Відкрити головне меню

Недобоївська сільська громада

Недобоївська сільська об'єднана територіальна громада — об'єднана територіальна громада в Україні, у Хотинському районі Чернівецької області. Адміністративний центр — село Недобоївці.

Недобоївська сільська громада
Герб громади
Герб громади
Прапор громади
Прапор громади
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернівецька область
Район Хотинський район
Утворена 14 серпня 2015 року
Адмін. центр Недобоївці
Територія та населення
Площа 79,51 км²
Населення 7006 осіб (2018)
Густота 88,11 осіб/км²
Населені пункти
Міста 0
Смт 0
Села 4
Селища 0
Органи влади
Рада Недобоївська сільська рада
Голова громади Юзва Юрій Михайлович

Площа громади — 79,51 км², населення — 7006 мешканців (2018).[1]

Утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року. До складу громади ввійшли Долинянська, Керстенецька, Недобоївська та Ставчанська сільські ради Хотинського району, які 12 серпня 2015 року прийняли рішення про добровільне об'єднання громад. А 14 серпня утворення громади затверджене рішенням обласної ради.

Населені пунктиРедагувати

До складу громади входять 4 села:

Населений пункт Населення (2015)
Недобоївці 2789
Ставчани 1731
Долиняни 1383
Керстенці 1268

СимволікаРедагувати

Затверджена 27 вересня 2018р. рiшенням сесії сільської ради. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов.

ГербРедагувати

В срібному щиті, мурованому рваним каменем, з лазуровою хвилястою базою, червоні крила вітряка в косий хрест, супроводжувані угорі і знизу червоними яблуками з зеленими листочками, по сторонам – пурпуровими квітами бузку. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою короною ОТГ. Унизу картуша напис "НЕДОБОЇВСЬКА ОТГ".

Срібне поле, муроване рваним каменем – стилізоване зображення кам'яних мурів, традиційних для сіл громади, водночас стилізований натяк на вислів "мій дім – моя фортеця"; крім того, камені, з яких складається мур, означають єдність і сіл, і людей громади, їхню спільну мету. Крила вітряка – знак того, що ця місцевість здавна славилася млинами і хліборобством. Яблука означають садівництво, один з традиційних промислів жителів громади. Квіти – символ легенди про кущ бузку, в який колись перетворилися два сини могутньої віщої жінки, Дьордій та Іван. Лазурова база – символ навколишніх озер.

ПрапорРедагувати

Квадратне полотнище поділене горизонтально хвилясто на білу, муровану рваним каменем, і синю смуги у співвідношенні 5:1. На верхній смузі червоні крила вітряка в косий хрест, супроводжувані угорі і знизу червоними яблуками з зеленими листочками, по сторонам – пурпуровими квітами бузку.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати