Відкрити головне меню

Нова Іванівка (Арцизький район)

село у Одеській області, Україна

Нова́ Іва́нівка (в минулому — Іванова, Іски-Кубей, Болгарська Іванівка[1]) — село в Україні, в Арцизькому районі Одеської області. Населення становить 2018 осіб. Виникнення Нової Іванівки пов'язане з переселенням на початку XIX століття задунайський болгар на територію Росії. Зупинившись у 1821—1822 рр. у долині річки Киргиж-Китаю, вони заснували село, назвавши його на честь головного попечителя задунайських поселенців Івана Микитовича Інзова — Іванове. Одночасно село називали Іванівкою Болгарською. Переселенці одержали землю, на кілька років звільнялись від податків та військової служби.

село Нова Іванівка
Nova ivanivka gerb.png Nova ivanivka prapor.png
Герб Прапор
Монумент жертвам Першої Світової війни
Монумент жертвам Першої Світової війни
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Арцизький
Рада/громада Новоіванівська сільська рада
Код КОАТУУ 5120483901
Облікова картка Нова Іванівка (Арцизький район) 
Основні дані
Засноване 1821
Населення 2018
Площа 3,54 км²
Густота населення 570,06 осіб/км²
Поштовий індекс 68430
Телефонний код +380 4845
Географічні дані
Географічні координати 45°54′55″ пн. ш. 29°04′58″ сх. д. / 45.91528° пн. ш. 29.08278° сх. д. / 45.91528; 29.08278Координати: 45°54′55″ пн. ш. 29°04′58″ сх. д. / 45.91528° пн. ш. 29.08278° сх. д. / 45.91528; 29.08278
Середня висота
над рівнем моря
45 м
Водойми р. Киргіж-Китай
Відстань до
районного центру
35 км
Найближча залізнична станція Аліяга
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 68430, с.Нова Іванівка, вул.Кооперативна, 32; тел. 2-25-73
Карта
Нова Іванівка. Карта розташування: Україна
Нова Іванівка
Нова Іванівка
Нова Іванівка. Карта розташування: Одеська область
Нова Іванівка
Нова Іванівка

Нова Іванівка у Вікісховищі?

ГеографіяРедагувати

Село розташоване в південно-західній частині Арцизького району, Одеської області. Межує з двома районами: Болградським і Тарутинським. При цьому знаходиться поблизу кордону з Молдавією (25 км) і має гарне географічне розташування. При поліпшенні стану дорожнього покриття є всі передумови для появи більш активного транспортного потоку.

Історичні відомостіРедагувати

За даними 1859 року у болгарській колонії Іванова (Іски-Кубей) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 668 осіб (335 чоловічої статі та 333 — жіночої), налічувалось 106 дворових господарств, існували православна церква[2].

Станом на 1886 рік у болгарській колонії, центрі Іваново-Болгарської волості, мешкало 1165 осіб, налічувалось 167 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 лавки[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1748 осіб (889 чоловічої статі та 859 — жіночої), з яких 1740 — православної віри[4].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2623 особи, з яких 1241 чоловік та 1382 жінки.[5]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2027 осіб.[6]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
болгарська 88,06 %
російська 5,3 %
українська 3,62 %
гагаузька 1,93 %
молдовська 0,84 %
вірменська 0,15 %
німецька 0,1 %

ЕкономікаРедагувати

Площа господарської території становить 6819 тис. га. З них 5692 тис. га — сільськогосподарські угіддя. Основні види діяльності — зерновиробництво, виноградарство, легка промисловість.

Герб та прапорРедагувати

На червоному полі срібний орел із розпростертими крилами та золотим озброєнням, що тримає у кігтях золоту виноградну лозу з двома гронами та п'ятьма листями. База зелена завершена двома срібними хвилястими нитяними облямівками. Щит розміщений у золотому картуші, увінчаний золотою сільською короною та прикрашений знизу зеленою стрічкою з назвою села золотими літерами.

СимволікаРедагувати

Орел символізує генерала Івана Никитича Інзова — голову Піклувального Комітету з іноземних колоністів Південної Росії, на честь якого назване село. Виноградна лоза, яку несе орел, символізує болгарських переселенців, якими опікувався генерал у скрутні часи облаштування на новій батьківщині. Зелена геральдична база символізує плодородний Буджакський степ, праця на якій дала переселенцям достаток та добробут. Дві срібні хвилясті лінії нагадують річки, і болгарський Дунай, і український Киргиж-Китай.

Виноградна лоза вказує на поширення виноградарства у селі, та є символом родючості та багатства. Зелений колір символізує свободу, родючість землі, відродження та процвітання сільського господарства, червоний — мужність, гідність та працю.

ПриміткиРедагувати

  1. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 305)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-5)
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 

ДжерелаРедагувати