Галашки

населений пункт у Інгушетії

Галашки — село у Сунженському районі Інгушетії, розташоване на лівому березі річки Сунжа біля кордону з Північною Осетією-Аланією. 2009 року населення становило 9000 осіб. Галашки утворює сільську громаду Галашківського сільського поселення як єдиний населений пункт у її складі.[1]

Галашки
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Код ЗКАТУ: 26230817001
Код ЗКТМО: 26610425101
Основні дані
Поштовий індекс 386255

Помилка Lua у Модуль:Mapframe_для_карток у рядку 112: attempt to index field '?' (a nil value).

Етимологія

ред.

Деякі дослідники перекладають назву села Галашки з інгуської як «до галаїв», виходячи з твердження, що представники Галаї рід були засновниками села. [2][3]

Географія

ред.

Галашки розташовані на лівому березі річки Асса, за 30 км на південний захід від районного центру Сунжа та за 32 км на південний схід від Магасу. Найближчі населені пункти: на півночі — село Алхасти, на північному сході — село Даттих, на півдні — село Мужичі, на південному заході — село Комгарон.

Історія

ред.

Село засноване родом Галай, який переселився з Галанчожа.[4] [5] У 1770-х роках німецький дослідник Йоганн Гюльденштедт вказав Галашки серед переліку інгушських сіл і повітів. [6] За назвою села в XIX ст. в джерелах закріплюються терміни «Галаське товариство» і « Галаські» [5], як одне з територіальних товариств інгушів. [7]

Село вважалося великим передгірним селом в Кавказькому імаматі і відігравало важливу стратегічну роль, закриваючи виходи з гір на рівнину. Під час існування Кавказького імамату Галашки були центром Галашкінського наїбства, яким керували наїб Дударов [8] [9] [10], а також Мухаммед Анзоров-Мірза. [11]

Чеченські бійці за незалежність під час Другої чеченської війни, двічі влаштовували битви біля села: у 2000 році (з боку Чечні) [12] та битву під Галашками у 2002 році (з боку Грузії). [13]

Видатні люди

ред.

Примітки

ред.
  1. Закон Республики Ингушетия от 23 февраля 2009 года № 5-рз «Об установлении границ муниципальных образований Республики Ингушетия и наделении их статусом сельского поселения, муниципального района и городского округа».
  2. Куркиев, 1979, с. 227.
  3. Куркиев, 2002.
  4. Марковин, 1969, с. 58.
  5. а б Мужухоев, 1994.
  6. Гюльденштедт, 2002, с. 242.
  7. Крупнов, 1971, с. 36.
  8. Николаи, 1891, с. 134.
  9. Тезисы докладов и сообщений, 1989, с. 106.
  10. Мурдалов, 2018, Список Наибов Шамиля: Лист Второй.
  11. Письмо Мухаммадамина к жителям Калая и Арашди (не ранее октября 1848 г.).
  12. Дмитриевский, 2009, с. 337.
  13. Myers, 2002.
  14. Долгиева та ін., 2013, с. 520.