Нестерпна легкість буття

«Нестерпна легкість буття»
	Перше видання (французькою)
Автор	Мілан Кундера
Назва мовою оригіналу	чеськ. Nesnesitelná lehkost bytí
Країна	Франція
Мова	чеська
Жанр	Філософський фікшн[en], магічний реалізм
Укр. видавництво	Видавництво Старого Лева
Видавництво	Галлімар; 68 Publishers[en]; Harper & Row[en]; Faber & Faber[en]
Видано	1984 (переклад з французької); 1985 (оригінал чеською)
Видано українською	2019
Перекладач(і)	Леонід Кононович
Сторінок	393 (перше видання французькою)
ISBN	5-352-01773-7

Ця стаття про роман. Про фільм 1988 року див. Нестерпна легкість буття (фільм).

«Нестерпна легкість буття» (чеськ. Nesnesitelná lehkost bytí) — роман Мілана Кундери 1984 року про життя двох жінок, двох чоловіків, собаки та їхнє життя в період Празької весни 1968 року в історії Чехословаччини. Хоча роман був написаний у 1982 році, він був опублікований лише через два роки у французькому перекладі (під назвою «L'insoutenable légèreté de l'être»)^[1]. Того ж року його переклав з чеської на англійську Майкл Генрі Гейм, а уривки з нього були опубліковані в журналі «The New Yorker»^[2]. Оригінальний чеський текст був опублікований наступного року

Сюжет ред.

Події «Нестерпна легкість буття» відбуваються переважно у Празі наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років. У ньому досліджується мистецьке та інтелектуальне життя чеського суспільства від Празької весни 1968 року до вторгнення Радянського Союзу та трьох інших країн Варшавського договору в Чехословаччину та його наслідки через долі двох окремих пар людей і тих, хто їх оточував.

Персонажі ред.

Томаш — досвідчений хірург
Тереза — молода дружина Томаша
Каренін — собака Томаша і Терези
Сабіна — художниця, подруга Томаша і його коханка
Франц — коханець Сабіни

Філософське підґрунтя ред.

Кидаючи виклик концепції вічного повернення (ідеї, що всесвіт та його події вже відбулися і будуть повторюватися до нескінченності), тематичні роздуми оповідання пропонують альтернативу: кожна людина має лише одне життя, і все, що відбувається в житті, відбувається лише раз і більше ніколи не повториться — таким чином, «легкість» буття. Більше того, ця легкість також означає свободу; Томаш і Сабіна демонструють цю легкість, тоді як персонаж Терези «обтяжений». У перекладі Констанс Гарнетт «Війни і миру» Толстого вона дає нам фразу «дивна легкість буття» під час опису смерті князя Андрія. На противагу цьому, концепція вічної повторюваності накладає «тяжкість» на життя і рішення, які приймаються. Ніцше вважав, що ця важкість може бути як величезним тягарем, так і великим благом, залежно від точки зору людини.^[3]

«Нестерпна легкість» у назві також відсилає до легкості кохання та сексу, які є темами роману. Кундера зображує кохання як швидкоплинне, випадкове і, можливо, засноване на нескінченній низці збігів обставин, попри те, що воно має велике значення для людини.

Життєву драму завжди можна виразити метафорою ваги. Ми кажемо, що на людину звалився якийсь тягар. Людина цей тягар витримує або не витримує, падає під його вагою, бореться з ним, програє або перемагає. Але що, власне, сталося з Сабіною? Нічого. Вона покинула одного чоловіка, бо хотіла його покинути. Переслідував він її згодом? Мстив їй? Ні. Її драма не була ані драмою ваги, ані легкості. На Сабіну навалився зовсім не тягар, а нестерпна легкість буття.
— Мілан Кундера, «Нестерпна легкість буття», сторінки 3 і 64

У романі концепція Ніцше пов'язана з інтерпретацією німецького прислів'я einmal ist keinmal «один раз — усе одно, що ніколи», а саме — з когнітивним викривленням «все або нічого», яке Томаш повинен подолати як герой у своїй подорожі. Спочатку він вважає, що «якщо людині суджено прожити одне-єдине життя — то це ніби вона не жила взагалі», і конкретно (стосовно зобов'язань перед Терезою): «неможливо перевірити, яке рішення краще, бо немає жодного порівняння». Роман вирішує це питання рішуче: таке зобов'язання насправді можливе і доцільне.^[4]

Публікації ред.

«Нестерпна легкість буття» (1984) отримала свою українську інтерпретацію завдяки Видавництву Старого Лева у 2019 році з фрацузької мови.^[5] Книга вперше вийшла чеською мовою лише у 1985 році в еміграційному видавництві 68 Publishers (Торонто, Онтаріо). Друге видання на чеській мові побачило світло у жовтні 2006 року у Брно, Чехія, після майже 18 років від Оксамитової революції, оскільки автор Мілан Кундера не схвалював його раніше. Перший англійський переклад, здійснений Майклом Генрі Геймом, вийшов у твердій обкладинці 1984 року у видавництвах Harper & Row у США та Faber and Faber у Великій Британії, а в м'якій обкладинці — у 1985 році.^[6]

У мистецтві ред.

У кіно ред.

Докладніше: Нестерпна легкість буття (фільм)

У 1988 році вийшла американська екранізація роману з Денієлом Дей-Льюїсом, Леною Олін і Жульєт Бінош у головних ролях, знята режисером Філіпом Кауфманом. У примітці до чеського видання книги Кундера зазначає, що фільм має дуже мало спільного з духом роману та його героями.^[7] У тій же примітці Кундера продовжує, що після цього досвіду він більше не допускає жодних екранізацій свого твору.

У музиці ред.

«Нестерпна легкість буття^[ru]» — студійний альбом групи «Гражданская оборона» 1997 року.
«Soviet Kitsch» («Радянський кіч») — студійний альбом Регіни Спектор 2004 року, назва якого є алюзією на 10 главу шостої частини роману^[8].

Див. також ред.

Екзистенціалізм

Примітки ред.

↑ Кундера, Мілан (1984). L'Insoutenable Legerete de l'Etre (французькою) . Париж: Галлімар. ISBN 9782070700721. LCCN 85672962.
↑ "The Unbearable Lightness of Being". The New Yorker (амер.). 12 березня 1984. Процитовано 14 серпня 2022.
↑ John Hansen (2015) "The Ambiguity and Existentialism of Human Sexuality in The Unbearable Lightness of Being." Philosophy Pathways Issue 194
↑ Dennis Wrong (2005) The Persistence of the Particular, chapter 1: The irreducible particularities of human experience, Transaction Publishers ISBN 0-7658-0272-4
↑ Нестерпна легкість буття. Видавництво Старого Лева. Процитовано 29 липня 2019.
↑ Кундера, Мілан (1999). The Unbearable Lightness of Being. Нью-Йорк: Harper Perennial. ISBN 0-06-093213-9.
↑ "Nesnesitelnálehkost bytí", "Poznámka Autora", стор. 341, датована 2006 роком, Франція, видавництво Atlantis.
↑ Songs as Poetry: 'Us' by Regina Spektor // The Philippine Online Chronicles. — 2010. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.

Посилання ред.

«Нестерпна легкість буття» (укр.) / пер. Пасічна Воліна [Архівовано 4 лютого 2024 у Wayback Machine.]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Нестерпна легкість буття

[1] Кундера, Мілан (1984). L'Insoutenable Legerete de l'Etre (французькою) . Париж: Галлімар. ISBN 9782070700721. LCCN 85672962.

[2] "The Unbearable Lightness of Being". The New Yorker (амер.). 12 березня 1984. Процитовано 14 серпня 2022.

[3] John Hansen (2015) "The Ambiguity and Existentialism of Human Sexuality in The Unbearable Lightness of Being." Philosophy Pathways Issue 194

[4] Dennis Wrong (2005) The Persistence of the Particular, chapter 1: The irreducible particularities of human experience, Transaction Publishers ISBN 0-7658-0272-4

[5] Нестерпна легкість буття. Видавництво Старого Лева. Процитовано 29 липня 2019.

[6] Кундера, Мілан (1999). The Unbearable Lightness of Being. Нью-Йорк: Harper Perennial. ISBN 0-06-093213-9.

[7] "Nesnesitelnálehkost bytí", "Poznámka Autora", стор. 341, датована 2006 роком, Франція, видавництво Atlantis.

[8] Songs as Poetry: 'Us' by Regina Spektor // The Philippine Online Chronicles. — 2010. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]