Облога Пелевина - епізод Російсько-турецької війни 1877-1878 рр., військова операція російсько-румунських військ проти турецьких військ Османа-паші, що укріпились на той час у Плевні. Запекла оборона турецьких військ затримала просування російської армії та дозволила османському урядові укріпити Стамбул та Адріанополь, однак через невмілі дії вищого турецького командування, гарнізон Плевни був змушений здійснити капітуляцію.

Облога Плевни
Російсько-турецька війна 1877-1878
«Артилерійський бій під Плевною. Батарея облогових знарядь на Великокнязівській горі » Н. Д. Дмитрієв-Оренбурзький, 1880.
«Артилерійський бій під Плевною. Батарея облогових знарядь на Великокнязівській горі »
(Н. Д. Дмитрієв-Оренбурзький, 1880)
Координати: 43°25′ пн. ш. 24°37′ сх. д. / 43.417° пн. ш. 24.617° сх. д. / 43.417; 24.617
Дата: 20 липня10 грудня 1877
Місце: Балкани, Болгарія, Плевен
Результат: Перемога Російської імперії та Румунії
Сторони
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the United Principalities of Wallachia and Moldavia (1859 - 1862).svg Румунія
Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Османська імперія
Командувачі
Flag of Russia.svg Олександр ІІ
Flag of Russia.svg Скобелев М.Д.
Flag of Russia.svg в.кн. Микола Миколайович
Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Абдул-Гамід II
Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Осман Нурі-паша
Військові сили
125,000 солдат та 496 гармат 48,000 солдат та 96 гармат
Втрати
близько 40 тис. вбитих та поранених близько 25 тис. вбитих та поранених, 43338 потрапило в полон

ПередумовиРедагувати

Плевна перебувала на перетині доріг, які йшли на Рущук, Софію через Орханійський перевал, та до Ловче, звідки ще дві дороги вели через Сельві, Габрово, Шипкинський перевал до Казанлика та до Трояну.

Після форсування Дунаю поблизу Зімніци російська Дунайська армія розгорнула успішний наступ на Тирново 4-го (16-го) липня. Західний загін генерала барона Н. П. Кріденера, взявши Нікополь,розорив таким чином плацдарм на правому березі Дунаю до 60 кілометрів. Російський головнокомандувач вважав, що з втратою Нікополя турки на західній ділянці фронту більше не зможуть вжити активних дій і обмежаться обороною західної Болгарії. Однак, командуючий у Відіні мушір (маршал) Осман-паша запропонував головнокомандувачу Абдул-Керім-паші змінити початковий план воєнних дій, який зводився до зосередження сил на флангах оборонної лінії Дунаю - в чотирикутнику фортець та поблизу Відіна, він був створений виключно для потреб оборони. Осман-паша пропонував, залишивши необхідну кількість військ у Відіні, з рештою рушити до Плевни, з'єднатися в Тирнові з корпусом Ахмет-Еюб-паші з Шумлі та перейти в рішучий наступ у напрямку на Систово. У випадку, якщо б останньому з'єднанню не вдалося - зайняти Ловчу, яка, на думку Османа, представляла великі вигоди для оборони Балканських проходів. Під тиском успіхів росіян і побоювань, що ті перейдуть Балканський хребет і атакують слабо захищені Адріанополь та Coфію, турецьке командування з деякими змінами прийняло пропозицію Османа.

У Плевні ще 26-го червня (8-го липня) була півсотня осавула Афанасьєва з передового загону І. Ф. Гурко, вислана для зв'язку з козачою бригадою І. Ф. Тутолміна, але вона була витіснена звідти 27-го загоном Атуф-паші (3 батальйони і 4 гармати), спрямованим комендантом Нікополя для забезпечення своїх повідомлень.

Вранці 1-го (13-го) липня Осман-паша виступив з Відіна з 19-ма батальйонами, 5-ма ескадронами і 9-ма батареями (16 тис. осіб, 58 гармат), і на світанку 7-го (19-го) вступив у Плевну, пройшовши форсованим маршем за 6 діб близько двохсот кілометрів. Росіяни, які знехтували військовою розвідкою, не змогли виявити рух військ Осман-паші, а тому спізнилися із заняттям Плевни. Відповідне розпорядження було віддано Кріденеру ще 4-го (16-го) липня, але чи то через несправності телеграфного зв'язку, чи то через нерозпорядливість барона, тільки вранці 6-го (18-го), після категоричного наказу головнокомандуючого, частина його військ під командуванням генерала Ю. І. Шільдера-Шульднера виступила до Плевни.

Перший штурмРедагувати

Першим російським з'єднанням, які досягли Плевни, виявилася дивізія Ю. І. Шильдера-Шульднера, підлеглі йому війська дісталися до міста увечері 19 липня і застали приготування турків до оборони. Протягом чотирьох годин російські та турецькі батареї обстрілювали один одного. Наступного дня російська армія перейшла до рішучого штурму турецьких позицій. Атака швидко вичерпала російські резерви, але завдяки підтримці артилерії росіяни змогли подолати 3 лінії окопів і вступили в місто, викликавши замішання в стані противника. В ході запеклих зіткнень турецькі війська змогли вибити росіян з міста й захопили при цьому безліч покинутих боєприпасів та обмундирування. Турецькі втрати в цій битві склали приблизно 2000 чоловік, росіян — 2800 чоловік.