Неплюєви

Неплюєви

Опис герба: Витяг зі Спільного гербовника Герб загальний для нащадків Кобили. Щит розділений перпендикулярно на дві частини, з яких у правій в червоному полі зображена золота корона, тобто герб древніх володарів Прусських, і під нею два срібні хрести, зазначені перпендикулярно. У лівій частині в золотому полі знаходиться натурального кольору кумиропоклонний дуб. Щит тримають з правого боку лев, у якого в роті лаврова гілка, а в лапах держава в пам'ять того, що предки Кобили були нібито в Пруссії власниками, а з лівого боку чорний орел з олійною в роті гілкою. Щит увінчаний дворянський шоломом і короною, на поверхні якого видно цей самий в щиті кумиропоклонний дуб. По боках цього крила видно два прапора: правий блакитний з позначенням на ньому золотого хреста і підкови, а лівий — срібне з крилом. Намет на щиті червоний, підкладений золотом. Герб іншої гілки роду Неплюєвих (дуб у срібному полі) внесений до Частини 1 Спільного гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, стор. 61

Гербовник:	VI, 9
Підданство:	Велике князівство Московське Російська імперія
Замки / палаци:	Великий Наволок, Поддубьє, Тургіново

Неплюєви — дворянський рід.

Рід записаний до Оксамитової книги^[1]. Під час подання документів (1 лютого 1686 року) для внесення роду до Оксамитової книги, було надано родовідний розпис Неплюевих^[2].

До Гербовника внесено два прізвища Неплюєвих:

Нащадки Гланди Камбіли, виїхали до великого князя Олександра Невського (Герб. Частина VI. № 9).
Неплюєви, жалувані маєтками в 1556 році. (Герб. Частина I. № 61)^[3].

Походить, нібито, від боярина Андрія Івановича Кобили, праправнук якого, Федір Іванович на прізвисько Неплюй, жив під час князювання Василя Темного, був родоначальником Неплюєвих.

Відомі представники ред.

Неплюєв Протасій Назарович — московський дворянин (1629—1668).
Неплюєв Роман Іванович — московський дворянин (1636—1640).
Неплюєв Давид Никифорович — московський дворянин (1636—1668).
Неплюєв Семен Протасович — думний дворянин, воєвода в Сєвську, Чернігові та Курську.
Неплюєв Леонтій Романович, — боярин, київський воєвода.
Неплюєви: Родіон та Микита Сергійовичі, Іван Якович, Іван і Василь Степановичі, Давид Ільїн, Олександр Данилович — московські дворяни (1676—1692).
Неплюєвы: Петро Іванович, Костянтин Васильович, Леонтій Олександрович, Петро, Омелян і Афанас Давидовичі — стольники (1680—1692)^[4].

Неплюєв Іван Микитович (1672—1709), двоюрідний племінник попереднього, новгородський поміщик. Доводився праправнуком Семена Васильовича Неплюєва, який за часів Івана Грозного був змушений піти до Литви, залишивши в Московському царстві, під опікою своєї родички княгині Ганни Семенівни Воротинської, сина Івана. Сам Семен Васильович був онуком Гаврила Федоровича і правнуком Федора Івановича — родоначальника роду Неплюєвих.
- Неплюєв Іван Іванович (1693—1773) — син попереднього, адмірал, дипломат, організатор Оренбурзького краю.
  - Неплюєв Адріан Іванович (1712—1750) — дипломат, статський радник.
  - Неплюєв Микола Іванович (1731—1794) — віце-президент Комерц-колегії, сенатор.
    - Неплюєв Дмитро Миколайович (1763—1806), генерал-майор, таємний радник.
    - Неплюєв Іван Миколайович (1750—1823) — правитель Мінського намісництва.
      - Неплюєв Іван Іванович (1802—1858) — полковник Київського гусарського полку. Оголосив родову садибу Поддубьє майоратним володінням.
        Неплюєв Микола Іванович (1825—1890) — таємний радник, Чернігівський губернський предводитель дворянства, Глухівський губернський предводитель дворянства.
        Неплюєв Микола Миколайович (1851—1908) — богослов, педагог та релігійний діяч, засновник Православного Хрестовоздвиженського Трудового Братства.

З молодшої гілки роду походив Олександр Іванович Неплюєв, генерал-майор, у якого був син:

Неплюєв Семен Олександрович (1744—1804), глава Орловського намісництва.

Примітки ред.

↑ Н. Новиков. Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих (Бархатная книга). В 2-х частях. Часть II. Тип: Университетская тип. 1787 г. Род Неплюевых.. стр. 115—119.
↑ Сост: А. В. Антонов. Родословные росписи конца XVII века. - Изд. М.: Рос.гос.арх.древ.актов. Археогр. центр. Вып. 6. 1996 г. Неплюевы. стр. 252. ISBN 5-011-86169-1 (Т.6). ISBN 5-028-86169-6.
↑ Сост. граф Александр Бобринский. Дворянские роды, внесенные в Общий Гербовник Всероссийской Империи: в 2-х т. — СПб, тип. М. М. Стасюлевича, 1890. Автор: Бобринский, Александр Алексеевич (1823—1903). Часть I. Неплюевы. стр.276-278; 689—690.
↑ Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях. М., Типогр: С. Селивановского. 1853 г. Неплюевы. стр. 289—290.

Джерела ред.

Неплюевы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Долгоруков П. В. Российская родословная книга. — СПб.: Тип. 3 Отд. Собств. Е. И. В. Канцелярии, 1857. — Т. 4. — С. 159.
Просопографическая справка П. Н. Петрова

[1] Н. Новиков. Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих (Бархатная книга). В 2-х частях. Часть II. Тип: Университетская тип. 1787 г. Род Неплюевых.. стр. 115—119.

[2] Сост: А. В. Антонов. Родословные росписи конца XVII века. - Изд. М.: Рос.гос.арх.древ.актов. Археогр. центр. Вып. 6. 1996 г. Неплюевы. стр. 252. ISBN 5-011-86169-1 (Т.6). ISBN 5-028-86169-6.

[3] Сост. граф Александр Бобринский. Дворянские роды, внесенные в Общий Гербовник Всероссийской Империи: в 2-х т. — СПб, тип. М. М. Стасюлевича, 1890. Автор: Бобринский, Александр Алексеевич (1823—1903). Часть I. Неплюевы. стр.276-278; 689—690.

[4] Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях. М., Типогр: С. Селивановского. 1853 г. Неплюевы. стр. 289—290.

[1]

[2]

[3]

[4]