Неплюєв Іван Іванович (1802-1858)

Іван Іванович Неплюєв (нар. 8 травня [26] квітня 1802[1] — пом. 7 листопада [26] жовтня 1858) — полковник Київського гусарського полку з роду Неплюєвих. Правнук засновника Оренбурга, адмірала І. І. Неплюєва.

Неплюєв Іван Іванович
Neplyuev by Mitoire.jpg
Художник Б.-Ш. Мітуар.
Іван Неплюєв з дружиною та старшими дітьми (1830-ті роки)
Народився 8 травня (26 квітня) 1802(1802-04-26)
Санкт-Петербург
Помер 7 листопада (26 жовтня) 1858(1858-10-26) (56 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Alma mater Пажеський корпус
Знання мов російська
Рід Неплюєви
Батько Q15075097?
Мати Q105609425?
У шлюбі з Q105532479?
Діти Неплюєв Микола Іванович

ЖиттєписРедагувати

Іван Неплюєв народився 1802 року в сім'ї сенатора Івана Миколайовича Неплюєва та Наталії Василівни Самаріної, тітки слов'янофіла Юрія Самаріна. Хрещений 14 травня 1802 року в церкві Мармурового палацу при восприїмстві графа О. С. Строганова. Разом з братом Адріаном виховувався в Пажеському корпусі.

28 грудня 1823 року з камер-пажів корнетом вступив до лейб-гусарського полку, був ад'ютантом у І. І. Дибича. Дослужився до полковника і вийшов у відставку в 1848 році.

У 1835 році Неплюєв продав родовий будинок на набережній Фонтанки, буд. № 6 у Санкт-Петербурзі за 700 тисяч рублів асигнаціями принцу Петру Ольденбурзькому для будівництва училища правознавства. 29 червня 1839 року заснував майорат на базі дідівського маєтку Поддубьє, в Лузькому повіті.

Помер 1858 року в Петербурзі і похований у фамільному склепі Піддубської церкви.

РодинаРедагувати

Дружина (з 10 листопада 1824 року)[2] — баронеса Берта Василівна Дибич (10.12.1794—25.03.1869) — лютеранка, племінниця фельдмаршала В. І. Дибича. Вінчалися в Петербурзі в Симеонівській церкві. З 1840 року жила за кордоном, з 1848 року в Парижі, купила маєток у Пікардії поблизу замку П'єрфон. У 1864 році переїхала до Баварії, де жила до самої смерті: взимку — в Мюнхені, а влітку — в Фельдафінзі. Похована на березі озера Штарнбергер. В шлюбі мала шестеро дітей:

  • Микола Іванович (1825—1890), таємний радник.
  • Наталія Іванівна (17.02.1827—1856), хрещениця княгині С. С. Мещерської, одружена з представником роду Шуленбургов, графом Карлом фон-дер-Шуленбургом (пом. 1874). Обоє поховані в селі Нікольському Чернігівської губернії.
  • Олександра Іванівна (15.05.1828[3]-1855), хрещена 22 травня 1828 року в Пантелеймонівській церкві при восприїмстві дядька О. І. Неплюєва та О. С. Танеєвої; з 1850 року одружена з князем Валерієм Семеновичем Урусовим (01.06.1825— ?), братом С. С. Урусова.
  • Іван Іванович (03.03.1830[4]-1903), хрещений 30 березня 1830 року в Пантелеймонівській церкві при восприїмстві князя П. С. Мещерського; камер-юнкер двору, одружений з Софією Василівною Абрамовою, жила у Франції.
  • Василь Іванович (1833—1895), з 1860 року одружений з Наталією Петрівною Бем; виховувався у Школі гвардійських підпрапорщиків; у спадок отримав містечко Чорнобай у Полтавській губернії, потім придбав віллу Селіньї на березі Женевського озера і маєток Корбьер у Фрибурському кантоні Швейцарії. Мав трьох дітей: Марія (нар у 1862 р.; одружена з Миколою Валерійовичем Урусовим), Іван і Петро
  • Дмитро Іванович (1838—1867), виховувався в Училищі правознавства, помер у Венеції.

ГенеалогіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.131. c. 461. Метрические книги церкви Введения во храм Пресвятой Богородицы при Мраморном дворце.
  2. ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.213. с. 368. Метрические книги Симеоновской церкви.
  3. ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.228. с. 302. Метрические книги Пантелеимоновской церкви.
  4. ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д.238. с. 257. Метрические книги Пантелеимоновской церкви.

ЛітератураРедагувати

  • Фрейман О. Р. Пажи за 183 года (1711—1984). Биографии бывших пажей с портретами. — Фридрихсгамн, 1894. — С. 240.
  • Тесля А. А. История законодательства о праве поземельной собственности в России с IX по начало XX века. Учебное пособие (2004).
  • Витевский В. Н. Дети Ив. Ив. Неплюева, правнука основателя Оренбурга // И. И. Неплюев, верный слуга своего отечества, основатель Оренбурга и устроитель Оренбургского края: Биогр.-ист. очерк… — Казань: тип. Имп. ун-та, 1891. — 230 c.