Відкрити головне меню
Надглибоке буріння.JPG

Надглибоке буріння (рос. сверхглубокое бурение, англ. ultradeep drilling, нім. übertiefes Bohren n, Abteufen n, Übertiefbohrung f — процес спорудження свердловин у земній корі на глибини, максимальні для сучасної науки і практики.

Загальний описРедагувати

Надглибоке буріння призначене для пошуку й розвідки родовищ корисних копалин, зокрема в глибинних шарах Землі, вивчення геолого-фізичних параметрів земних надр, закономірностей утворення та розміщення мінеральної сировини, прогнозу можливих зем-летрусів, оцінки небезпеки захоронення радіоактивних відходів на великих глибинах. По всій глибині відбирається керн. До надглибоких відносять свердловини глибиною бл. 6000 м і більше, яких щороку будується кілька десятків.

На межі ХХ-XXI ст. у світі нараховувалося понад 400 надглибоких свердловин. Найглибші свердловини: №1 Берта-Роджерс у США, 9583 м (1974 р., буріння припинено внаслідок аварії — проникнення у вибій розплавленої сірки), СГ-3 на Кольському півострові у Росії, 12266 м (2000 р., буріння припинено в результаті збільшення температури оточуючих порід вище допустимої). На цій глибині температура понад 210 °С і має чітку тенденцію до зростання (див. Кольська надглибока свердловина), тиск 132 МПа.

В Україні в рамках програми «Вивчення надр Землі та надглибоке буріння» в 1984—1995 рр. з метою отримання даних для характеристики залізорудних формацій протерозою та архею споруджувалася Криворізька надглибока свердловина (НГ-8) — поблизу с. Новоіванівка Дніпропетровської області. Досягнута глибина 5432 м, діаметр 480 та 295 мм. Проектна глибина — 12 км. В результаті отримано принципово нові дані про глибинну будову, структуру та металогенію Криворізького залізо-рудного басейну, що дозволило створити багатофакторну модель розвитку і структури найбільшого в світі докембрійського залізорудного басейну, яка може стати еталоном для вивчення й оцінки таких типів структур в інших регіонах світу.

У Карпатському регіоні в 1982 р. пробурено свердловину на нафту та газ «Шевченківська-1» глибиною 7520 м, яка була свого часу найглибшою свердловиною в Європі. В Карпатах у свердловині «Північно-Заводська-1» був розкритий найглибший у Європі нафтовий поклад в інтервалі 5700-5800 м, а з свердловини «Східниця-2» одержані найглибші припливи нафти — з глибини 5900 м. Шестикілометрову межу перетнули свердловини у Дніпропетровсько-Донецькій западині. При Н.б. застосовують роторний або турбінний спосіб буріння. Розвиток Н.б. в майбутньому, напевно, буде базуватися на технології обертального буріння.

Плани на майбутнєРедагувати

Вчені з Японського агентства морських геологічних наук і технологій (JAMSTEC) заявили, що хочуть вперше в історії просвердлити земну кору наскрізь і дістатися до мантії. Науковці планують почати роботи поблизу берегів Гавайських островів. Окрім Гавайських островів, як потенційне місце для буріння прозглядають також узбережжя Мексики. Дослідники будуть використовувати бурове судно Chikyu і планують до 2030 року досягти глибини 3,7 миль та зібрати зразки речовини мантії.[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Література і джерелаРедагувати