Відкрити головне меню

Мідь саморо́дна — мінерал класу самородних елементів, Cu. Самородна мідь містить 97—99 % Cu. Крім того, вона може містити домішки Fe, Ag, Au, Zn, Pb, Hg, Bi, Sb, V, Ge.

Мідь
NatCopper.jpg
самородок міді
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d]
Хімічна формула Cu
Клас мінералу самородні елементи
Nickel-Strunz 10 1.AA.05[1]
Група міді
Генезис гідротермальний, екзогенний
Ідентифікація
Колір світло-рудий до рудого
Сингонія кубічна
Твердість за шкалою Мооса 2,5—3
Питома вага 8,4—8,9
Інші характеристики
Походження назви Кіпр[1]

Сингонія кубічна, структура координаційна.

Вигляд кристалів кубічний, додекаедричний, рідше октаедричний. Прості кристали рідкісні. Звичайні двійникові зростки. Характерні плоскі і обʼємні дендрити, пластини, щільна суцільна маса (найбільший самородок важив 420 т), дрібні вкрапленики, порошкуваті і сферолітові виділення.

Колір у свіжому зламі мінералу — ясно-рожевий, перехідний в мідно-червоний, потім в коричневий. Блиск металічний, злам гачкуватий. Твердість 2,5—3. Густина 8,4—8,9. Ковка. Має високу електропровідність.

Самородна мідь утворюється в ендогенних і екзогенних процесах. Асоціює з купритом, азуритом, малахітом, хризоколою, теноритом і іншими мінералами. Збагачується в основному флотацією. Найбільше родовище — в районі оз. Верхнє (США). В Україні є прояви в Карпатах.

Зміст

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • а б MinDat