Неплюєв Микола Іванович
| Неплюєв Микола Іванович | |
|---|---|
| Народився |
30 жовтня (11 листопада) 1825 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер |
17 (29) січня 1890 (64 роки) Ямполь, Глухівський повіт, Черніговська губернія |
| Alma mater | Миколаївське кавалерійське училищеd |
| Рід | Неплюєви |
| Батько | Неплюєв Іван Іванович (1802-1858) |
| Мати | Berta von Diebitschd |
| У шлюбі з | Aleksandra Neplyuyevad |
| Діти | Неплюєв Микола Миколайович |
| Нагороди |
Шаблон:Орден Святого Володимира 2 ступени   |
Микола Іванович Неплюєв (нар. 11 листопада [30] жовтня 1825, Санкт-Петербург — пом. 29 [17] січня 1890, Чернігівська губернія) — таємний радник з роду Неплюєвих.
Походження ред.
Старший син І. І. Неплюєва. Хрещений був у церкві Мармурового палацу, хрещеник дружини Ф. В. Самаріна[1]. Виховувався у Швейцарії, потім у Школі гвардійських подпрапорщиков; у службі з 2 серпня 1843 року. З 1845 року служив у лейб-гвардії Драгунському і Кінно-гренадерському полках.
Політична діяльність ред.
В 1863 році Микола Неплюєв обраний глухівським повітовим предводителем дворянства. У цей час перебудував мурований одноповерховий будинок у Глухові[2]
В 1872—1890 роках був чернігівським губернським предводителем дворянства. За словами О. О. Половцова у Чернігові Неплюєв займав єдиний розкішний в місті будинок, який належав дворянству. Вважався реакціонером, стояв на чолі консервативної партії і постійно боровся з політикою Ф. Ф. Ліндфорса та І. І. Петрункевичем. Висловлюючи при цьому дуже виразно і незмінно свою позицію він користувався якщо не співчуттям, то повагою навіть своїх опонентів[3].
Після смерті батька отримав у спадок піддубський майорат (6000 десятин землі і містечко Ямпіль (30000 десятин); після смерті матері, баронеси Берти Василівни (уродж. Дібіч) — маєток у Пікардії.
Помер у 1890 році від апоплексичного удару, похований у своєму маєтку в містечку Ямпіль[4].
Нагороди ред.
- орденом Св. Володимира 2-го та 3-го ст.,
- Св. Анни 2-го ст. з імператорською короною (1871),
- Св. Станіслава 2-го ст. з імператорською короною (1868).
З 8 вересня 1878 року — дійсний статський радник[5].
Родина ред.
Дружина (з 23 квітня 1849) — баронеса Олександра Миколаївна Шліппенбах (17.7.1827—1917), нащадок шведського полководця Вольдемара Шліппенбаха, що був сподвижником Петра I.
У них було троє дітей:
- Микола (11.9.1851—1908), засновник Хрестовоздвиженського православного трудового братства.
- Марія (24.5.1853—1931), з 16 жовтня 1874 року була одружена з дійсним статським радником, колишнім новозибковським повітовим предводителем дворянства Михайлом Михайловичем Уманцем (пом. 24.10.1888).
- Ольга (14.10.1859—1944)[6].
Генеалогія ред.
Примітки ред.
- ↑ ЦГИА СПб. Ф.19. — Оп.124. — Д.643. — С. 256.
- ↑ Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. — Суми, 2003. — С. 318.
- ↑ Дневник А. А. Половцова // ЦИАМ. Ф. 583. — Оп. №. 1. — Ед. хр. 18.
- ↑ ГАЧО. Ф. 679 Оп.10 Д. 533. с. 10. // Метрические книги Спасо-Преображенского собора г. Чернигова.
- ↑ Неплюев Николай Иванович // Список гражданским чинам IV класса. Исправлен по 18 января 1879 года. — С. 1243—1244.
- ↑ «Заслуговує гідно облаштованої могили»: історик розповів про матір М. М. Неплюєва. www.yampil.info. Ямпіль.INFO. 1 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
Література ред.
- Витевский В. Н. Дети Ив. Ив. Неплюева, правнука основателя Оренбурга // И. И. Неплюев, верный слуга своего отечества, основатель Оренбурга и устроитель Оренбургского края: Биогр.-ист. очерк… — Каз.: тип. Имп. ун-та, 1891. — 230 c. (рос.)