Інгушетія

Республіка Інгушетія
Республіка Інгушетія
рос. Республика Ингушетия ; інг. ГӀалгӀай Мохк;
Прапор Інгушетії	Герб Інгушетії
Країна	Росія
Фед. округ	Північно-Кавказький
Адмін. центр	Магас
Глава	Махмуд-Алі Каліматовd
Дата утворення	4 червня 1992
Оф. вебсайт	ingushetia.ru(рос.)
Географія
Координати	43°12′ пн. ш. 45°0′ сх. д. / 43.200° пн. ш. 45.000° сх. д.
Площа	4 000 км² (81-а)
• внутр. вод	— %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	527 220 (72) (2024)
Густота	168,82/км²
Оф. мови	російська, інгуська
Економіка
Економ. район	Північно-Кавказький
Коди
ISO 3166-2	RU-IN
ЗКАТО	26
Суб'єкта РФ	06
Телефонний	(+7)
Карти
	;
	Інгушетія у Вікісховищі

Респу́бліка Інгуше́тія (інг. ГӀалгӀай Мохк) — де-факто окупована Росією республіка Інгушетія^[2], де-юре суб'єкт Росії, яку РФ включає до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Столиця — місто Магас.

Межує з Північною Осетією, Ічкерією і Грузією.

Утворено 4 червня 1992.

Географічне положення

Карта Інгушетії

Інгушетія розташована на північних схилах передгір'я Великого Кавказького хребта, у центральній його частині.

Етимологія

Назва республіки походить від російського найменування корінного населення — інгуші, чия назва в свою чергу, ймовірно, походить від назви села Ангушт, що зараз має назву Тарське (рос. Тарское). Самоназва народу — «галагай».

Історія

Інгушетія увійшла до складу Російської Імперії в 1810 році. В 1860 році за наказом імператора Олександра ІІ у східній частині Північного Кавказу була створена Терська область, до складу якої ввійшли Чеченський, Ічкерийський, Інгуський і Нагорний округи.

Після встановлення Радянської влади, у березні 1920 року, Терська область була розформована, а Чеченський (об'єднаний з Ічкерийським) і Інгуський (об'єднаний з Нагорним) округи стали самостійними територіальними утвореннями.

Через рік, 20 січня 1921 року, Чечня й Інгушетія разом з Карачаєво-Черкесією, Кабардино-Балкарією і Північною Осетією увійшли у новостворену Горську АРСР.

7 листопада 1924 року Горська АРСР була ліквідована та була утворена Інгуська АО у складі РРФСР.

Будівля адміністрації Президента в Магасі

15 січня 1934 року була створена Чечено-Інгуська автономна область, що 5 грудня 1936 року стала Чечено-Інгуською АРСР (ЧІАРСР).

Докладніше: Депортація чеченців та інгушів

У лютому 1944 року після депортації чеченців та інгушів автономія була розформована, при цьому Інгушетія ввійшла до Північно-Осетинської АРСР, як Назранський район. 9 січня 1957 року з поверненням депортованих жителів Чечено-Інгуська АРСР була відновлена (при цьому Пригородний район, що до того часу вже заселили осетини, був включений до складу Північної Осетії).

15 травня 1991 року ЧІАРСР перейменована на Чечено-Інгуську Республіку.

Інгушетія поміж іншими проголошеними на початку 1990-х роках республіками

1 жовтня 1991 року рішенням Верховної ради РРФСР Чечено-Інгуська Республіка була розділена на Чеченську та Інгуську Республіки.

До складу республіки ввійшли три адміністративних райони колишньої Чечено-Інгушетії: Сунженський, Малгобецький і Назранський. Столицею обрано колишній районний центр Назрань. З 2002 року столиця Республіки — місто Магас.

Населення

Населення — 465,0 тис. осіб (2005). Густота населення — 141,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 42,6 % (2005).

Народ	Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Інгуші	361,1 (77,3 %)
Чеченці	95,3 (20,4 %)
Росіяни	5,6 (1,2 %)
показано народи з чисельністю понад 1000 осіб

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч (2003)

Назрань	93,3 (2010)	Яндаре	10,6
Сунжа	65,1	Долаково	9,1
Малгобек	44,0 (2007)	Верхні Ачалуки	8,5
Карабулак	34,6 (2007)	Інарки	7,2
Екажево	23,2	Алі-Юрт	6,9
Троїцька	21,5	Вознесенська	6,3
Нестеровська	17,4	Пседах	6,3
Кантишево	15,7	Галашки	6,3
Сурхахі	14,7	Середні Ачалукі	5,1
Сагопші	10,7

Адміністративний поділ

Межі

Межує з Північною Осетією, Чеченською республікою і Грузією.

Інгушетія не межує з Кабардино-Балкарією, попри те що наявність такої межі відзначено на офіційних сайтах обох республік. Інгушетію від КБР відокремлює вузька смуга землі, на якій розташоване селище з осетинською назвою Хурікау. Хоча ситуація із цим перешийком непроста, формально і юридично він відноситься до Північної Осетії.

Між Північною Осетією й Інгушетією існує територіальна суперечка — Інгушетія претендує на частину Пригородного району на схід від Владикавказа.

По території Інгушетія — найменший регіон Росії (не враховуючи міст федерального підпорядкування Москви і Санкт-Петербурга).