Керстенці
Ке́рстенці — село в Україні, у Недобоївській сільській громаді Дністровського району Чернівецької області.
| село Керстенці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Недобоївська сільська громада |
| Облікова картка | Керстенці |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 3 листопада 1433 |
| Населення | 1160 станом на 01.01.2020 |
| Поштовий індекс | 60050 |
| Телефонний код | +380 3731 |
| День села | 19 серпня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°22′20″ пн. ш. 26°20′50″ сх. д. / 48.37222° пн. ш. 26.34722° сх. д.Координати: 48°22′20″ пн. ш. 26°20′50″ сх. д. / 48.37222° пн. ш. 26.34722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
203 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60050, с. Керстенці, вул.Головна, 23 |
| Карта | |
  Керстенці | |
 Керстенці | |
| Мапа | |
| |
Назва ред.
З грамоти Молдовського господаря відомо, що власником чи навіть засновником поселення був Крістіан, якого по простому звали Керстя, за однією з версій звідси і пішла назва «Крстенці».
Географія ред.
Бессарабське село Керстенці розташоване в південно-західній частині України, біля села бере початок річка Орунда. Неподалік на околиці Керстенці проходить автошлях національного значення Н03 Житомир — Чернівці.
Клімат ред.
Керстенці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія ред.
Вперше село згадується в грамоті Молдовського господаря 1433 року.
У 1834 році відбувся виступ селян проти поміщиків.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 610 осіб (321[1] чоловічої статі та 289 — жіночої), налічувалось 121 дворове господарство, існували православна церква та каплиця[2].
Станом на 1886 рік у власницькому селі Клишківської волості мешкало 801 особа, налічувалось 178 дворових господарств, існували православна церква та школа[3].
Під час Першої світової війни село досить сильно постраждало, неподалік проходила лінія фронту.
Селяни брали участь у Хотинському повстанні. За це румуни жорстоко покарали населення восьми сіл: Мендиківці, Рукшин, Недобоївці, Ширівці, Керстенці, Ставчани, Данківці, Владична, Атаки, Романківці, Гвіздівці. Було розстріляно до 15 тисяч повстанців і мирних жителів.
По закінченню Другої світової війни село пережило голодомор 1946–1947 років
Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
У 2015 році шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Недобоївської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення ред.
Населення становить 1448 осіб.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,93% |
| румунська | 1,24% |
| російська | 0,76% |
| інші/не визначилися | 0,07% |
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Турецький Володимир Дмитрович.- (*12.09.1968, с. Керстенці Хотинського району Чернівецької області - +14.02.1987) - воїн-інтернаціоналіст. В Афганістані з січня 1987 року. Рядовий Володимир Турецький був водієм бетеера. Автомобільну колону, котрій Володимир забезпечував бойову охорону, 14 лютого 1987 року противник обстріляв із засідки. В цій перестрілці отримав смертельне поранення. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у м. Бобровиці Чернігівської області.
- Гашдеу Богдан Петричейку — румунський і молдовський письменник, мовознавець і фольклорист.
Перебували, проживали ред.
- Нестеровський Петро Артемович — український фольклорист, етнограф, педагог.
- Александру Гиждеу — молдовський письменник і вчений-історик.
- Гашдеу Юлія Богданівна — румунська поетеса.
Світлини ред.
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також ред.
Джерела ред.
- Інфо на сайті місцевих громад Буковини [Архівовано 12 Листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Керстенці [Архівовано 8 Жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Літ. джерела: Турецький Володимир Дмитрович // В. Шинкарь "І чорніли тюльпани..." /В'ячеслав Шинкарь. - Чернівці: Місто, 2004. - С. 209. - ISBN 966-8341-16-4.
Примітки ред.
- ↑ У джерелі вказано 121, це певно одрук, оскільки неможливо пояснити таку велику розбіжність за статями, невідповідність співвідношення дворів до мешканців, стрімке зростання населення за чверть століття
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 932)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |