Романівський район
Рома́нівський райо́н (до 2003 року — Дзержинський район) — адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Житомирської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Романів. Населення становить 29 267 осіб (на 1.08.2013). Площа — 927,9 км². Район утворено 1925 року.
| Романівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Район на карті регіону | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Регіон: | Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1821400000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 27966 (на 1.01.2018) | ||||
| Площа: | 927.9 км² | ||||
| Густота: | 31.8 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4146 | ||||
| Поштові індекси: | 13000—13047 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Романів | ||||
| Селищні ради: | 3 | ||||
| Сільські ради: | 22 | ||||
| Смт: | 3 | ||||
| Села: | 60 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 13002, Житомирська обл., Романівський р-н, смт. Романів, вул. Сергія Лялевича, 2 | ||||
| Вебсторінка: | Романівська РДА Романівська райрада | ||||
| Голова РДА: | Флуд Василь Васильович[1] | ||||
| Голова ради: | Кондратюк Олександр Павлович | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Корисні копалини: граніти, кварцові піски, гнейси, торф. У районі є підприємства скляної (Романівський та Биківський склозаводи), деревообробної та целюлозно-паперової (Романівська меблева фабрика, Миропільська паперова фабрика), харчової промисловості (Романівський маслозавод, Романівський та Миропільський хлібозаводи, Печанівський комбінат хлібопродуктів), добувної (Миропільський гранітний кар'єр), будівельна промисловість представлена (Миропільським силікатним та Романівським цегельними заводами, легка промисловість — (Миропільська швейна фабрика) та інші підприємства промисловості та сільського господарства.
Спеціалізація сільського господарства — рослинництво зерно-бурякового та тваринництво м'ясо-молочного направлення.
ІсторіяРедагувати
2—4 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Гордіївку, Врублівку, Камінь, Булдичів, Пилипо-Кошару, Голубин, Биківку теперішнього Романівського району проліг шлях Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
22—23 листопада 1921 р. через Карвинівку, Голубин, Вільху теперішнього Романівського району, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська повстанська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
Романівський район утворений у 1923 році шляхом об'єднання Романівської та Миропільської волостей і дістав назву Миропільський район з центром в Мирополі. Але в 1925 році район перейменовано в Романівський з центром в Романові. В 1933 році за рішенням ВУЦВК СРСР районний центр перейменовано в Дзержинськ, а район у Дзержинський. І лише через 12 років після здобуття незалежності Україною, за сприяння населення та влади в 2003 році районному центрові Дзержинську та Дзержинському району повернена історична назва Романів, а району — Романівський.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Кам'яно-Брідську селищну Раду Дзержинського району до складу Новоград-Волинського району.[2]
НаселенняРедагувати
Етнічний склад населення району на 2001 рік:
Мовний склад району станом на 2001 р.:
| українська | російська | білоруська | вірменська | молдовська | польська | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Романівський район | 98,1 | 1,6 | 0,1 | 0,1 | 0,0 | 0,0 |
| смт. Романів | 97,9 | 1,7 | 0,1 | 0,2 | 0,0 | 0,1 |
| смт. Биківка | 98,4 | 1,5 | 0,1 | - | - | - |
| смт. Миропіль | 96,7 | 2,9 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | 0,0 |
| Булдичівська с-да | 100,0 | - | - | - | - | - |
| Великокозарська с-да | 99,3 | 0,7 | - | - | - | - |
| Вільшанська с-да | 98,5 | 1,5 | - | - | - | - |
| Врублівська с-да | 98,3 | 0,9 | 0,1 | 0,1 | 0,3 | 0,1 |
| Годиська с-да | 97,4 | 2,3 | - | - | - | 0,2 |
| Гордіївська с-да | 99,3 | 0,7 | - | - | - | - |
| Камінська с-да | 99,8 | 0,2 | - | - | - | - |
| Кавринівська с-да | 97,4 | 1,8 | 0,1 | - | 0,1 | - |
| Колодяжненська с-да | 99,2 | 0,6 | - | - | - | 0,2 |
| Малокозарська с-да | 98,3 | 1,4 | - | - | 0,3 | - |
| Нивнинська с-да | 99,2 | 0,8 | - | - | - | - |
| Ольшанська с-да | 98,8 | 1,2 | - | - | - | - |
| Печанівська с-да | 97,9 | 1,8 | 0,2 | - | - | - |
| Прутівська с-да | 99,5 | 0,5 | - | - | - | - |
| Романівська с-да | 97,9 | 1,7 | 0,2 | 0,1 | - | 0,1 |
| Садківська с-да | 97,8 | 1,4 | 0,2 | - | 0,2 | - |
| Соболівська с-да | 99,8 | 0,2 | - | - | - | - |
| Старочуднівськогутянська с-да | 99,5 | 0,2 | - | - | - | - |
| Червонохатківська с-да | 98,5 | 1,5 | - | - | - | - |
| Хижинецька с-да | 99,8 | 0,2 | - | - | - | - |
| Ягодинська с-да | 99,3 | 0,7 | - | - | - | - |
| Ясногородська с-да | 98,8 | 1,2 | - | - | - | - |
Промислові підприємстваРедагувати
- Романівський склозавод
- Миропільська паперова фабрика
- Биківський склозавод
- Романівський маслозавод
- Романівська меблева фабрика
- Романівський хлібозавод
- Романівський цегельний завод
- Миропільський хлібозавод
- Миропільска швейна фабрика "Веснянка"
- Миропільський силікатний завод
- Печанівський КХП
- Малотокарівський кар'єр польового шпату родовища «Гірний»
ТранспортРедагувати
Адміністративний устрійРедагувати
Адміністративно-територіальний поділ Романівського району Житомирської області на 3 селишні ради і 22 сільські ради, які об'єднують 63 населені пункти та підпорядковані Романівській районній раді. Адміністративний центр — смт Романів[4].
• Романівський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді http://romanivcsssdm.at.ua/
Список сіл районуРедагувати
ПолітикаРедагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Романівського району були створені 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 68,12% (проголосували 15 542 із 22 815 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,89% (9 152 виборців); Юлія Тимошенко — 16,28% (2 530 виборців), Олег Ляшко — 9,45% (1 468 виборців), Сергій Тігіпко — 4,74% (737 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,06%.[5]
Пам'яткиРедагувати
ПерсоналіїРедагувати
- Роман Галицький — батько полководця Данила Галицького. В честь якого і названий районний центр — смт Романів.
- Дейсан Микола Миколайович — заступник голови Житомирської ОДА.
- Станіслав Інглятовський — скульптор кінця XIX — початку ХХ ст.
- Надія Кибальчич — письменниця, перекладач багатьох творів. Народилася в селі Ясногород.
- Ліховий Ігор Дмитрович — міністр культури і туризму України.
- Віктор Йосипович Развадовський — (народний депутат України) голова УМВС у Харківській області.
- Генріх Стецький — засновник Романівського склозаводу в 1903 році.
- Борис Іванович Тарасюк — міністр закордонних справ України.
- Шатковський Петро Миколайович — український державний діяч, контррозвідник, генерал-полковник.
Родовища корисних копалинРедагувати
- Миропільське граніто-гнейсове
- Малотокарівське родовище польового шпату
ПриміткиРедагувати
- ↑ Розпорядження Президента України від 15 січня 2020 року № 6/2020-рп «Про призначення В.Флуда головою Романівської районної державної адміністрації Житомирської області».
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"
- ↑ Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-17.
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Романівський район |
- Офіційний сайт Романівської райдержадміністрації
- Офіційний сайт Романівської районної ради
- Сім чудес України
- Сайт Романівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
- Романівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
| Баранівський район | Пулинський район | |
| Хмельницька область (Полонський район) |
|
Житомирський район |
| Любарський район | Чуднівський район |