Рудницька Мілена Іванівна

українська громадська та політична діячка, журналістка, письменниця, учителька середніх шкіл. Голова центральної управи Союзу Українок
(Перенаправлено з Мілена Рудницька)

Міле́на Іва́нівна Рудни́цька, у шлюбі Лисяк (15 липня 1892, Зборів — 29 березня 1976, Мюнхен) — українська громадсько-політична діячка, парламентарка, піонерка українського фемінізму, журналістка, письменниця, учителька середніх шкіл. Голова центральної управи Союзу українок. Докторка філософії (1917).[2] Домоглася, щоб справу Голодомору в Україні винесли на розгляд Ліги Націй та Міжнародного Червоного Хреста.

Мілена Рудницька
Ім'я при народженні Мілена Іванівна Рудницька
Народилася 15 липня 1892(1892-07-15)
Зборів, Україна
Померла 29 березня 1976(1976-03-29) (83 роки)
Мюнхен, ФРН
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Діяльність журналістка, активістка за права жінок, політична діячка, письменниця
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка і Віденський університет
Членство Союз українок
Партія УНДО
Брати, сестри Рудницький Михайло Іванович, Кедрин Іван і Антін Рудницький
У шлюбі з Лисяк Павло
Діти Лисяк-Рудницький Іван Павлович

CMNS: Рудницька Мілена Іванівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис ред.

 
Мілена Рудницька домоглася, щоб справу Голодомору в Україні винесли на розгляд Ліги Націй та Міжнародного Червоного Хреста

Народилася 15 червня 1892 року в місті Зборів у родині українця Івана Рудницького та єврейки Іди Шпігель. За хрещення її мати взяла собі ім'я Ольга.

Викладачка на Вищих Педагогічних Курсах у Львові (1921—1928), одна з ідеологинь жіночого руху Західної України та його провідних діячок у 1920—1930-х pp.

Голова центральної управи Союзу українок (за її головування він розрісся у сильну всенародну організацію), Українського жіночого конгресу в Станиславові (1934), Світового Союзу Українок[3], політичної жіночої організації «Дружина Княгині Ольги»; редакторка двотижневика «Жінка» (1935—1939), часопису «Жіночий вістник» (1922); учасниця і репрезентантка українського жіноцтва на міжнародних жіночих з'їздах. Активна діячка УНДО, амбасадорка до польського сейму (1928—1935, працювала у його комісіях — освітній і закордонних справ).

Як делегатка Української Парляментарної Репрезентації захищала в Лізі Націй українські петиції, зокрема в справі т. зв. пацифікації і голоду в Радянській Україні, мала контакти з урядовими і громадськими колами Західної Європи і виступала з доповідями на міжнародних з'їздах.

У 1936—1939 — учасниця президії Українського Координаційного Комітету у Львові. З 1939 — на еміграції: Краків, Берлін, Прага, Женева (де у 1945—1950 була директоркою Українського Допомогового Комітету[4]), Нью-Йорк і Мюнхен).

Значна частина діяльності Рудницької присвячена журналістиці. У 1918 році входила до редакції тижневика «Наша мета» (Львів), у 1922—1925 редагувала щотижневу сторінку у газеті «Діло», була редакторкою двотижневика «Жінка» (ідеологічний орган Союзу українок) у 1935—1939. З 1919 року виступала зі сторінок у пресі на політичні, феміністські й виховні теми.

Похована у Мюнхені. У 1993 році перепохована у Львові в родинній гробниці на Личаківському цвинтарі, поле № 54.[5]

Твори ред.

Окремі книжки:

  • «Українська дійсність і завдання жінки» (1934),
  • «Західня Україна під большевиками» (1958): кн. уклад. в 2-х ч., з перевид. збірника за погодженням Наук. Т-ва ім. Шевченка в Америці і Укр. Вільн. Акад. у США / упоряд.: Степан Попович, Галина Попович. - Львів: Коло, 2016. - 483 с.: іл. - Бібліогр.: с. 56.
  • «Дон Боско. Людина, педагог, святий» (1963),
  • «Невидимі стигмати» (1970, про патріарха Йосифа Сліпого[2]).

Збірки та статті:

  • Мілена Рудницька. До моїх товаришок праці // Діло. — 1938. — 9 липня.
  • Мілена Рудницька. Статті. Листи. Документи: збірник документів і матеріалів про життя, суспільно-політичну діяльність і публіцистичну творчість Мілени Рудницької / Центральний державний історичний архів України, м. Львів, Інститут історичних досліджень Львівського державного університету ім. Івана Франка; упоряд. Мирослави Дядюк ; відп. ред. Марта Богачевська-Хомяк. - Львів, 1998. - 844 с.
    • Рудницька М. Нова доба культури. / Рудницька М. Статті, листи, документи… С.75.
    • Рудницька М. Чому українські жінки не мають представництва в національній раді? /Рудницька М. Статті, листи, документи… С.77-78.
    • Рудницька М. Львівське жіноцтво під час падолистового перевороту/ Рудницька М. Статті, листи, документи… С. 96-101.
    • Рудницька М. Польські вибори і наше жіноцтво / Рудницька М. Статті, листи, документи … С.104-106.
    • Рудницька М. Жіноцтво і політичні партії. / Рудницька М. Статті, листи, документи … С.117-118.
    • Рудницька М. В новій добі. / Рудницька М. Статті, листи, документи … С.115.
    • Рудницька М. Економічна незалежність жінки/ Рудницька М. Статті, листи, документи … С.132.
    • Рудницька М. «Крізь перспективу одного місяця. Спомини і рефлєксії про хід і вислід справи українських петицій на останній женевській сесії»/ Рудницька М. Статті, листи, документи … С.145.
    • Рудницька М. Шум довкола жіночого конгресу. /Рудницька М. Статті, листи, документи … С.157-160.
    • Рудницька М. Загальнонаціональні чи конфесійні установи?/ Рудницька М. Статті, листи, документи … С.160-163.
    • Рудницька М. Український Жіночий Конгрес/ Рудницька М. Статті, листи, документи … С.163-166.
    • Рудницька М. Непорозуміння з фемінізмом/ Рудницька М. Статті, листи, документи … С.170-176.
    • Рудницька М. Українська дійсність і завдання жінки. / Рудницька М. Статті, листи, документи … С.187.
    • Рудницька М. Вартість політичної рівноправности для жінок / Рудницька М. Статті, листи, документи … С.235.
    • Рудницька М. Боротьба за правду про Великий Голод/ Рудницька М. Статті, листи, документи … С.410.
    • Рудницька М. Всеукраїнський Національний Конгрес / Рудницька М. Статті, листи, документи … С.572.
    • Рудницька М. Підсумки 50-ліття.

Вшанування пам'яті ред.

2019 року у Києві на її честь названо вулицю.[6]

Примітки ред.

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 305. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. а б Мельничук Б., Щербак Л. Рудницька Мілена Іванівна… — С. 206.
  3. «Світовий союз українок» був створений на з'їзді у Львові 1937 року, але через подальші воєнні події Другої Світової війни розгорнути працю не вдалося.
  4. В 1947 році у Швейцарії був заснований Український Допомоговий Комітет для допомоги українським біжинцям в Швейцарії, Австрії та Німеччині, а також для допомоги студентам, які навчалися у Швайцарії. На той час їх було 21 особа і вони згуртувалися в студентьку громаду при бернському університеті. На жаль, діяльність цих орґанізацій не була тривалою. Через несприятливі обставини та брак фінансової помочі значна частина українських студентів залишила Швайцарію, так само як і ті, що вже отримали освіту, та не мали перспектив одержати дозвіл на працю за професією. Побачивши базнадійність своїх зусиль, покинула Швайцарію і пані Мілєна Рудницька — уже відома в швайцарських колах як член парламентської групи в польському сеймі та ініціатор різних програм стосовно допомоги українцям. В швайцарському Червоному Хресті, наприклад, їй відповіли, що вони допомагають людям лише в тих державах, з якими Швайцарія має дипломатичні зв'язки.
  5. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 307. — ISBN 966-8955-00-5.
  6. У Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому і Шевченківському районах найменовано 40 вулиць. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 3 серпня 2023.

Джерела ред.

Література ред.

  • Мирослава Дядюк. Рудницька Мілена // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.644 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання ред.