Неплюєви
Опис герба:
Витяг зі Спільного
гербовника 

Герб загальний для нащадків Кобили. Щит розділений перпендикулярно на дві частини, з яких у правій в червоному полі зображена золота корона, тобто герб древніх володарів Прусських, і під нею два срібні хрести, зазначені перпендикулярно. У лівій частині в золотому полі знаходиться натурального кольору кумиропоклонний дуб. Щит тримають з правого боку лев, у якого в роті лаврова гілка, а в лапах держава в пам'ять того, що предки Кобили були нібито в Пруссії власниками, а з лівого боку чорний орел з олійною в роті гілкою. Щит увінчаний дворянський шоломом і короною, на поверхні якого видно цей самий в щиті кумиропоклонний дуб. По боках цього крила видно два прапора: правий блакитний з позначенням на ньому золотого хреста і підкови, а лівий — срібне з крилом. Намет на щиті червоний, підкладений золотом.

Герб іншої гілки роду Неплюєвих (дуб у срібному полі) внесений до Частини 1 Спільного гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, стор. 61


Гербовник: VI, 9
Підданство: Велике князівство Московське
Російська імперія
Замки / палаци: Великий Наволок, Поддубьє, Тургіново

Неплюєви — дворянський рід.

Рід записаний до Оксамитової книги[1]. Під час подання документів (1 лютого 1686 року) для внесення роду до Оксамитової книги, було надано родовідний розпис Неплюевих[2].

До Гербовника внесено два прізвища Неплюєвих:

  1. Нащадки Гланди Камбіли, виїхали до великого князя Олександра Невського (Герб. Частина VI. № 9).
  2. Неплюєви, жалувані маєтками в 1556 році. (Герб. Частина I. № 61)[3].

Походить, нібито, від боярина Андрія Івановича Кобили, праправнук якого, Федір Іванович на прізвисько Неплюй, жив під час князювання Василя Темного, був родоначальником Неплюєвих.

Відомі представникиРедагувати

  • Неплюєв Протасій Назарович — московський дворянин (1629—1668).
  • Неплюєв Роман Іванович — московський дворянин (1636—1640).
  • Неплюєв Давид Никифорович — московський дворянин (1636—1668).
  • Неплюєв Семен Протасович — думний дворянин, воєвода в Сєвську, Чернігові та Курську.
  • Неплюєв Леонтій Романович, — боярин, київський воєвода.
  • Неплюєви: Родіон та Микита Сергійовичі, Іван Якович, Іван і Василь Степановичі, Давид Ільїн, Олександр Данилович — московські дворяни (1676—1692).
  • Неплюєвы: Петро Іванович, Костянтин Васильович, Леонтій Олександрович, Петро, Омелян і Афанас Давидовичі — стольники (1680—1692)[4].

З молодшої гілки роду походив Олександр Іванович Неплюєв, генерал-майор, у якого був син:

ПриміткиРедагувати

  1. Н. Новиков. Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих (Бархатная книга). В 2-х частях. Часть II. Тип: Университетская тип.  1787 г. Род Неплюевых.. стр. 115—119.
  2. Сост: А. В. Антонов. Родословные росписи конца XVII века. -  Изд. М.: Рос.гос.арх.древ.актов. Археогр. центр. Вып. 6. 1996 г. Неплюевы. стр. 252. ISBN 5-011-86169-1 (Т.6).  ISBN 5-028-86169-6.
  3. Сост. граф Александр Бобринский.  Дворянские роды, внесенные в Общий Гербовник Всероссийской Империи: в 2-х т. — СПб, тип. М. М. Стасюлевича, 1890. Автор: Бобринский, Александр Алексеевич (1823—1903). Часть I. Неплюевы. стр.276-278; 689—690.
  4. Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях.  М., Типогр: С. Селивановского. 1853 г. Неплюевы. стр. 289—290.

ДжерелаРедагувати