Новиков Анатолій Григорович (режисер)
Анатолій Григорович Но́виков (5 липня 1927, Костянтинівка — 26 січня 2017, Сімферополь) — український і російський театральний актор і режисер; член-кореспондент Академії мистецтв України та почесний член Кримської академії наук[1].
| Новиков Анатолій Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 липня 1927 Костянтинівка, Донецька область, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 26 січня 2017 (89 років) Сімферополь |
| Поховання | Абдал |
| Країна |  СРСР Україна Росія |
| Діяльність | актор, театральний режисер |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 1945 |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 5 липня 1927 року в місті Костянтинівці (тепер Донецька область, Україна). З 1945 року працював актором в Донецькому обласному драматичному театрі в Маріуполі[1]. Член КПРС з 1957 року. 1958 року закінчив Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського у Москві.
Впродовж 1959—1962 років працював режисером-постановником драматичних театрів Чити, Саратова; впродовж 1963—1965 років — головний режисер Липецького театру драми. З 1965 року — головний режисер Брянського театру драми, впродовж 1969—1972 років — головний режисер Пермського академічного Театру-Театру[1].
З 1972 року очолював Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького в Сімферополі. Був директором і викладачем державної школи-студії при цьому театрі.
Помер в Сімферополі 26 січня 2017 року. Похований в Сімферополі на цвинтарі Абдалі.
Творчість
ред.- Зіргав ролі
- Астров («Дядя Ваня»);
- Воланд («Майстер і Маргарита»);
- Арбенин («Маскарад»);
- Каренін («Анна Кареніна»);
- Президент («Підступність і кохання»);
- Вишневський («Прибуткове місце»).
- Поставив вистави
- «Анна Кареніна» за Львом Толстим;
- «Чайка», «Дядя Ваня» Антона Чехова;
- «Єгор Буличов та інші» Максима Горького;
- «Вони були акторами» Георгія Натансона та Віктора Орлова;
- «Щаблі» Миколи Зарудного;
- «Гамлет» Вільяма Шекспіра;
- «Одруження Бєлугіна» Олександра Островського;
- «Дні Турбіних» Михайла Булгакова;
- «Фрекен Юлія» Августа Стінберга.
Відзнаки
ред.- Золота медаль імені Олексія Попова (1974)[1];
- Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1974)[1];
- Державна премія СРСР за 1977 рік;
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1977 року;
- Орден «Знак Пошани» (1981)[1];
- Народний артист УРСР з 1984 року;
- Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1987)[1];
- Державна премія АРК за 1994 рік[1];
- Почесна відзнака Президента України (1995, за вагомі особисті заслуги у розвитку театрального мистецтва)[2];
- Почесний громадянин Криму (1997)[1];
- Почесний громадянин Сімферополя (2000)[1];
- Орден «За заслуги» І ступеня (2006, за значний особистий внесок у розвиток театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм)[3];
- Орден Дружби (2012, за великий внесок за розвиток і зміцнення співпраці з Російською Федерацією)[4].
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л kino-teatr.ru.(рос.)
- ↑ Указ Президента України «Про нагородження почесною відзнакою Президента України» № 1028/95 від 9 листопада 1995 року.
- ↑ Указ Президента України «Про нагородження працівників Кримського академічного російського драматичного театру імені М. Горького» № 997/2006 від 24 листопада 2006 року.
- ↑ Указ Президента Російської Федерації «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації іноземних громадян» № 1342 від 30 вересня 2012 року.
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 425. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]