2022, 14 жовтня — «Лишатися (не) можна…» Ксенія Швець на основі реальних історій перебування в російській окупації Херсонської області артистів театру та деяких херсонців
- 2019, 22 листопада — «На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського
- 2021, травень — «Зірки в шоці» за п’єсою «Noises off або Шум за сценою[en]» Майкла Фрейна[en]
- «Театр на Чайній» (м. Одеса)
- 2020, 7 жовтня — «Я. Кохаю. Тебе.» Євгенія Резнічнека та акторів вистави[8]
- 2021, 7 грудня — «Вихід» за мотивами п'єси «Контрабас» Патріка Зюскінда
- 2021, 18 грудня — «Казка-розмальовка» спільне авторство акторів вистави
- 2022, 3 лютого — «Кар’єра за прізвищем» за п’єсою «Мина Мазайло» Миколи Куліша[9]
- 2023, 8 квітня — «Тартюф» за однойменною п'єсою Мольєра
- 2023, 8 вересня — «Родина напрокат» за п’єсою «Месьє Амількар, або Людина, яка платить» Іва Жаміака[10].
- 2023, 13 травня — «Сон літньої ночі» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра[11][12]
Участь у фестивалях ред.
- 2020 — XXII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — вистава «Сон літньої ночі» (Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша) — відзнака «Творчий діалог мистецтва і природи» (реж. Євгеній Резніченко), «Краща жіноча роль другого плану» (Вікторія Кириченко за роль Пака[en]), «Краща чоловіча роль другого плану» (Сергій Мевша за роль Горошка)[7][2]
- 2021 — XXIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — вистава «Я. Кохаю. Тебе.» (Театр на Чайній) — «Краший акторський ансамбль»
- 2022 — XXIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — вистава «Кар’єра за прізвищем» (Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії)[9]
Примітки ред.
- ↑ Євгеній Резніченко на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра
- ↑ а б Алла ПІДЛУЖНА (17 вересня 2020). «Мельпомена Таврії» під… зорями. У Херсоні відбувся найвідоміший театральний фестиваль (укр.). Г-та «День» №175. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Євгеній Резніченко на сайті «Театру на Чайній»
- ↑ Марина ПОВЕРТАЙЛО (22 червня 2022). «Є глядач в місті»: в одному з одеських театрів пройшла репетиція нового моноспектаклю (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Євгеній Резніченко у каталозі режисерів портала «Театральна риболовля». Портал «Театральна риболовля». Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Шекспір у лісі – херсонський театр презентував унікальну виставу (укр.). «Південна Інформаційна Компанія». 22 червня 2020. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ а б Вікторія КОТЕНОК (2021). Мельпомена ПростоНеба: сон осінньої ночі (укр.). Ж-л «Кіно-Театр» №1 (2021). Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО, Сергій КОМПАНІЄЦЬ (9 листопада 2021). ДВА СЕРГІЇ про «Собаче серце», «Гриця», «Москалицю», «Заратустру» та «Я люблю тебя» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ а б Сергій ВИННИЧЕНКО (18 червня 2022). МІЙ ХЕРСОН Євгеній Резніченко (Миколаївський український театр «Мельпомена Таврії 2022») (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 25 березня 2024.
- ↑ Марія СОБОЛЬ, Єлизавета КРОТИК (8 вересня 2023). «Мельпомена Таврії». У Миколаївському театрі відбулася прем'єра вистави: фоторепортаж (укр.). «Суспільне Новини». Процитовано 1 квітня 2024.
- ↑ Ірен АДЛЕР (2 травня 2023). Кабаре «Афінський ліс», або Одеський театр ляльок працює над Шекспіром (укр.). «Думська». Процитовано 2 травня 2023.
- ↑ Ірина СМАРАГДОВА (15 травня 2023). Кабаре, маскарад і кохання: Одеський театр ляльок представив «Сон літньої ночі» для дорослих (укр.). «Культуромер». Процитовано 17 травня 2023.
- ↑
«37 листівок». За 30 хвилин до прем'єри (2 липня 2023, Театр на лівому березі) на YouTube
- ↑ В. Головченко (26 лютого 2024). Молочайник – Таврійський Голем ожив в Одеському театрі юного глядача (укр.). «Губернський тиждень». Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Ганна ЩИДЛОВСЬКА (29 лютого 2024). «Ми точно дочекаємося наших» – прем’єра вистави про окупацію на сцені в Одесі (укр.). «Вгору». Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Ірина СИЧКОВСЬКА (29 лютого 2024). Дві прем'єри (Раіодень) (укр.). «Українське радіо (Одеса)». Процитовано 1 березня 2024.
- ↑ Театр і війна (укр.). «Kyiv Daily». 26 лютого 2024. Процитовано 1 березня 2024.
