Обговорення користувача:Oleksandr Tahayev/архів за 1-й квартал 2015 року

Шаблон про переклад статей

Доброго дня. Стосовно перекладів, незалежно від обсягу статті на сторінці обговорення має міститися шаблон {{Перекладена стаття|||версія=}}, який, наприклад, я встановив тут Обговорення:Теургія. Це типова практика для статей та прояв поваги до авторів оригінальної статті та їх роботи. Також це полегшує вичитування статей та пошук фактичних помилок (іноді і таке буває). Будь-ласка, для нових статей не забувайте встановлювати цей шаблон. З повагою 2003:5B:EC56:E815:598F:BEC1:1922:DF3 18:04, 29 грудня 2014 (UTC)

Ну я для малих статей обмежуюсь записом в описі редагування, бо все одно їх потім будуть змінювати. А для ціеї просто ще не встиг був поставити шаблон в обговоренні, бо Ви це зробили фактично одразу після публікації. Переважна більшість користувачів не пишуть про це навіть в описі редагування, так що я вважаю це чесним.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:09, 29 грудня 2014 (UTC)

Ну справді це дивно. Дуже багато у вікіпедії перекладених статей і дуже мало позначених. А я навпаки завжди це роблю, а натомість часто отримую зауваження.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:14, 29 грудня 2014 (UTC)

Все нормально, в останній час до цього більше прискіпуються, навіть це було одним з аргументів для позбавлення прав патрульного користувача з великим стажем і внеском, тому що це вимога авторського права. Я сам хотів Вам написати зауваження на сторінці Вашої заявки у адміни, але прочитав, що Ви у описі редагування описуєте джерело. Правило ми так до кінця і не затвердили.--Сергій Липко (обговорення) 04:33, 15 лютого 2015 (UTC)

Казан

Олександре, даруйте, Ви все розумієте, але не зовсім, не до кінця, тому й виникло подібне недорозуміння. Почнімо з того що російське «казан», як і англійське «kazan» не є точними відповідниками українського «казан». У них ці слова мають вужче значення: «східний казан», «посуд для національної кухні азійських народів», і для англомовних і північних росіян вони звучать як екзотизми. Якщо Вам все ж дуже захотілося написати український відповідник цим сторінкам, віднайдіть новий термін. Я думаю, кмітливості українцям не позичати, Ви і самі знайдете достойний вихід. Пропоную приблизний варіант «Казан (середньоазійська кухня)».

З повагою

--В.Галушко (обговорення) 21:38, 7 лютого 2015 (UTC)

Хоча й не всі мабуть погодяться, але мені подобається такий хід думок. Я затвердив версію.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:59, 8 лютого 2015 (UTC)

Порада

Олександре! Поглянь тут як оформленні попередні підсумки про які питає якудза. Оформлюй все як слід. З повагою Jphwra (обговорення) 22:33, 13 лютого 2015 (UTC)

Дякую за пораду, але хай вже буде як написав. Я просто пишу чесно як думаю і не намагаюсь ні під кого налаштуватись. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:59, 14 лютого 2015 (UTC)

ОК Jphwra (обговорення) 16:31, 14 лютого 2015 (UTC)

Ще один інструмент

Добрий вечір!

Знайшов ще один інструмент. Як не дивно, на сайт вмлабс! ;-0 - https://tools.wmflabs.org/languagetool/pageCheck/ --Nickispeaki (обговорення) 00:28, 15 лютого 2015 (UTC)

Дякую.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 03:38, 15 лютого 2015 (UTC)

Цево

не можу зараз за Вас голосувати, бо саме мене човпуть — припишуть заанґажованість)), --Л. Панасюк (обговорення) 17:49, 15 лютого 2015 (UTC)

Нічого страшного.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:56, 15 лютого 2015 (UTC)

Книжки

Доброго дня, мені сподобалися ваші думки на сторінці обговорення користувача Antanana. Хотів би спитати як культуролога, щодо книжок. В кожного, хто читає досить багато, складається певний топ книжок, які його вразили, чомусь навчили, тому мені цікаво - чи є в вас такий список хоча б топ з 10-20 книжок з, як я зрозумів, 500 прочитаних? Поділіться. З повагою.--Manefon (обговорення) 09:51, 16 лютого 2015 (UTC)

Звичайно є такий список і я можу коротко написати, як вони вплітаються в мій теперішній світогляд, хоча можна довго розписувати як це все відбувалось.

1. Герман Гессе "Нарцис і Гольдмунд". В ній автор розповідає про два зовсім різних людських характери. Завдяки їй я краще сам себе зрозумів і після її прочитання став постійно усвідомлювати якусь боротьбу всередині себе між елементами цих двох характерів. Можна сказати, що від природи я схожий на чуттєвого мандрівника Гольдмунда, але змушений вести замкнуте життя філософа Нарциса. Але таке життя мені подобається. Дуже масштабна книга, але написана простою мовою. І взагалі мені подобається творчість Гессе. Наприклад, за мовою мені ще більше подобається "Сіддхартха".
2. Творчість Франца Кафки. Хоч і дуже вразили його романи, але на світогляд більше вплинули якісь короткі оповідання. Наприклад "Співачка Жозефіна та мишачий народ", "Звіт до академії", "Мисливець Гракх". Коли читаєш їх, то спочатку вони здаються цілковитим абсурдом, але потім починаєш розуміти, що вони просто описують нашу дійсність.
3. Сумарно антиутопії. За стилем мені найбільше сподобалась і здалася найстрашнішою 1984, але найближчою до реальності здається Прекрасний новий світ. Жодна антиутопія не збулась повністю, але багато елементів можна побачити в дійсності. В чомусь життя навіть більш антиутопічне. Я якраз і бачу себе героєм антиутопії, хоча герої реальних книг не усвідомлювали себе такими. Завдяки антиутопіям я розумію, що дійсний стан речей постійно погіршується й нічого з цим не вдієш. Але це не значить, що не потрібно щось робити. Бо принаймні так цікавіше. Наприклад, я намагаюсь зробити свій внесок у захист української мови, прекрасно розуміючи, що вона приречена на зникнення впродовж декількох найближчих десятиліть.
4. Ідея вічного повернення до якої я прийшов завдяки трьом книгам. Спочатку це була "Чапаєв і Пустота" в якій є навпаки ідея вічного неповернення. Але я зрозумів, що це пародія тільки коли прочитав Нестерпну легкість буття через яку вже власне прийшов до Так казав Заратустра Ф.Ніцше. Звідти якраз і йде ця ідея, що наше життя повністю повторюється безліч разів. Я про це вже дуже довго думаю і створив для себе своє ціле власне бачення. Насправді це дуже парадоксальна й суперечлива думка, але я абсолютно впевнений, що так само буду в наступному житті отут на своїй сторінці це ж саме Вам розповідати про цю ідею. Я думаю, що ця ідея потрібна для того, щоб врівноважити безкінечність часу та простору, а механізм її реалізації - смерть. Якби цього не було, то все було б однобоко випадковим і вже б давно весь час збіг.
5. Творчість Велимира Хлєбникова. Дуже довго і дуже інтенсивно захоплювався. І взагалі сам писав вірші російською мовою (тепер пишу виключно українською, але не вірші). Для мене ця людина просто щось за межами синонімів збільшення інтенсивності. Кожен вірш - це окремий космос.

Багато інших авторів. Наприклад: Лем, Булгаков, Фаулз, Джойс (рання творчість), Вірджинія Вулф.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:43, 16 лютого 2015 (UTC)

Дякую за розгорнуту думку, з названого читав унтиутопії? до того ще додам 451°, бо в захваті від Бредбері (в нього ще є чудові "Марсіанські хроніки"), "Град обреченный" Стругацьких, дехто вважає ще антиутопіями "Повелитель мух" та "Заводний апельсин". Візьму на примітки, може щось сподобається, зможу щось почерпнути з них, як от наприклад "Квіти для Елджернона", "Протистояння" Кінга, "Ігра Ендера". З повагою.--Manefon (обговорення) 18:14, 16 лютого 2015 (UTC)

Я читав 451 і Повелитель мух англійською. Ще з антиутопій цікава і жорстка річ "Механічне піаніно" Курта Воннеґута, яку я також читав в оригіналі.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:30, 16 лютого 2015 (UTC)

В черзі це "піаніно". Значить ви добре знаєте англійську? Зможете допомогти перекласти шмат тексту зі статті?--Manefon (обговорення) 19:18, 16 лютого 2015 (UTC)

Так зможу.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:30, 16 лютого 2015 (UTC)

Дякую! At the time, NASA was becoming more sensitive to the strain that had developed between the American and European space programs as a result of European perceptions that NASA had not treated it like an equal during previous collaborations. NASA officials and advisers involved in promoting and planning Cassini–Huygens attempted to correct this trend by stressing their desire to evenly share any scientific and technology benefits resulting from the mission. In part, this newfound spirit of cooperation with Europe was driven by a sense of competition with the Soviet Union, which had begun to cooperate more closely with Europe as ESA drew further away from NASA. Це зі статті https://en.wikipedia.org/wiki/Cassini–Huygens --Manefon (обговорення) 09:43, 16 лютого 2015 (UTC)

зараз я зроблю це діло тільки не поки нічого там не змінюйте, щоб не було конфлікту редагувань, а я ще трохи підправлю граматику.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:44, 16 лютого 2015 (UTC)

Я до кінця переклав і трішки підправив той розділ. Якщо є бажання далі перекладати, то перекладайте, але якщо довго збираєтесь це робити, то поставте шаблон "перекладаю" у фігурних дужках зверху. А коли закінчите, я повиправляю помилки.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:13, 16 лютого 2015 (UTC)

Дуже вдячний. Так, я буду за можливості її доповнювати.--Manefon (обговорення) 21:38, 16 лютого 2015 (UTC)

Дайте знати як закінчите, а я поки трохи перевірю інші ваші статті, бо я й так вже збирався це робити.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:45, 16 лютого 2015 (UTC)

Відносно патрульного

Переглінув його статті про Богів, начебто без помилок. Jphwra (обговорення) 08:05, 25 лютого 2015 (UTC)

Більш-менш серйозні помилки є фактично у всіх його статтях:

ред. № 15647537(не всі ознаки належали Гермесу), ред. № 15677961, ред. № 15678716, ред. № 15677897 (Луксор - це жодним чином не західний "приплив" Нілу), ред. № 15677828, ред. № 15644755, ред. № 15677692, ред. № 15640547. Це тільки те, що я встиг вичитати. Навіть якщо прибрати всі правописні, граматичні й фактичні помилки, то залишається купа речень з невластивим для української мови синтаксисом. Фактично це майже невичитаний автопереклад. Краще б я вже сам вичитував ці статті, тим паче що мені цікаво почитати про єгипетську міфологію. Добре, що хоч він ставить шаблон про переклад на СО.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:23, 25 лютого 2015 (UTC)

Лекція 1

Відповідно до положень та вимог Директиви Ради: «Council Directive 71/320/EEC of 26 July 1971 on the approximation of the laws

Довге обговорення

of the Member States relating to the braking devices of certain categories of motor vehicles and of their trailers», востаннє доповненої Директивою Ради Council Directive 2006/96/EC of 20 November 2006, функції аварійної гальмівної системи (в українських офіційних документах вона носить назву «запасної») можуть виконувати: будь-який із незалежних контурів робочої гальмівної системи, якщо: у разі виходу із ладу одного із них, інший може загальмувати транспортний засіб із необхідною для запасної гальмівної системи ефективністю та стійкістю транспортного засобу у процесі гальмування; у разі виходу із ладу будь-якої із складових частин робочої гальмівної системи (підсилювач, автоматичний регулятор гальмівних сил, АБС тощо) можна загальмувати транспортний засіб із необхідною для запасної гальмівної системи ефективністю та стійкістю транспортного засобу у процесі гальмування; та якщо на транспортному засобі є хоча б два різних та незалежних органи приведення в дію робочої та стоянкової гальмівних систем, … стоянкова гальмівна система, якщо має незалежний від робочої системи орган приведення в дію та при цьому забезпечується необхідна ефективність гальмування. Тобто, робоча гальмівна система повинна мати таку конструкцію і такі характеристики, які дозволять їй це зробити. Окрім цього, з огляду на конструкцію самого транспортного засобу (його розміри та показники маси як у стані повного завантаження, так і у спорядженому стані тощо), не кожна робоча гальмівна система може з цим справитися. Виконання цих умов піддається суворій перевірці під час «офіційного затвердження» «типу транспортного засобу». Це, також, стосується і стоянкової гальмівної системи. У нашому випадку (MAN SL 200) прийнятними є обидві умови (передбачається, що функції запасної можуть виконувати як контури робочої, так і стоянкова), а тому виробник саме про це наголошує у рекламі, технічному описі, інструкції з експлуатації та настановах з ТО і ПР. Так, що важливими є і конструкція та характеристики робочої гальмівної системи, і конструктивні особливості автобуса.

Перепрошую за «лекторський» тон, але надіюсь, ця «міні-лекція» дозволить Вам прийняти остаточне рішення про доцільність відкочування чи правлення інформації у цій статті та і у інших. І дякую, що «надихнули» мене на уточнення інформації своїми правками --Biletsky Volodymyr (обговорення) 11:50, 25 лютого 2015 (UTC)

Мене влаштовує останній варіант. Але навіть якщо написати просто "Конструкція передбачає, що..." і далі вже писати про різні гальмівні системи, то й тоді зрозуміло про що йде мова.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:00, 25 лютого 2015 (UTC)

Вітаю Вас, пане Олександре! Мене приємно, що Ви приділяєте стільки уваги такій маленькій статті. Дякую! Однак, вислів: «Конструкція передбачає, що … (і далі – те, що вона передбачає)» мені не сподобався – дуже вже «хитрою стала» та «конструкція», яка «вміє передбачати». Якщо Вас влаштовує останній варіант, то давайте так і залишимо. А «довге обговорення» потрібно доопрацювати і десь помістити у статтю більш загального характеру, щоб не тільки Вам, а і основній масі читачів Вікіпедії було все зрозуміло, а що ж то таке, «запасна гальмівна система» і які гальмівні системи, і як, та чому, можуть виконувати її функції. І, як на мене, ще й дуже мало фахівців знають, як же перевірити, а чи можуть вони виконувати ті функції? Але, на все свій час.--Biletsky Volodymyr (обговорення) 18:30, 25 лютого 2015 (UTC)

Добре.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 19:50, 25 лютого 2015 (UTC)

Вітаю Вас, пане Олександре! Перечитав Ваші аргументи, переосмислив і дійшов висновку скоротити цей розділ задля надання енциклопедичності. Ви були праві! З повагою і вдячністю, --Biletsky Volodymyr (обговорення) 12:12, 27 лютого 2015 (UTC)

Другий музейний тиждень

Вітаю! Запрошую до участі у Другому музейному тижні (11 — 24 березня 2015 року). --AnatolyPm (обговорення) 15:50, 27 лютого 2015 (UTC)

Залюбки візьму участь, якщо такий тиждень відбудеться.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:06, 27 лютого 2015 (UTC)

Згущівка поштою

		Вітаємо!
		У нас для Вас хороші новини — Ви стали лауреатом нагороди «Згущівка поштою»! Одного з місяців початку Вашої активної діяльності саме у Вас був найбільший баланс доданої інформації до Вікіпедії серед користувачів-новачків. В українській Вікіпедії прийнято дякувати за внесок віртуальним згущеним молоком, але «Згущівка поштою» — реальна. Вітаємо і бажаємо нових звершень на теренах вікіпроектів! -- Ата (обг.) 11:37, 9 березня 2015 (UTC) Зверніть увагу! Вам необхідно перейти за цим посиланням і надіслати нам свою поштову адресу для отримання посилки.

все

закриваємо тему. А то адміни вийдуть на полювання. --Jphwra (обговорення) 10:19, 15 березня 2015 (UTC)

Добре. Вибачте, що я про політику трішки. Не можна цю тему залишати тільки політиканам і домогосподаркам. Не переживайте, є багато людей зі значно радикальнішою позицією. Я ж захищаю тільки мову. І ще хоча би в такий спосіб я намагаюсь докричатись до тих же адмінів, що зрештою треба покращувати якісь сторони української Вікіпедії.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:36, 15 березня 2015 (UTC)

Думаю вони почули, може. --Jphwra (обговорення) 10:47, 15 березня 2015 (UTC)

В*ятка

Як потрібно писати ріку В*ятка (чи з апострофом, чи без) ? Я пишу Вятка. Є такі, що пишуть В'ятка і вважають, що з апострофом, мовляв, правильно. --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 15 березня 2015 (UTC)

Я думаю, що треба залишити Вятка, але поруч і навести варіант з апострофом з виноскою на авторитетні джерела. Треба просто зробити якомога більше виносок для обох варіантів. "Вьатка" звучить гармонічніше ніж "вйатка". Але може це просто звичка. Я думаю не треба тут дуже сперечатися.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:55, 15 березня 2015 (UTC)

Див.: ВП:Перейменування статей/В'ятка → Вятка... --Микола Івкі (обговорення) 13:03, 15 березня 2015 (UTC)

Я не буду брати участь в дискусії, бо це все одно її не вирішить. З тієї сторони занадто вперті люди її захищають. Можете поставити обидва варіанти і який з них набере більше  За той і вибрати. Мене цікавлять якісь поширеніші випадки, а сперечатися отак заради однієї-двох статей... Особисто я погоджусь з будь-яким варіантом.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:10, 15 березня 2015 (UTC)

Вашу думку відчув, дякую. Для мене на сьогодні правильно ріка Вятка. --Микола Івкі (обговорення) 13:19, 15 березня 2015 (UTC)

У перейменуваннях статей беруть до уваги не кількість "за" чи "проти", а якість (більшість буває неправа). Але неграмотні підсумки бувають. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 16 березня 2015 (UTC)

Запитання

Вітаю! У першу чергу подякую за створення статті Романишин Олег Михайлович, це не тільки відомий шахіст, а й мій далекий родич, щоправда особисто з ним я не знайомий. Добре, що він також представлений у нашій Вікіпедії, а не тільки російській та англійській. А до Вас буде в мене невелике запитання по мові, а то дуже мало таких грамотних користувачів. Хочу запитатися, як би Ви переклали з російської мови «Отхаркивающие средства», а то переклади в україномовних інструкціях мене не дуже задовільняють, а хочу найближчим часом зайнятися цими препаратами і створити кілька статей про них. Наперед дякую. --Yukh68 (обговорення) 13:30, 21 березня 2015 (UTC)

Я зазвичай залишаю написання статей про українських спортсменів іншим, але просто мене здивувало, що ніхто до мене не написав статтю про Романишина, адже це дійсно видатний спортсмен. Я дуже захоплююсь шахами й хочу, щоб з цієї теми українська вікіпедія не поступалась хоча би російській, але тут ще працювати й працювати. І постійно лише про шахи я також не можу писати. Я пробував агітувати людей на chess.com, щоб вони писали про шахи, але якось не дуже результативно. Можливо треба систематизувати мої статті на цю тему й показати їм як результат.

Щодо «Отхаркивающие средства» можу сказати, що єдиний варіант, який приходить в голову - це "Відхаркувальні засоби" і в словнику СУМ слово "відхаркувальний" присутнє. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:38, 21 березня 2015 (UTC)

Дуже дякую за відповідь. --Yukh68 (обговорення) 16:40, 21 березня 2015 (UTC)

Добрий День

Дядьку Oleksandr Tahayev (чи може краще Дядько Сашко чи Олександр), я побачив в статтях про перейменування, що ви дуже любите нашу мову і переживаєте щоби тут справді було все українською мовою. То поглядайте за тими статями і їх назвами, які я буду писати.

Тато сказав, що я так краще засвоюватиму англійську мову, яку вчу у школі. Я буду дуже обережний з назвами, але прошу вас дивитися і поправляти ті назви. --Миколка Когутяк (обговорення) 10:04, 22 березня 2015 (UTC)

Передавання іншомовних назв насправді є дуже важким завданням. Я переважно пишу про осіб, а не про географічні об'єкти, і навіть там орієнтуюсь на інших дописувачів, наприклад, Friend, хоча багато в чому іншому з ним не згоден. Я дійсно дуже переживаю за долю української мови й мрію про час, коли всі в нашій Державі будуть нею спілкуватись. В статтях переважно виправляю мовні помилки, орфографію, кальку з російської. Також вивчаю англійську і часто перекладаю статті з англійської Вікіпедії. Вважаю це добрим додатковим методом вивчення англійської, коли перекладаєш якусь статтю, а потім порівнюєш ці два тексти через деякий час. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:07, 22 березня 2015 (UTC)

Мої вітання Олександре!

прошу звернути на можливі текстові редакції користувача Stefan09 і я активую тебе на його сторінці обговрення. Він з рувікі у нас робить суто технічні правки в статтях на хокейну тематику (я там в основі редагую) і можливо отримає статус автопатрульного. Користувач корисний, правки конструктивні з мовою проблеми, тому розраховую на твою допомогу йому якщо треба, можна? --Jphwra (обговорення) 08:32, 28 березня 2015 (UTC)

Добре. --Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:35, 28 березня 2015 (UTC)

Дякую. --Jphwra (обговорення) 08:45, 28 березня 2015 (UTC)