Населення Бурунді
Населення Бурунді. Чисельність населення країни 2015 року становила 10,742 млн осіб (84-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність бурундійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 42,01 ‰ (6-те місце у світі), смертність — 9,27 ‰ (62-ге місце у світі), природний приріст — 3,28 % (3-тє місце у світі) .
Населення Бурунді | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 10,742 млн осіб |
Густота | 435,3 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 0 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲3,28 % |
Народжуваність | 42,01 ‰ |
Фертильність | 6,09 дітей на 1 жінку |
Смертність | 9,27 ‰ |
Смертність немовлят | 61,89 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 45,64 % |
• 15–64 років | 51,84 % |
• старіші за 65 років | 2,52 % |
Середня тривалість життя | 60,09 року |
• чоловіків | 58,45 року |
• жінок | 61,78 року |
Статева структура | |
загалом | 0,99 чол./жін. |
при народженні | 1,03 чол./жін. |
до 15 років | 1,01 чол./жін. |
15–64 років | 0,88 чол./жін. |
після 65 років | 0,74 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | бурундійці |
Мови | |
Офіційна | кірунді, французька |
Природний рух ред.
Відтворення ред.
Народжуваність в Бурунді, станом на 2015 рік, дорівнює 42,01 ‰ (6-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 6,09 дитини на одну жінку (2-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 21,9 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,3 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2010 рік)[1].
Смертність в Бурунді 2015 року становила 9,27 ‰ (62-ге місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 3,28 % (3-тє місце у світі)[1].
Вікова структура ред.
Середній вік населення Бурунді становить 17 років (223-тє місце у світі): для чоловіків — 16,8, для жінок — 17,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 60,09 року (197-ме місце у світі), для чоловіків — 58,45 року, для жінок — 61,78 року[1].
Вікова структура населення Бурунді, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 45,64 % (2 464 695 чоловіків, 2 437 923 жінки);
- молодь віком 15—24 роки — 19,23 % (1 030 773 чоловіка, 1 035 478 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 28,67 % (1 536 089 чоловіків, 1 543 356 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,94 % (198 384 чоловіка, 224 563 жінки);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,52 % (115 187 чоловіків, 155 828 жінок)[1].
Шлюбність — розлучуваність ред.
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 23,6 року, жінки — 20,3 року, загалом — 22 роки (дані за 2010 рік)[2].
Розселення ред.
Густота населення країни 2015 року становила 435,3 особи/км² (30-те місце у світі)[1].
Урбанізація ред.
Бурунді низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 12,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 5,66 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Бужумбура (столиця) — 751,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].
Міграції ред.
Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (103-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Біженці й вимушені переселенці ред.
Станом на 2016 рік, у країні постійно перебуває 55,6 тис. біженців з Демократичної Республіки Конго[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 58,4 тис. внутрішньо переміщених осіб (переважно тутсі, внаслідок військових конфліктів 1990-2010-х років. 1,3 тис. осіб, що проживають постійно на території держави, не мають жодного громадянства[1].
Бурунді є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Расово-етнічний склад ред.
Головні етноси країни: хуту — 85 %, тутсі — 14 %, тва — 1 %, європейці — 3 тис., вихідці з південної Азії — 2 тис.[1].
Українська діаспора ред.
Мови ред.
Офіційні мови[4]: кірунді — розмовляє 38,7 % населення країни, французька — 0,3 %. Інші поширені мови: суахілі — 0,2 % (на берегах Танганьїки і навколо Бужумбури), англійська — 0,06 %, мультилінгви — 3,7 % (оцінка 2008 року).
Релігії ред.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 62,1 %, протестантизм — 23,9 % (адвентизм — 2,3 %, інші — 21,6 %), іслам — 2,5 %, інші — 3,6 %, не визначились — 7,9 % (станом на 2008 рік)[1].
Освіта ред.
Рівень письменності 2015 року становив 85,6 % дорослого населення (віком від 15 років): 88,2 % — серед чоловіків, 83,1 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 5,4 % ВВП країни, станом на 2013 рік (50-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 11 років, для хлопців — до 11 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2013 рік).
Середня і професійна ред.
Вища ред.
Охорона здоров'я ред.
Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,5 % ВВП країни (56-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 61,89 ‰ (20-те місце у світі); хлопчиків — 68,55 ‰, дівчаток — 55,04 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 712 випадків на 100 тис. народжень (6-те місце у світі)[1].
Бурунді входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання ред.
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].
2014 року було зареєстровано 84,7 тис. хворих на СНІД (45-те місце в світі), це 1,11 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (43-тє місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,9 тис. осіб (37-ме місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 2,1 % (176-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 29,1 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія ред.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 91,1 % населення в містах і 73,8 % в сільській місцевості; загалом 75,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 43,8 %, в сільській місцевості — 48,6 %, загалом по країні — 48 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,29 км³ на рік, або 43,27 тонни на одного мешканця на рік: з яких 15 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 79 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне становище ред.
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 89,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 85 %; частка осіб похилого віку — 4,7 %, або 21,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2002 року перебувало 68 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 4,1 %, верхній дециль — 28 % (станом на 2006 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 9,7 млн осіб не має доступу до електромереж; 5 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 28 %, у сільській місцевості — 2 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 523 тис. унікальних інтернет-користувачів (165-те місце у світі), що становило 4,9 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси ред.
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 4,95 млн осіб (84-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 93,6 %; промисловість і будівництво — 2,3 %; сфера послуг — 4,1 % (станом на 2002 рік)[1]. 433,18 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (19 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні.
Кримінал ред.
Торгівля людьми ред.
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Бурунді докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[5][6].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
-
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан ред.
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,74 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження ред.
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Burundi : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 26 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
Література ред.
Українською ред.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
Російською ред.
- (рос.) Бурунди // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Бурунди // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
- (рос.) Бурунди // Страны и народы. Африка. Восточная и Южная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1981. — 269 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Бурунді |
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Burundi : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Бурунді.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: Burundi. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей в Бурунді.
- Burundi. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Бурунді від Світового банку (ВБ).
- Burundi. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Бурунді від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Burundi : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.