Населені пункти в Росії

Населені пункти в Росії — місця проживання мешканців в Росії.

КласифікаціяРедагувати

Населені пункти в Росії поділяються на міські та сільські. Їх населення відноситься до міського та сільського відповідно.

Міськими населеними пунктами вважаються населені пункти, затверджені законодавчими актами як міста та селища міського типу (смт). Серед останніх виділяються робітничі, курортні та дачні селища. Також, як правило, до них відносяться селища закритих адміністративно-територіальних утворень (ЗАТУ)[1].

Решта населених пунктів відносяться до сільських[1]. Бувають винятки, наприклад, як в Чувашії та Тюменської області, де всі селища міського типу законодавчо віднесені до сільських населених пунктів при збереженні у них категорії смт, а Росстат їх населення враховує як сільське. Аналогічно з смт у створеній з порушенням міжнародного права та українського законодавства на окупованій території Автономної Республіки Крим Республіці Крим. Крім цього, в ряді суб'єктів ЗАТУ утворюють селища як сільські населені пункти, наприклад, селище Комаровський Оренбурзької області, населення якого Росстат також розглядає як сільське. У Новосибірської області робітничі селища рахуються як міські, але населення двох дачних селищ і одного курортного рахується як сільське.

Головним критерієм відмінності сільського населеного пункту від міського є те, що більшість економічно активного населення міського населеного пункту не зайнято в сільському господарстві. Тому окремі села та селища більші за міста.

Найбільшим селом в Росії є станиця Канівська у Краснодарському краї (44 386 мешканців), яка більша найменшого та наймолодшого міста Росії Іннополіса (866 мешканців) у 51 раз.

Згідно зводу правил «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень » (СП 42.13330.2016) від Мінрегіонрозвитку РФ, міські і сільські поселення (міські та сільські населені пункти) країни класифіковані, в тому числі міста із селищами міського типу наступним чином[2]:

  • Найбільші — з населенням понад 1 млн осіб
  • Дуже великі — від 250 тис. до 1 млн осіб (в тому числі підкатегорії від 250 тис. до 500 тис. та від 500 тис. до 1 млн осіб)
  • Великі — від 100 тис. до 250 тис. осіб
  • Середні — від 50 тис. до 100 тис. осіб
  • Малі — до 50 тис. осіб (у тому числі підкатегорії до 10 тис., від 10 тис. до 20 тис. та від 20 тис. до 50 тис. осіб); також всі селища міського типу.

Сільські поселення (сільські населені пункти) відповідно класифікуються наступним чином[2]:

  • Дуже великі — з населенням понад 3 тис. осіб (у тому числі підкатегорії від 3 тис. до 5 тис. та понад 5 тис. осіб)
  • Великі — від 1 тис. до 3 тис. осіб
  • Середні — від 200 до 1 тис. осіб
  • Малі — менше 200 осіб (у тому числі підкатегорії менше 50 і від 50 до 200 осіб).

Кількість населених пунктівРедагувати

За підсумками[3] всеросійського перепису населення 2002 року та[4][5] всеросійського перепису населення 2010 року кількість населених пунктів Росії розподілилась наступним чином:

Тип населеного пункту Перепис 2002 р. Перепис 2010 р.
Міські населені пункти, у тому числі 2940 2386
Міста 1098 1100
Селища міського типу 1842 1286
Сільські населені пункти
(у тому числі без населення)
155 289
(13 086)
153 124
(19 416)

За час між переписами кількість міст та селищ міського типу зменшилася на 554 та в сумі становить (на 14 жовтня 2010 року) 2386 міських населених пунктів. Зменшення відбулося з наступних причин: 413 селищ міського типу перетворені на сільські населені пункти, 127 — включені в межі інших міських населених пунктів, 14 — ліквідовані у зв'язку з виїздом мешканців. Кількість сільських населених пунктів зменшилась на 2164.

На 1 жовтня 2020 року згідно ЗКТМУ у Росії 155 649 населених пунктів.

936 з 1100 міст (85 %) становлять міста з чисельністю населення до 100 тисяч мешканців. В 15 містах мешкає більше 1 млн осіб, в 22 містах — від 0,5 до 1,0 млн осіб, в 36 містах — від 0,25 до 0,5 млн осіб, в 91 місті — від 0,1 до 0,25 млн осіб. У 12,7 % сільських населелених пунктів відсутнє постійне населення, а в 23,6 % — чисельність населення менше 10 осіб.

Населені пункти в ЗКАТО та ЗКТМУРедагувати

 
Кількість населених пунктів у Росії за суб'єктами

У Загальноросійському класифікаторі об'єктів адміністративно-територіального поділу (ЗКАТО) об'єктами класифікації є не тільки адміністративно-територіальні одиниці, а й населені пункти, зокрема: міста, селища міського типу та сільські населені пункти[6]. Позначення «селище міського типу» поширюється на робітничі, курортні та дачні селища[6]. До сільських населених пунктів відносяться селища сільського типу, хутори, кишлаки, аули тощо. У ЗКАТО прийняті наступні скорочення[6], якими переважно виділяються типи населених пунктів[7]:

У Загальноросійському класифікаторі територій муніципальних утворень (ЗКТМУ), введеному паралельно з ЗКАТО, населені пункти кодуються в межах груп третього (нижнього) ступеня класифікації[8].

 
Населені пункти-винятки в Росії за суб'єктами РФ

У ЗКТМУ для найменувань типів населених пунктяв прийняті наступні скорочення[8]:

  • г (рос. город) — місто;
  • пгт (рос. поселок городского типа) — селище міського типу;
  • рп (рос. рабочий поселок) — робітниче селище;
  • кп (рос. курортный поселок) — робітниче селище;
  • дп (рос. дачный поселок) — дачне селище;
  • гп (рос. городской поселок) — міське селище;
  • п (рос. поселок )— селище;
  • к (рос. кишлак) — кишлак;
  • нп (рос. населенный пункт) — населений пункт;
  • п.ст (рос. поселок при станции) — станційне селище;
  • п ж/д ст (рос. поселок при железнодорожной станции) — селище при залізничній станції;
  • ж/д блокпост (рос. железнодорожный блокпост) — залізничний блокпост;
  • ж/д будка (рос. железнодорожная будка) — залізнична будка;
  • ж/д ветка (рос. железнодорожная ветка) — залізнична гілка;
  • ж/д казарма (рос. железнодорожная казарма) — залізнична казарма;
  • ж/д комбинат (рос. железнодорожный комбинат) — залізничний комбінат;
  • ж/д платформа (рос. железнодорожная платформа) — залізнична платформа;
  • ж/д площадка (рос. железнодорожная площадка) — залізничний майданчик;
  • ж/д путевой пост (рос. железнодорожный путевой пост) — залізничний колійний пост;
  • ж/д остановочный пункт (рос. железнодорожный остановочный пункт) — залізничний зупинний пункт;
  • ж/д рзд (рос. железнодорожный разъезд) — залізничний роз'їзд;
  • ж/д ст (рос. железнодорожная станция) — залізнична станція;
  • м (рос. местечко) — містечко;
  • д (рос. деревня) — деревня;
  • с (рос. село) — село;
  • сл (рос. слобода) — слобода;
  • ст (рос. станция) — станція;
  • ст-ца (рос. станица) — станиця;
  • у (рос. улус) — улус;
  • х (рос. хутор) — хутір;
  • рзд (рос. разъезд) — роз'їзд;
  • зим (рос. зимовье) — зимов'є.

Для інших типів населених пунктів в ЗКТМУ використовуються їх повні назви без скорочень[8].

Населений пункт та муніципальне утворення

У ході муніципальної реформи 2004—2009 років у Росії створені муніципальні утворення, відображені в ЗКТМУ в другому ступені класифікації (на першому — суб'єкти Російської Федерації). До складу муніципального утворення (міського та сільського поселення, а також міського округу, муніципального округу, муніципального району) можуть входити один або декілька населених пунктів (відображених на третьому ступеню класифікації ЗКТМУ). Винятками є міста федерального значення Москва, Санкт-Петербург та окупований Севастополь[9], які є одночасно окремими суб'єктами РФ та самі поділені на ряд внутрішньоміських муніципальних утворень. Таким чином, поняття муніципальне утворення та населений пункт не є тотожними.

Топонімічна статистикаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Каталог публикаций [Архівовано 24 червня 2020 у Wayback Machine.] Росстата: Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (1,9 Mб) [Архівовано 16 липня 2019 у Wayback Machine.]. Предисловие (02_PRED-19)
  2. а б МИНИСТЕРСТВО РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ РФ. Свод правил СП 42.13330.2016 Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений. [Архівовано 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] Актуализированная редакция СНиП 2.07.01-89. Издание официальное — Москва 2016
  3. Всероссийская перепись населения 2002 года. Территория, число районов, населённых пунктов и сельских администраций по субъектам РФ. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 11 вересня 2021. 
  4. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. 6. Группировка городских населенных пунктов по численности населения по субъектам Российской Федерации. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2021. 
  5. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. 7. Группировка сельских населенных пунктов по численности населения по субъектам Российской Федерации. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2021. 
  6. а б в ОК 019-95 Общероссийский классификатор объектов административно-территориального деления ОКАТО. Том 1 (Преамбула, часть 1). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  7. Не всі об'єкти адміністративно-територіального поділу в ЗКАТО є населеними пунктами, наприклад: р-н — район; пс — селищна рада на правах сільської ради, а також скорочення им — імени.
  8. а б в ОК 033-2013 Общероссийский классификатор территорий муниципальных образований (ОКТМО). Том 1. Центральный федеральный округ. Раздел 1. Муниципальные образования субъектов РФ (часть 1). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
  9. Внаслідок окупації АР Крим та Севастополя, всупереч міжнародному праву та українському законодавству, Росія включила їх до свого складу на правах окремих суб'єктів федерації
  10. а б в [ОКТМО]

ПосиланняРедагувати