Новозаводська сільська рада

колишня сільська рада у Пулинському районі Житомирської області, Україна

Новозаводська сільська рада (Ново-Заводська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Пулинському (Червоноармійському), Довбишському (Мархлевському, Щорському), Дзержинському, Новоград-Волинському, Житомирському районах і Житомирській міській раді Волинської округи, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Новий Завод.

Новозаводська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Пулинський район
Довбишський район
Житомирська міська рада
Дзержинський район
Новоград-Волинський район
Житомирський район
Адм. центр с. Новий Завод
Утворена 1923 року
Ліквідована 2017 року
Код КОАТУУ 1825483600
Облікова картка Новозаводська сільська рада 
Склад
Кількість членів 15
Голова ради Кривульський Віктор Францович
Територія та населення
Площа 73,641 км²
Населення 1130
Густота 15,34 осіб/км²
Населені пункти 5
Контактні дані
Адреса вул. Миру, 3, с. Новий Завод, Пулинський р-н, Житомирська обл., 12056
Мапа

Населені пункти

ред.

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення

ред.

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 2 674 особи, кількість дворів — 473[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 2 719 осіб[2].

Станом на 1927 рік кількість населення сільської ради становила 3 025 осіб, з них 2 466 (82,5 %) — особи польської національності. Кількість селянських господарств — 620[3].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 3 316 осіб[4].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 288 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 130 осіб[5].

Склад ради

ред.

Рада складалася з 15 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради

ред.
ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Кривульський Віктор Францович Сільський голова, 1969 року народження, освіта, член Партії регіонів 26.03.2006 31.10.2010
Кривульський Віктор Францович Сільський голова, 1969 року народження, освіта середня спеціальна, безпартійний 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[6]

Історія

ред.

Створена 1923 року в складі сіл Дермань, Новий Завод, Чехівці та колонії Дерманка Пулинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. 1 вересня 1925 року до складу ради включено хутір Трушківське Будище (згодом — Будище, Трудове) Вилівської сільської ради Довбишського району, кол. Дерманка передано Тартачківській сільській раді Довбишського району. 3 лютого 1926 року підпорядковано с. Пічкури та х. Пічкурські Хатки Вилівської сільської ради, які, на 1 жовтня 1941 року, не перебували на обліку населених пунктів[7].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Довбишського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Будище, Новий Завод, Чехівці та хутір Гани-Пропостище[8], с. Дермань не значилося на обліку населених пунктів.

11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради включено села Гута-Юстинівка і Тартачок ліквідованих Гуто-Юстинівської і Тартачківської сільських рад Довбишського району. 29 червня 1960 року х. Гани-Пропостище знятий з обліку населених пунктів[7].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Червоноармійського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Гута-Юстинівка, Новий Завод, Тартачок, Трудове та Чехівці[9].

Ліквідована у 2017 році через об'єднання до складу Мартинівської сільської територіальної громади Пулинського району Житомирської області[10].

Входила до складу Пулинського (Червоноармійського, 7.03.1923 р., 20.03.1959 р., 8.12.1966 р.), Довбишського (Мархлевського, Щорського, 1.09.1925 р., 14.05.1939 р.), Дзержинського (28.11.1957 р.), Новоград-Волинського (30.12.1962 р.), Житомирського (4.01.1965 р.) районів та Житомирської міської ради (17.10.1935 р.)[7].

Примітки

ред.
  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 147. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 серпня 2023.
  2. Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 5 серпня 2023.
  3. Таїсія Зарецька. Політика радянської влади... (PDF). http://dspace.nbuv.gov.ua/. с. 208. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
  4. Національні меншини в Україні. 1920-1930-ті роки (PDF). https://babynyar.org/. с. 57. Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
  5. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 5 серпня 2023.
  6. Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
  7. а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 97, 241, 262, 406, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 5 серпня 2023.
  8. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 170. Процитовано 5 серпня 2023.
  9. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 151. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 5 серпня 2023.
  10. Новозаводська сільська рада Житомирська область. Верховна Рада України. Процитовано 8 серпня 2020.