Обговорення:Галицько-Волинське князівство

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Галицько-Волинське князівство
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Ця стаття є частиною Проєкту:Історія (рівень: ВС, важливість: середня)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з історією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
ВС (вибрана)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Історія має рівень «повна стаття: вибрана».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Історія: «середня»
	Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей на історичну тематику! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Історія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Статистика відвідуваності статті «Галицько-Волинське князівство»

Ця стаття належить до вибраних статей. Див. сторінку обговорення. Вибрана 27 жовтня 2007 року.

Обговорення номінації: Пропонує: Дописав «культуру». Висуваю. Хочу почути «голос народу». -- Alex K 10:31, 20 жовтня 2007 (UTC)  За: Стаття безумовно заслуговує уваги, але за тиждень голосування я на сторінці обговорення можу трохи накидати зауваженнь.--Kamelot 10:42, 20 жовтня 2007 (UTC) Прошу.-- Alex K 10:45, 20 жовтня 2007 (UTC) Приємно голосувати за статтю з нашої історії, до того ж одну з засадничих. Прохання ще раз продивитись орфографію (дещо я виправляв) і один момент в обговоренні. --А1 13:58, 20 жовтня 2007 (UTC) Звичайно «за». Хоча герби і червоні літери у заголовках розділів — то зайва прикраса, як на мене.--Leon 17:44, 20 жовтня 2007 (UTC) Без сумніву «за», дуже добра стаття.--Oleksii0 18:02, 20 жовтня 2007 (UTC) Гарна стаття. Але герби та червоні літери в заголовках в такій статті відверто зайві. Це як плакати з кішками та Рембо якими прикрашено Лувр. --Darvin 21:10, 20 жовтня 2007 (UTC) Що це за плакати?? Не розумію зв'язку .-- Alex K 06:33, 22 жовтня 2007 (UTC) Я каже про те що стаття гарна — ґрунтовний та значний труд, але ці попсові прикраси псують її зовнішній вигляд. Розумієш? --Darvin 08:26, 22 жовтня 2007 (UTC) Все пізнається в порівнянні. Тому ця стаття як вибрана не викликає сумнівів. А щодо доопрацювання — впевнений, що «червоні» перепосилання скоро змінять свій колір. Білецький В. С. Стаття однозначно заслуговує на статус обраної. Щодо червоних перепосилань, то видається, що автор грунтовно підійшов до теми і максимально широко закинув сітку перепосилань. Крім того, згоден з Білецький В. С., що вони скоро змінять свій колір. Червоні літери і герби зовсім не зайві — скоріше навпаки. Тому — «за»!Exactpilot 21:37, 21 жовтня 2007 (UTC) --StS обг 07:09, 22 жовтня 2007 (UTC) Гарна стаття. Особливо цікавим є оформлення заголовків.--Leonst 19:02, 25 жовтня 2007 (UTC)  Проти: Мені не дуже сподобалось оформлення статті (зокрема герби в деяких заголовках, мапа, на якій відкривається спочатку текст, а потім уже з'являється зображення), а також, якщо вчитатися в текст, можна відшукати граматичні, орфографічні або стилістичні помилки. Окрім стаття рясніє червоними посиланнями (у критеріях вибраності цього нема, але багатьом користувачам не подобається).--Ahonc (обг.) 14:07, 20 жовтня 2007 (UTC) Прошу поконкретніше. Які саме 1)граматичні 2)орфографічні й особливо 3)стилістичні помилки присутні у статті. Вкажіть їх в обговоренні. Це дозволить покращити статтю. -- Alex K 14:17, 20 жовтня 2007 (UTC) Я поки не вчитувався повністю. Те, що побачив першим поглядом: Князівство в картці має бути з малої літери (за правописом), перед і після тире, коли вказуються діапазони, не треба ставити пробіл (12—13 століття), нема нерозривних пробілів між ініціалами та прізвищами тощо. Інші напишу пізніше. А також помилки у словах. --Ahonc (обг.) 14:30, 20 жовтня 2007 (UTC) Здається вже немає.-- Alex K 06:34, 22 жовтня 2007 (UTC)  Утримуюсь: Особлива думка: Є проблема із зображенням Зображення:Danylo gal 2.jpg — некоректна ліцензія, не вказано джерело, і головне — зображення називається Данило Галицький, а у підпису чомусь Лев. --Yakudza -พูดคุย 12:40, 22 жовтня 2007 (UTC) Перезавантажив нове. Всі необхідні параметри вказано.-- Alex K 12:47, 22 жовтня 2007 (UTC) Було б просто чудово якби в картці князівства були посилання на держави-попередники і наступники, як приміром в англійській версії.--Leonst 16:53, 25 жовтня 2007 (UTC) Дякую за пораду. З цим поки що проблеми. Технічно ці держави можна вставити в шаблон, але тоді він буде нестичтично виглядати: шаблон перекосить у верхній частині і видасть недуже гарну таблицю з попередниками-наступниками з низу. Треба шліфувати основний шаблон історичних країн, щоб вирішити цю проблему. Але на цьому тижні у мене часу зайнятися цим не буде. Я особисто хотів би поставити ці держави у шаблон статті, але наразі мушу відкласти роботу з основним шаблоном на пізніше. В принципі, хто був попередником і наступником вказано у визначенні статті, тому я думаю з її шаблоном можна трохи почекати.-- Alex K 17:17, 25 жовтня 2007 (UTC) Рішення: статтю визнано вибраною.--Ahonc (обг.) 17:37, 27 жовтня 2007 (UTC)

Ця стаття була визнана доброю. Див. сторінку обговорення. Статус надано 7 вересня 2007 року. Згодом вона отримала статус вибраної.

Князівства та королівство Русь

Можливо варто розділити статтю на періоди держаних утворень, тут залишити князівський період, а про королівство Русь виокремити в окрему статтю. Які є думки з цього приводу?--V.ost 08:36, 31 серпня 2011 (UTC)

• Думки є. Почитайте Крип'якевича. Там є відповіді на ваші сумніви. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 11:01, 31 серпня 2011 (UTC)
  • угу, а ще соловьова чи карамзіна можна почитати.. ))

ця стаття має називатись Королівство Русі. не треба ділити ці періоди. Єдина стаття Королівство Русі має включати "Становлення Королівства", Розквіт Королівства та "Боротьбу за спадщину Королівства Русі".  В сучасній українській історіографії всі ці теми дуже детально описані.

--Best (обговорення) 05:52, 7 березня 2018 (UTC)

Потрібно назвати статтю "Королівство Русь". Є король. Є королівська династія. Є навіть герб в стематографії Христофора Жефаровича (1741) http://macedonia.kroraina.com/hzh/gal/065.jpg --Igorsova 20:36, 24 March 2021 (UTC)

@Igorsova: така стаття є--August (обговорення) 09:02, 25 березня 2021 (UTC)

Перенаправлення

А може просто перенаправити звідси на Г-В Державу? Чи навпаки. Статті дублюються. --ZAVR 18:43, 27 березня 2006 (UTC)

В словниках зустрічаються обидва варіанти (напр. УРЕ). Zaza 15:49, 28 березня 2006 (UTC)

Ну для цього ж перенаправлення і вигадали. :) А стаття має бути одна.

Карта

Слід виправити посилання: Новгородок → Новогрудок; Кошиці → Кошице, Ушиця → Стара (чи Нова?) Ушиця.--Ahonc (обг.) 10:35, 29 серпня 2007 (UTC)

Я робив її за картою Крип'якевича. Руські назви саме такі, якщо я не помиляюся. Щодо Ушиці - не знаю. -- Alex K 10:38, 29 серпня 2007 (UTC)

Назви ті, але посилання мають бути на сучасні міста.--Ahonc (обг.) 10:46, 29 серпня 2007 (UTC)

Необов'язково. Це можуть бути перепосилання, адже сучасні міста колись мали саме такі назви. Виключення може становити Ушиця з якої почсилання веде на дизамбіг.-- Alex K 10:56, 29 серпня 2007 (UTC)

Друзі, справа не у тому, які міста коли і які назви мали. Справа у тому, що усі ці міста (Новгородок, Ушиця, Кошиці, а, так само, і, наприклад, Перемишль, Сянок, Холм, Біла, Берестя, Стародуб, і т.д.) колись були українськими, чи були засновані українцями і, відповідно, отримали українські назви, а пізніше вже були відхоплені іншими народами/державами і, волею долі, на сьогоднішній день опинилися поза державним кордоном України. Це ситуація, подібна до вікі-баталій навколо Вороніжа/Воронежа. Дуже багато міст споконвіку мали по дві назви (наприклад у Польщі - Щецин (пол.) і Штеттін (нім.)), і назва вживалася відповідно до того, яка держава володіла цим містом.

Особисто моя думка така, що ми мусимо вживати українські назви для подібних міст (звісно, якщо існує історично обумовлений український відповідник). Тобто, не "Воронеж", а Вороніж, не "Пшемисль", а Перемишль, не "Прешув", а Пряшів. Відповідно, не "Новогрудок", а Новгородок. Це абсолютно нормальна, широковживана практика. Наприклад, на німецьких картах ви можете знайти назви Кеніґсберґ замість "Калінінград", Бреслау замість "Брацлава", Данціґ замість "Ґданьска" і навіть Лемберґ замість нашого "Львів". А вже не кажу про те, що на румунських картах, наприклад, замість Чернівців напишуть Чернауць. --Nestor 12:39, 29 серпня 2007 (UTC)

Я підтримую подібні пропозиції обома руками. Але є деякі українці, яким не вистачає духу, а ні у минулому, а ні сьогодні, писати українські топоніми, нормально, українською. Особливо багато таких у державних службах, які виробляють стандарти написання топонімів, і в наукових установах, які регулюють правила української мови. -- Alex K 13:59, 29 серпня 2007 (UTC)

Орден

У назві Тевтонський орден обидва слова з великої літери чи лише одне? Мені здається, має бути лише перше з великої.--Ahonc (обг.) 10:45, 29 серпня 2007 (UTC)

Я не спеціаліст з українських правописів, але у оригіналі латинською Ordo domus Sanctæ Mariæ Theutonicorum Ierosolimitanorum — з великої. Відповідно, мабуть в українській також. Часто Тевтонський Орден пишуть як просто Орден (обов'язково з великої).-- Alex K 10:54, 29 серпня 2007 (UTC)

Подивився статтю про орден в російській Вікіпедії: там у назві статті орден з малої літери, а в тексті майже скрізь з великої . І не зважаючи на це, стаття є вибраною.--Ahonc (обг.) 11:13, 29 серпня 2007 (UTC)

Мабуть обиралася таким же чином як наша Логіка . Втім наскільки я знаю з книг, всюди пишуть Орден з великої, так само як і Золото Орда з великої. Думаю варто повернути на той ваірант який був до правок.-- Alex K 11:23, 29 серпня 2007 (UTC)

Все таки у словосполучені Тевтонський орден, так само, як і Мальтійський орден, слово орден треба писати з малої букви. Тут слово орден має таку ж форму вжитку, як і область у словосполученні Московська область. От, як-би ви писали Орден дому Святої Марії Тевтонської у Єрусалимі-це була б інша справа. А Орден у працях пишуть або з поваги (як часто Папа замість папа), так і для того, щоб підкреслити про який саме орден йдеться.--'Amadeus-Alex' 12:54, 29 серпня 2007 (UTC)

Я так не думаю. Орду ж пишимо з великої? Чому б не писати з великої Орден? Ці поняття рівнозначні. У Гуглі знаходжу різні написання - і з малої, і з великої. В радянські часи Бог теж писали з маленької, а зараз пишуть з великої. В європейській історографії Орден пишуть з великої.-- Alex K 13:46, 29 серпня 2007 (UTC)

А я не думаю так, як думаєте ви.. Назви Золота Орда і Тевтонський орден не тотожні за формою, просто тому, що у першому слово орда саме по собі означає не державу (у цьому випадку улус) і тільки разом зі словом Золота (яке тим більш не може слугувати самостійною назвою держави в укр.мові) вони отримують необхідний смисл і тільки разом складають назву держави, вживаються невідокремно один від одного. У словосполученні Тевтонський орден (так само, як і Московська область) головне смислове навантаження несе перше слово. Саме воно виділяє цей орден з поміж інших багатьох.

В європейській історіографії пишуть Орден з великої (у трохи вище описаному мною випадку), і з маленької, а наприклад у французькій мові (де навідміну від англійської немає такого піїтету перед великими буквами) взагалі у тексті ви спокійно можете зустріти, що обидва слова написані з малої букви (l'ordre teutonique). Так що все залежить від офіційних правил мови.--'Amadeus-Alex' 21:33, 29 серпня 2007 (UTC)

Так я ж і кажу за правилами української ми пишемо Орда, тому слід писати Орден також з великої, як рівнозначне поняття. Якщо маємо повагу до монголів, чому б не писати Папа і Орден з великої --202.249.212.187 02:59, 30 серпня 2007 (UTC)

Вікіфікація

З посиланнями на прізвища в секції «Історіографія», схоже, не склалося. Їх треба або взагалі прибрати, бо поставити всі і з повними іменами, а не з ініціалами.--Ahonc (обг.) 11:26, 29 серпня 2007 (UTC)

Чому? А раптом хтось напише статті по цим історикам? Прізвище з ініціалами може служити перепосиланням. -- Alex K 13:48, 29 серпня 2007 (UTC)

А чому вони вибірково проствалені? Краще подати повні посилання (Прізвище Ім'я По_батькові).--Ahonc (обг.) 14:05, 29 серпня 2007 (UTC)

Зауваження

Сині посилання не завжди корректні: так Звенигородські веде на багаттозначність. Щодо віфікації невідомих прізвищ, то ІМХО, бажано їх або взагалі не чіпати, або щоб при наведенні на В. Т. Пашуто можливо було б прочитати не теж саме, а повністю прізвище, ім'я побатькові.

Це чисто стильве зауваження, яке може і не враховуватись--Kamelot 10:53, 20 жовтня 2007 (UTC)

З приводу "Звенигородських". До володінь ГВК входили обидва міста, вказані у дисамбігу. Але ті статті пусті. Тому наразі посилання на дисамбіг. Краще щось ніж нічого. З В. Т. Пашуто та іншими колегами, я не знаю імен та по-батькові. Може хтось знатиме і напише. Тому краще хай бють очі червоним. -- Alex K 12:44, 20 жовтня 2007 (UTC)

дрібне уточнення

Інколи через помірні побори, смерди покидали свої домівки переселяючись на фактично безконтрольні землі Поділля і Придунав'я.

можливо слово "помірні" не дуже вдале, бо якби і не зовсім зрозуміло, чого ж вони кидали домівки --^А1 13:55, 20 жовтня 2007 (UTC)

Одурка... Хотів написани "надмірні", а написав "помірні". Дякую за зауваження. -- Alex K 13:57, 20 жовтня 2007 (UTC)

---

у результаті міжусобиць і спадкових поділів володінь було поділене на менші удільні князівства

Тавтологія, треба змінити речення.--Ahonc (обг.) 14:51, 20 жовтня 2007 (UTC)

Дякую. Змінив-- Alex K 15:00, 20 жовтня 2007 (UTC)

А Перисопниця хіба через и пишеться?--Ahonc (обг.) 14:51, 20 жовтня 2007 (UTC)

Через е — Пересопниця. Дякую. Виправив.-- Alex K 15:00, 20 жовтня 2007 (UTC)

Halytsch-Wolhynien

Hello
Do you speak and write german? Please help to write de:Halytsch-Wolhynien, the german version of this article.

Helgi

Helgi, я відкотив ваші додадки [1], бо вони мають багто деталей — імен, років, битв. Пересічному читачу треба мати враження про ГВК, а не знати з цієї статті усі перепетії про Романа. Краще перенести ваші доповнення до статті Роман Мстиславич і не обтяжувати цю велику статтю. -- Alex K 02:15, 1 лютого 2008 (UTC)

Нові дослідження з ГВК

Чи не знає хтось, які останнім часом є дослідження з історії ГВК. Чи продовжують вживати назву «Галицько-Волинське князівство»?

Мені здається, що називати це державне утворення «галицько-волинським» невірно. Королями «Галичини і Володимирії» називалися угорські монархи, а не руські князі. Угорці, які фактично ніколи не правили Галичиною і Волинню одночасно, продовжували себе іменувати королями Галичини і Волині аж до 18 століття.

Руські князі ж 13-14 століття титулатури «галицько-волинський князь» не вживали, а послуговувались словосполученнями «господар» чи «(король) Русі, князь Володимирський». Роман Мстиславич, Данило, прозваний Галицьким, мали ризиденцію у Волині, Володимирському князівстві, а не Галичі. Юрій І також називав себе «князем Володимирським». Тобто ніхто з них з Галичиною не асоціював, а тим більше з державою «Галични і Володимирії».

Виходить, що словосполучення «Галицько-волинське князівство» такий же історіографічний неологізм як і «Київська Русь» — прийшов до нас з-закордону (з Угорщини і Австірії) і ніколи не вживався руськими князями в період їх правління. Можливо мої думки — це «відкриття Америки», але я хотів би знати, че є якість серйозні дослідження на тему. Дякую, якщо хтось відгукненться.— Alex K 16:05, 4 червня 2008 (UTC)

У Ваших словах є логіка. Навіть тому, що династія Романовичів не була галицькою, ні кровно, ні за своїм духом. Вони були волинською династією, а у Галичі чи Львові сиділи із практичних міркувань - аби звідти контролювати Галичину, частини якої інколи повставали (під проводом корінних галицьких бояр), або ж для захисту володінь від нападників із сходу чи півдня. Але прийнято називати ГВК і наразі змушені вживати цей історіографічний неологізм. --Boryslaw Javir 06:43, 17 березня 2010 (UTC)

Галицько-Волинське князівство

Будьте ласкаві, аргументуйте Ваш відкат. У статті багато навіть внутрішніх суперечностей, які я намагався усунути. --Iurius 14:01, 3 жовтня 2008 (UTC)

Вітаю. Дозвольте пояснити цей відкот [2]

1. 1392 → 1349 — ГВК перестало існувати у 1349 році. Так пише Крип'якеквич. Звідки ви взяли 1392 рік? З яких наукових праць?
2. Дивись також Львівське королівство, Королівство Галичини і Лодомерії →

(1) Львівське королівство — воно існувало? Яке відношення воно має до ГВК? В яких наукових працях це королівство згадується?

(2) Королівство Галичини і Лодомерії → це «королівство» не має прямого відношення до ГВК.

(3) Такі посилання вставляються не на початку статті, а наприкінці. В розділ «Дивітсья також». --日本地理 14:14, 3 жовтня 2008 (UTC)

Прапори і Королі

• пане АлексК, як ви зарґументуєте відкат? Адже герб та прапор, зображені на сторінці ГВК не є Гербом і Прапором України. Вони є символами саме ГВК. І навіщо стирати "королі"? Історичний факт, що частина монархів ГВК мала титул король. І ні для кого не секрет, що цей титул передається у спадок. --Boryslaw Javir 20:30, 21 січня 2009 (UTC)
• пане Нік, то вже за принципом справедливості можна створити статті Прапор ГВК та Герб ГВК, у яких написати час створення чи першого вжитку, згадки цієї символіки, а не підміняти поняття :). Якщо ми пишемо Київ і подаємо посилання на якесь інше місто, то це не правильно. ГВК - формація, яка існувала від і до, Україна також формація, яка існує чи буде існувати певний історичний період... --Boryslaw Javir 20:47, 21 січня 2009 (UTC)

  Щодо прапора та герба, то там я відкотив, бо то не опис, а посилання на сторінку з інформацією про прапор/герб — в даному разі сторінок Прапор ГВК та Герб ГВК немає, а про прапор та герб написано в сторінках про прапор та герб України відповідно. В усякому разі, то більш інформативно, ніж посилання на статті про прапор та герб взагалі — NickK 20:53, 21 січня 2009 (UTC)

• Вітаю!
• Даруйте "королів", не побачив. Втім, в ті часи титул не обов'язково передався у спадок. Приклад: титул "Великого князя київського". Якщо вірити Крипякевичу, то ряд князів ГВК іменували себе лише князями, а не королями.
• Герб і прапор належать ГВК, але статей про герб ГВК і прапор ГВК немає. Оскільки ГВК вважається історичною українською державою, посилання веде на статті герб України і прапор України в яких коротко описуються обидва символи. Здається все логічно.-- Alex K 20:52, 21 січня 2009 (UTC)
• на рахунок прапора і герба сперечатися не буду... може колись напишу статті про відповідні сисмволи ГВК і тоді поміняю посилання... може... а на рахунок королів, то якщо хтось із перелічених був королем, то як на мене, цілком справедливо там дописати слово королі... --Boryslaw Javir 21:00, 21 січня 2009 (UTC)

  Так королі у статті лишилися, і проти них ніхто й не заперечує — NickK 21:15, 21 січня 2009 (UTC)

  я помітив... :) --Boryslaw Javir 07:23, 22 січня 2009 (UTC)

Вибачте, не могли б додати прапор ГВК до сторінки про відповідну державу?Печатка - це добре, але все ж. Віталій Добрівський (обговорення) 18:38, 6 квітня 2018 (UTC)

Валюта

• у шаблоні вказане посилання сучасна гривня. Наче у Галицько волинському князівстві були сучасні гривні. Я пропоную поміняти посилання на Історія української гривні, де є відомості про гривні часів Київської Русі.
  • підтримую. --Boryslaw Javir 22:03, 15 березня 2010 (UTC)

Роки

Чому початок ГВК ви рахуєте від 1199 р.,а не від 1240 р? І чому не вказана держава-попередник і держава-наступник?

Читайте Крип'якевича.--124.209.221.130 15:31, 15 березня 2010 (UTC)

Релігія

• я був вписав, що одна із релігій ГВК — язичництво… навіщо робити відкати, якщо хоч з 1199 язичництво не було офіційною релігією, але поклоніння давньому культу зберігалося майже до 17 століття… враховуючи, що там не пише «офіційна релігія», а просто «релігія», це означає, що варто згадати про інші поширені релігії…--Boryslaw Javir 22:02, 15 березня 2010 (UTC)

Ну, я особисто нічого проти не маю (прибрав-то я). Але, при умові, що вкажете звідки ваші відомості. Крім того, ви написали «спочатку язичництво», що ніяк для цієї статті правильним бути не може.--'Amadeus-Alex' 22:25, 15 березня 2010 (UTC)

Ви заперечуєте, що станом на 12-13 століття на території ГВК ще були язичники? А на рахунок того, що я язичництво написав першим, то це за історичною послідовністю, хоча для мене не є принциповим, в якій послідовності писати. То як, пишемо «Язичництво» другою релігією, після «Християнства»? --Boryslaw Javir 00:05, 16 березня 2010 (UTC)

Я нічого заперечувати, чи ствердждувати не можу не маючи фундаменту від якого маю відштовхуватись. Як написав Alex K - наводьте ваші джерела.--'Amadeus-Alex' 12:05, 16 березня 2010 (UTC)

наведу, з часом... треба переглянути наявну в мене літературу з цього питання... --Boryslaw Javir 19:09, 16 березня 2010 (UTC)

У вас є дані про язичницьку ієрархію, храми, культові споруди на території ГВК з 1119 по 1349 роки? Хто і в якій кількості сповідував «язичництво» і що під «язичництвом» мається на увазі? В ГВК жили також мусульмани і юдеї, можливо навіть буддисти-монголи на Поділлі, але хіба це привід писати в комірці релігія «мусульманство», «юдаїзм», «буддизм»? Графа «релігія» вказує на панівну певну релігію в державі, а не релігії усіх тих, хто в цій державі проживав. Гадаю, "християнство" там достатньо. —天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 01:27, 16 березня 2010 (UTC)

Я маю певні дані про культові язичницькі споруди та храми (ті, які були побудовані, адже переважно язичники храмів не будували) на території ГВК в цей період. На рахунок ієрархії також. Про кількість християн в той час і Ви, пане Alex K, не маєте даних, бо навіть нема даних про точну кількість населення ГВК в той період. Що таке язичництво? Читайте статтю Язичництво. На рахунок різних релігій, то я маю на увазі релігію корінного населення. А на рахунок панівної релігії - тут Ви не зовсім праві, адже християнство було не стільки панівним, скільки офіційним. --Boryslaw Javir 08:54, 16 березня 2010 (UTC)

1) Раз маєте, наводьте тут. Поговоримо.

2) Язичництво — будь-яка політеїстична релігія. Повторюю, яку конкретну релігію ви маєте на увазі?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 11:55, 16 березня 2010 (UTC)

1) наводити у якій формі? посилання в інтернеті, посилання на книги, чи викласти матеріал у вигляді статті? Прочитайте, наприклад, статтю про Зручанський культовий центр, який проіснував до середини 17 століття і був одним з найбільших слов'янських язичницьких центрів.--Boryslaw Javir 19:09, 16 березня 2010 (UTC)

2) Пане Alex K, не виривайте слів з контексту (я про неповне цитування статті). я маю на увазі язичництво слов'ян, адже язичництво - це загальна назва народних релігій: кожен народ, етнос творить/творив свою релігію... невже це не зрозуміло само собою, що слов'яни-язичники були язичниками саме слов'янської системи язичницьких вірувань? --Boryslaw Javir 19:09, 16 березня 2010 (UTC)

• прошу ознайомитися:

1. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М.: София, гелиос, 2001. – Изд.2, испр. – С.226-238.
2. И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Збручское святилище (предварительное сообщение)

там є дані археологів про те, що в 13 столітті Збручанський культовий центр - цей, один з найбільших в слов'янському світі, ще існував. Отже, було досить сповідників слов'янського язичництва. --Boryslaw Javir 19:29, 16 березня 2010 (UTC)

• Дуже дякую. Давайте розбиратися.

1. Язичництво - як ви правильно написали "це загальна назва народних релігій". Тобто середньовічна назва того, що сучасні релігієзнавці називають "політеїзм". Написати в графі релігія "політеїзм", це все одно що написати замість християнства "монотеїзм". Політеїзм буває різний, так само як монотеїзм (християнство, юдаїзм, іслам...). Тому я і питаю, яка саме язичницька релігія була панівною в ГВК?
2. Ось книга Рибакова. Де саме говориться, що язичництво було панівною релігією в ГВК? Те що християнство було панівною, здається, сумнівів не викликає. ГВ-літопис про це ясно свідчить. А про Галицбьку митрополію згадувати, мабуть, зайве.
3. Збручанський центр, як пише Русанова з XII — 1 пол. XIII в. поступово згас. ГВК існувало з кінця XII — середини XIV ст. Звідси питання: чи може такий центр слугувати доказом того, що в ГВК язичництво було панівною релігією?
4. Якщо не прив'язуватися до «панівна релігія» / «не-панівна релігія», то слід писати в графу "релігія" іслам, юдеїзм, буддизм. Питається для чого?--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 00:32, 17 березня 2010 (UTC)

• Гаразд:

1. Я вже відповів на це питання - слов'янське язичництво. В тому то і річ, що більшість народних релігій не мають назв, вони органічні із загальним народним світоглядом. Скандинави, греки, римляни і так далі були язичниками, але чи десь є точні назви їхніх релігій? Нема. А сучасні терміни типу "Слов'янська міфологія" - це лиш сучасне означення сукупності міфологічних та релігійних уявлень того чи іншого народу чи групи народів. Сучасні язичники в Україні використовують термін "Рідновір'я", але він придуманий тільки в 20 столітті. Знаючи історію, Ви самі мали б знати, що жоден літопис не називає слов'янське язичництво окремою назвою. Придумувати назви для слов'янського язичництва я не збираюся. А ще - на час існування ГВК язичництво вже не було панівною релігією, я ж писав вже про це. Це була поширена релігія, але не панівна.
2. я не казав, що Рибаков писав про панівний статус язичництва у ГВК. З чого Ви це взяли? Будь-ласка, читайте уважніше. У поданих мною джерелах Рибаков та інші зазначають, що Збручанський культовий центр ще існував у 13 столітті, тобто було досить сповідників, аби підтримувати релігію, яка на державному рівні була переслідувана християнами. На рахунок літопису, то ясно, що він писався приватною особою/групою осіб і є ймовірність, що деякі події прикрашені, деякі упущені. Я його читав, як і частину інших літописів, тому хоча б знаю, про що говориться.
3. Ви знову за своє. Тобто вчепилися поняття "панівна релігія", так, наче там є Ваш особистий інтерес. Я ні в обговоренні, ні у статті не стверджував, що на час існування ГВК язичництво було панівною релігією. Я лиш писав про те, що ще у 13 столітті на території ГВК було ще багато корінного населення, яке сповідувало язичництво (спеціально для Вас - слов'янське язичництво). І саме, аби відобразити той факт, вписав язичництво у статтю.
4. Звісно, Вікіпедія є вільною енциклопедією, тут одні пишуть, інші дописують, чи відміняють. Деколи доходить до абсурду (див. наприклад статтю "Софія", яка про жіноче ім'я, а робот вже вдруге додає інтервікі посилання на столицю Болгарії). Звісно, можна не згадувати про ту значну частину населення ГВК, яка ще у 13 столітті сповідувала язичництво, незважаючи на переслідування чи утиски, але тоді ми будемо упускати історичний факт. Але то не є моє особисте діло, якщо нема підтримки відображати цей факт в тій колонці, то можна і не відображати. Але заради справедливості, у статті було б добре згадати про це.

І ще. Я пам'ятаю, як пан Alex K вже критично ставився до деяких моїх дописів, ґрунтованих на працях докторів історичних наук, рецензованих поважним істориком Я.Дашкевичем. Було явне нехтування історичними даними, археологічними даними. У цьому обговоренні, пане Alex K, Ви знов перекручуєте мої слова і слова дослідників, або ж придираєтеся за них. А я не збираюся через це псувати собі нерви і свій час - ця стаття і вся Вікіпедія того не варта. Я ознайомлений із її правилами, але на практиці все більше переконуюся, що часом або і часто тут йде нехтування наукових праць, а велика частина статей відображає особисті думки авторів чи дописувачів. Тому будемо вважати, що тему закрито і залишаємо у статті все так, як є.

Але ще таке короткий опис історії: "У 875 році у Перемишлі вже був християнських храм, що свідчить, що на цих землях, принаймні у великих містах, було християнство. Але більшість населення залишалася язичницькою. З часу завоювання Галичини Володимиром християнство стає тут офіційною релігією (як і в цілій Русі), язичництво починає утискатися і переслідуватися. В часі існування ГВК, незважаючи на нелегальний статус, було ще досить язичників, аби підтримувати язичницькі культові центри, найбільшим з яких вважається Збручанський. Після 13 століття прояви язичництва (побудова храмів, обрядодійство тощо) стихає. В той же час, у містах існують громади юдеїв, мусульман, представників різних течій християнства." Пане Alex K, Ви згідні з цим абзацом (напишіть тільки "так" чи "ні")? Дякую. --Boryslaw Javir 06:33, 17 березня 2010 (UTC)

• Дякую за відповідь.

1. Що таке «слов'янське язичництво»? Про яку конкретну релігію говоримо? Київські і новгородські «язичники» поклонялися різним богам, хоча й були слов'янами. Вони мали різні релігії. Гадаю галичани і волиняни 9 - 11 ст також не мали єдиного пантеону...
2. ГВК існувало в 13 — 14 ст. До чого у статті згадки про Перемишль 875 року?
3. Якшо в ГВК «слов'янське язичництво» було поширеною релігією, то чому Збручанський центр в час розквіту ГВК занепав, як пише Русанова. Про яких «сповідників збурчанського культу» йде мова?
4. «Панівна релігія» не мій особистий інтерес. Такі умови шаблону — писати лише «основну релігію». Я не закликаю вас псувати нерви, а лише навести докази ваших тез: спеціаліст з історії ГВК, академік ХХХ пише, що в ГВК поширеною релігією було язичництво" (Джерело). Більш нічого.
5. Якщо ви хочете написати про Збручанський центр — є стаття Галицьке князівство. До ГВК цей центр відношення вже не має.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:26, 17 березня 2010 (UTC)

• Отже так:

1. Дайте назву релігії, яку сповідували київські язичники, наприклад. Тоді я Вам дам назву галицького язичництва. Я думаю, Ви мали б знати, що більшість язичницьких релігій не мають назви.
2. Ви не зрозуміли. Ладно, пропускаємо це.
3. Я сподіваюся, Ви розумієте, що в час тривалого переслідування, релігія переважно занепадає.Так само і язичництво в ГВК занепало.
4. Добре. Знайшовши такі дані певного історика, наведу потрібне посилання.
5. Відношення має, але суттєво менше, ніж до Галицького князівства.

--Boryslaw Javir

Києвоцентризм

• пане Алекс, чому ви зробили відкат справедливих правок невідомого користувача? Адже історично правдиво є, що якщо Володимир Святославович воював з хорватами, то він їх завоював... і так далі за текстом... Українська історія Галичини починається значно пізніше, після того, як Романовичі винищили або вижили останніх галицьких бояр... --Boryslaw Javir 16:34, 23 серпня 2010 (UTC)

Недоступне зовнішнє посилання

Протягом кількох автоматичних перевірок наступне зовнішнє посилання було недоступне. Будь ласка, перевірте чи посилання справді "мертве" і в такому випадку виправіть або видаліть його!

• http://history.tuad.nsk.ru/Author/Russ/SH/ShabuldoFM/VKL/index.html
  • In Галицько-Волинське князівство on 2010-12-29 14:45:11, 404 Not Found
  • In Галицько-Волинське князівство on 2010-12-29 16:11:32, 404 Not Found
  • In Галицько-Волинське князівство on 2011-01-02 08:39:22, 404 Not Found
  • In Галицько-Волинське князівство on 2011-01-02 21:21:55, 404 Not Found
  • In Галицько-Волинське князівство on 2011-01-07 14:12:51, 404 Not Found

--DixonDBot 14:13, 7 січня 2011 (UTC)

Попередники й наступники

• Зовсім не зрозуміло, чому постійно прибирається попередники (Київська Русь) й наступники (ВКЛ) - їх потрібно залишити, як і в будь-яких інших статтях про державні утворення. --Bestt 10:29, 20 січня 2011 (UTC)
• В шаблоні виглядає погано. А в преамбулі про них (Попередники й наступники) і так написано.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 10:02, 2 лютого 2011 (UTC)
  • пане Алекс, не поводьтеся так, наче стаття належить вам, це не за правилами спільноти! Це не перший раз, коли ви відноситеся до тих чи інших статтей із завищеним почуттям власності! --Boryslaw Javir 11:38, 10 лютого 2012 (UTC)

Герб. Столиця

Щодо герба. На цьому[3] малюнку зображений герб, який схожий на той герб, що використовував Володислав Опольський, васал угорського короля, у той час коли Галицько-Волинська держава уже була зруйнована. До того ж символом першої метрополії був володимирський вершник.

Що стосується столиці. У першоджерелах "стольним" названий лише Володимир-Волинський. Тобто мова має йти не про столицю, а про резиденції "старших" князів. Роман Мстиславич, як відомо, сидів на володимирському, галицькому столах. Резиденцією Данила Романовича після монгольської навали був Холм, Василька Романовича - Володимир, Льва Даниловича - імовірно Львів. Грушевський і Крип"якевич вважали, що резиденцією Юрія Львовича був Володимир. Резиденцією Андрія Юрійовича, Юрія-Болеслава Тройденовича і Дмитра-Любарта Гедиминовича був Володимир. - Плотвич

Зображення лева міститься на печатках князів Андрія та Льва ІІ Юрієвичів та Юрія ІІ Тройденовича. Спершу потрібно обговорювати перед внесенням до статті таких суттєвих змін. Тому ваші зміни щодо символіки скасовуються до з'ясування справи по суті. --Bulka UA (обговорення) 19:37, 19 січня 2013 (UTC)

+1 --Boryslaw Javir (обговорення) 19:41, 19 січня 2013 (UTC)

Ну, цей [4] малюнок - ОД. Взагалі тут нема про що сперечатися, адже ось що маємо з оригінальної символіки монархії Романовичів:

- Плотвич

Неправда !

Ось реальний герб з печатки князя

• У статті неправда! Цей прапор i герб: File:Alex_K_Halych-Volhynia.svg не має відношення до часу Галицько-Волинського Князівства 1199 – 1349! Вперше ця хоругва з левом в синьо-жовтих кольорах з'являється на Грюнвальдській битві 1410 року, тобто, аж в наступний період, після 1370 року, тобто, після того коли вся ця земля Руська була захоплена у власність королем Угорщини Людовиком Анжуйским, i вже як спадок перейшла в придане до весілля, у власність доньці Людовiка, яку історія знає на ім'я Ядвіга Анжуйска, яка стане польською королевою і дружиною Владислава Ягайло, бо саме Ягайло привів на Грюнвальдську битву ( 1410 року ) Львівську Хоругву с жовто-синiм левом своєї королівської дружини, котра сама на той час вже померла. - Дивись на династичний початковий Герб Анжу, який взагалi не має відношення до гербово символіки Руських Князiв Рюриковичів, бо є виключно Анжуйским левом в синьо-жовтих кольорах: File:Blason_Geoffroy_Plantagenet.svg --37.139.96.255 21:07, 7 травня 2016 (UTC)

• I головне: Шановні укладачі тексту статті: А, з якого перялку ви побачили Льва Анжу на печатці Юрія, а не Русинського ведмедя?--31.28.228.15 07:06, 21 травня 2016 (UTC)
  • Ось реальний герб з печатки князя. Дивись праворуч. --Лобачев Владимир (обговорення) 15:03, 9 вересня 2018 (UTC)

На жаль, це є сучасний малюнок з печатки, на якій в її оригінальному вигляді дуже нечітко проглядається хтось на двох лапах ... Однак на Русі гербом завжди був ведмідь в бойовій стійці саме на двох лапах! Так от якого року цей ваш «реальний» герб? I, у якакого князя (і хто був його матір'ю, бо цей князь міг використовувати родовий герб своєї матері)? Повторюю, тому що на Русі гербом завжди був ведмідь. Я нагадаю, що з 1370 року Львів та Галицько-Волинське князівство було окуповано угорським королем Людовіком Анжуйським (той самий Лайош Угорський) ось родовий герб «Анжу» - той самий жовтий лев на синьому тлі: https://uk.wikipedia.org/wiki/Анжуйська_династія Чия дочка Ядвіга Анжуйська стала королевою Польщi і в подарунок від свого Анжуйского татка Людовіка Анжуйського отримала Львів і всю Русь Червону, як зазвичайне стадо вiслюкiв в придане на весілля Ядвіги з Ягайлом ... Ось так Львів отримав «свій» жовто-блакитний греб «Анжу»(Жовтий Лев на синьому тлі), але вже під польською короною.--31.28.245.58 14:58, 20 лютого 2020 (UTC)

Обговорення

@Herald63: Пане Андрію, а яка Ваша думка щодо герба ГВК? --Arxivist (обговорення) 14:01, 7 жовтня 2020 (UTC)

Це суцільна нісенітниця, що нібито "Львів отримав «свій» жовто-блакитний греб «Анжу»", чи "про Русинського ведмедя", чи про якогось "володимирського вершника". --Herald (обговорення) 16:09, 9 жовтня 2020 (UTC)

Королівство Русі

Ця стаття має називатись Королівство Русі, оскільки саме так ця держава й іменувалась майже 200 років.

--Best (обговорення) 05:48, 7 березня 2018 (UTC)

Джерела? Первинні, наприклад, де в яких літописах хроніках і т д називають ГВК Королівством Русі? Данила королем називають, Юрій мав печатку, а державу ні. --August (обговорення) 10:14, 21 червня 2020 (UTC)

Повернення прапору (стягу) Руського королівства.

Редактори, звертаюся до вас із закликом все ж повернути стяг Руського королівства(руський лев на синьому тлі). Адже й на печатці чітко видно щит із зображенням такого ж лева. Щодо кольорів, то я нагадаю що існує стаття про Київську Русь, де абсолютно спокійно красується блакитно-жовтий тризуб Володимира навіть попри те, що кольори його достеменно не відомі. Крім того можна спиратися на ГРР, яка в 1848 році затвердила саме такий прапор русинів, як істинний стяг Руського королівства. Звертаюся до вас, бо мої особисті спроби повернути цей державний символ завжди зводились нанівець новим редагуванням наступного ж дня. Мене справді засмучує, що так відбувається. Звісно є й інші варіанти прапорів. Взяти хоча б наприклад варіант з "Книги знань про всі королівства", але я вважаю саме стяг з зображенням лева є найдостовірнішим.Розумію ? Вам потрібні докази. Що ж у мене вони є. Цюрихський гербовник 1340 року. Нагадаю, Королівство Русь тоді ще існувало. Ось яким гербом воно зображене: File:ZürcherWappenrolleLev.jpg. Тож всі доводи про появу герба в Грюнвальдській битві чи в 1370 році з приходом до влади на цих землях угорських правителів спростовані. Дякую за увагу. Віталій Добрівський (обговорення) 05:17, 5 вересня 2018 (UTC)

@Віталій Добрівський Мені просто цікаво, де ви у Цюрихському гербовику знайшли Руського лева? У ньому, під гербом Руського королівства є червоний капелюх у білому полі щита. І я це не вигадую, бо навіть у геральдичній поемі Конрада фон Муре "Clipearium Teutonicorum" це підтверджено: "Pileus in niveo clipeo rubet esque Rutheni Regis cuis procul est e littore Reni."(Червона шапка на снігу руського короля, що далеко від берегів Рейну). --MEMERTALE (обговорення) 18:06, 14 квітня 2023 (UTC)

Бурна фантазія у вас, одначе. Що стосується цюрихського гербовника (Zuricher Wappenrolle):

Олег Однороженко [5]

„CLIPEARIUM TEUTONICORUM” І „ZURICHER WAPPENROLLE” ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ РУСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ГЕРАЛЬДИКИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІІІ – ПОЧАТКУ ХІV СТ.

ВП:ОД

Колеги, ось ця ілюстрація (малюнок із зображенням "ящірки") - порушення правил.

ще раз про герби та прапори

@91.192.182.24: причина скасування: а) форма герба і прапора; б) герби і прапори не завжди були однакові; в) колір; д) зображення лева; г) достовірність знамені на Цюрихський гербовнику (було питання в росвікі); ґ) знамена також не завжди бути ідентичні гербу чи прапору.

АД на опис герба і прапора потрібні, бо інакше це ОД. Або ж його історичне зображення. Думаю Вас це також зацікавить @Лобачев Владимир: --『　　』 ^Обг. 09:45, 26 січня 2019 (UTC)

Королівство

Щодо королівства. Коронувалися, вочевидь, лише Данило Романович і Юрій Львович. Данило після монгольської навали будував плани боротьби з монголами та, очевидно, мав якусь надію на те, що Папа Римський допоможе йому організувати коаліцію проти монголів чи навіть оголосить хрестовий похід проти монголів. За яких обставин коронувався Юрій Львович - невідомо. Ось що з цього приводу пише М. Грушевський:

Цїкавим і досї загадкових явищем з князювання Юрия зістаєть ся його королївський титул: „король руський”, rex Russie, як титулуєть ся він на своїй печатцї, тим часом як його наступники: Андрій, Лев, Юрий, всї титулують себе в своїх грамотах тільки князями, dux. Чи не зістала ся отся печатка, що потім, як інсіґнїя, уживала ся його наступниками на володимирськім столї (Андрієм і Юриєм-Болеславом) одиноким слїдом коронації Юрия на короля, прикладом його дїда? Юрий представлений на нїй „в маєстатї”, на тронї, в зубчатій коронї і з скиптром в руках; він має довгу бороду й волосє. На около напись: s(igillum) domini georgi regis russie; на другім боцї печатки оружний їздець зі щитом і наоколо напись: s. domini georgi principis ladimerie 13). Завважу, що ся печатка Юрия (звістна нам з грамот його наступників, що тої печатки уживали), становить найранїйший документальний слїд західноевропейських культурних впливів на княжім дворі, в княжій канцелярії Галицько-волинської держави, — впливів, задокументованих ще докладнїйше грамотами наступників Юрия. [...] Королївський титул в Галичинї появляв ся дотепер в звязку з церковною унїєю: в такій ситуації став „королем руським” Кольоман, потім Данило. Маємо і з часів Юрия звістку про унїонні переговори: Длуґош переказує зміст папської булї, близше нам не звістної — папа пригадував якомусь rex Ruthenorum його обіцянку, переказану папі в листах і через послів — прийняти унїю з Римом і признати власть папи; Длуґош додав, мабуть уже з власної комбінації, що сї намови папи не зробили вражіння на того „руського короля” і він зістав ся при грецькій вірі 14). Чи був то дїйсно Юрий, і чи стояли сї переговори з папою в якімсь звязку з його королївським титулом, годї сказати напевно. (див.: М. Грушевський. Історія України-Руси. Том III. Розділ I.) Плотвич~ukwiki (обговорення) 18:47, 20 грудня 2020 (UTC)

Прапор на портолані Альджеліно Дусельта

По-перше, я за посиланням на книгу того прапора не знайшов, на першому портолані Анджеліно Дульсерта, та на Каталанському атласі такий прапор і над містами Польщі розміщений. Напевно або приберіть згадку, якщо він ніякого відношення до Львова немає, або додайте до статті нормальний візуал. --95.132.250.134 16:53, 20 липня 2022 (UTC)

Герб: війна редагувань 20-23 липня 2021 року

Основне обговорення відбувалося (відбувається) тут: Обговорення:Герб України#Герб Галицько-Волинського князівства. --Kammerer55 (обговорення) 18:59, 23 липня 2021 (UTC)