Надглибоке буріння
Надглибоке буріння (рос. сверхглубокое бурение, англ. ultradeep drilling, нім. übertiefes Bohren n, Abteufen n, Übertiefbohrung f — процес спорудження свердловин у земній корі на глибини, максимальні для сучасної науки і практики.
Загальний описРедагувати
Надглибоке буріння призначене для пошуку й розвідки родовищ корисних копалин, зокрема в глибинних шарах Землі, вивчення геолого-фізичних параметрів земних надр, закономірностей утворення та розміщення мінеральної сировини, прогнозу можливих землетрусів, оцінки небезпеки захоронення радіоактивних відходів на великих глибинах. По всій глибині відбирається керн. До надглибоких відносять свердловини глибиною бл. 6000 м і більше, яких щороку будується кілька десятків.
На межі ХХ-XXI ст. у світі нараховувалося понад 400 надглибоких свердловин. Найглибші свердловини: №1 Берта-Роджерс у США, 9583 м (1974 р., буріння припинено внаслідок аварії — проникнення у вибій розплавленої сірки), СГ-3 на Кольському півострові у Росії, 12266 м (2000 р., буріння припинено в результаті збільшення температури оточуючих порід вище допустимої). На цій глибині температура гірських порід була понад 210 °С і мала чітку тенденцію до зростання (див. Кольська надглибока свердловина), тиск 132 МПа.
В Україні в рамках програми «Вивчення надр Землі та надглибоке буріння» в 1984—1995 рр. з метою отримання даних для характеристики залізорудних формацій протерозою та архею споруджувалася Криворізька надглибока свердловина (НГ-8) — поблизу с. Новоіванівка Дніпропетровської області. Досягнута глибина 5432 м, діаметр 480 та 295 мм. Проектна глибина — 12 км. В результаті отримано принципово нові дані про глибинну будову, структуру та металогенію Криворізького залізорудного басейну, що дозволило створити багатофакторну модель розвитку і структури найбільшого в світі докембрійського залізорудного басейну, яка може стати еталоном для вивчення й оцінки таких типів структур в інших регіонах світу.
У Карпатському регіоні в 1982 р. пробурено свердловину на нафту та газ «Шевченківська-1» глибиною 7520 м, яка була свого часу найглибшою свердловиною в Європі. В Карпатах у свердловині «Північно-Заводська-1» був розкритий найглибший у Європі нафтовий поклад в інтервалі 5700-5800 м, а з свердловини «Східниця-2» одержані найглибші припливи нафти — з глибини 5900 м. Шестикілометрову межу перетнули свердловини у Дніпровсько-Донецькій западині. При Н.б. застосовують роторний або турбінний спосіб буріння. Розвиток Н.б. в майбутньому, напевно, буде базуватися на технології обертального буріння.
Плани на майбутнєРедагувати
Вчені з Японського агентства морських геологічних наук і технологій (JAMSTEC) заявили, що хочуть вперше в історії просвердлити земну кору наскрізь і дістатися до мантії. Науковці планують почати роботи поблизу берегів Гавайських островів. Окрім Гавайських островів, як потенційне місце для буріння прозглядають також узбережжя Мексики. Дослідники будуть використовувати бурове судно Chikyu і планують до 2030 року досягти глибини 3,7 миль та зібрати зразки речовини мантії.[1]
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Вчені з Японського агентства морських геологічних наук і технологій (JAMSTEC) заявили, що хочуть вперше в історії просвердлити земну кору наскрізь і дістатися до мантії. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.
Література і джерелаРедагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.