Азурит
Азури́т (фр. l'azur — синява, блакить) — поширений вторинний мінерал міді.
| Азурит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1]  |
| Абревіатура | Azu[2] |
| Хімічна формула | Cu₃(CO₃)₂(OH)₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 5.BA.05[3] |
| Dana 8 | 16a.2.1.1 |
| Ідентифікація | |
| Твердість | 3,75 ± 0 |
| Колір риси | світло-синійd |
| Густина | 3,75 ± 0 г/см³ |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | синій (перська)[4] |
| Типова місцевість | Шессі[3] |
 Азурит у Вікісховищі | |
Мінерал був відомий з давніх часів, і був згаданий в Плінієм у «Природничій історії» під грецьким ім'ям kuanos (κυανός: «глибокий синій»).
Походження назви
ред.Так само, як і в випадку лазурита, ляпіс-блакиті, лазуліта і блакиті взагалі, назва азуриту позначає його синій, небесний або морський колір. Арабським словом блакить, lazward (араб. azul — «синява») нерідко називають ясне денне небо, однак частіше використовується для позначення чогось глибоко-синього взагалі. Пізніше, вже в Середні століття, за посередництвом латині арабське слово набуло сучасні форми звучання, що в разі мінералів виглядає як: лазурит, азурит, лазуліт і ляпіс-блакить. І справді, забарвлення перерахованих мінералів дуже схожа і є в тій чи іншій мірі — блакитним, синім.
Загальний опис
ред.Основний карбонат міді острівної будови — Cu3[OH]2[CO3]2. Склад (%): CuO — 69,24; CO2 — 25,53 %; Н2О — 5,23. Містить 55,3 % Cu. Кристалізується в моноклінній сингонії; кристалічна структура координаційна. Утворює щітки, друзи дрібних, рідше — довгопризматичних кристалів. Характерні також радіально-променисті агрегати, конкреції, щільні маси і землисті скупчення. Густина 3,8. Твердість 3,5—4. Колір у кристалах темно-синій, в агрегатах і землистій масі — волошковий, до блакитного. Блиск скляний. Типовий мінерал зони окиснення сульфідних родовищ міді. При подальшому окисненні переходить в малахіт.
Азурит — один з мінералів-індикаторів мідних руд, а також другорядний рудний мінерал міді і сировина для приготування синьої фарби. Збагачується флотацією.
Колір
ред.Азурит — мінерал насиченого синього кольору, з палітрою відтінків від кобальтового то небесно-блакитного. З древніх часів порошок азурита активно використовувався в якості фарби, що здатна не тускніти роками.[5]
Родовища
ред.Азурит добувають в Австралії, Чилі, Мексиці, США, Німеччині, Казахстані, Заїрі, Намібії, Замбії. Також широко поширений азурит в Марокко. Найчастіше за все в природі азурит зустрічається разом з малахітом, іноді утворюючи псевдомофози, тобто заміщення мінерала одне одним. Такі камені називають азурмалахітами.[5]
Галерея
ред.-
Азурит -
Кристали азуриту -
Азурит і малахіт в Малій гірничій енциклопедії
Використання як пігмент
ред.
Азурит нестійкий на повітрі, проте в давнину його використовували як синій пігмент[6]. Залежно від ступеня помелу та основного вмісту карбонату міді, він давав широкий спектр синіх відтінків. Він був відомий як гірський блакитний, вірменський камінь та azurro della Magna (синій з Німеччини італійською). При змішуванні з олією він стає злегка зеленим. При змішуванні з яєчним жовтком він стає зелено-сірим. Старіші зразки азуриту можуть мати більш зеленуватий відтінок через вивітрювання в малахіт[7].
Азурит у картинах часто помилково називали лазуритом (lapis lazuli), терміном, що застосовувався до багатьох блакитних пігментів. З удосконаленням хімічного аналізу картин середньовіччя, азурит визнається основним джерелом блакитного кольору, який використовували середньовічні художники. Лазурит (пігмент ультрамарин) постачався переважно з Афганістану в Середньовіччі, тоді як азурит був поширеним мінералом у Європі того часу. Значні родовища були знайдені поблизу Ліона, Франція. Його видобували з 12 століття в Саксонії, на срібних копальнях, розташованих там[8].
Щоб відрізнити азурит від природного ультрамарину, дорожчого, але стабільнішого блакитного пігменту, можна використовувати нагрівання. Ультрамарин витримує нагрівання, тоді як азурит перетворюється на чорний оксид міді[9]. Однак, обережне нагрівання азуриту дає темно-синій пігмент, який використовується в японських техніках живопису[10].
-
![Antonello de Saliba, Virgin with the Child, 1497. Небо виконане азуритом з свинцевими білилами. Накидка Мадонни — ультрамарин.[11]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/Saliba_-_Madonna_in_trono_con_il_Bambino.jpg/120px-Saliba_-_Madonna_in_trono_con_il_Bambino.jpg)
Antonello de Saliba, Virgin with the Child, 1497. Небо виконане азуритом з свинцевими білилами. Накидка Мадонни — ультрамарин.[11] -
![Hieronymus Bosch, The Adoration of the Magi. Блакитне небо та одяг: азурит та свинцеві білила в різних пропорціях.[12]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/81/Hieronymus-Bosch-1470-1475-the-adoration-of-the-magi.jpg/120px-Hieronymus-Bosch-1470-1475-the-adoration-of-the-magi.jpg)
Hieronymus Bosch, The Adoration of the Magi. Блакитне небо та одяг: азурит та свинцеві білила в різних пропорціях.[12] -
![Raphael, The Procession to Calvary, 1504-05. Блакитне небо: натуральний ультрамарин, змішаний з білим, поверх шару азуриту, також змішаного з білим. Блакитний одяг Христа: азурит з невеликою кількістю червоного, потемнілі з часом. Блакитний одяг фігури позаду Христа: натуральний ультрамарин.[13]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a1/Raffaello_Sanzio_-_The_Procession_to_Calvary.jpg/120px-Raffaello_Sanzio_-_The_Procession_to_Calvary.jpg)
Raphael, The Procession to Calvary, 1504-05. Блакитне небо: натуральний ультрамарин, змішаний з білим, поверх шару азуриту, також змішаного з білим. Блакитний одяг Христа: азурит з невеликою кількістю червоного, потемнілі з часом. Блакитний одяг фігури позаду Христа: натуральний ультрамарин.[13] -
![Giotto, Madonna and Child, 1310-15.Синьо-зелена накидка Мадонни: азурит з невеликою кількістю малахіту та дуже рідкісного синьо-зеленого мінерального пігменту мікситу.[14]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/65/Giotto._Madonna_and_Child._C._1320_1330_%2838287080596%29.jpg/120px-Giotto._Madonna_and_Child._C._1320_1330_%2838287080596%29.jpg)
Giotto, Madonna and Child, 1310-15.Синьо-зелена накидка Мадонни: азурит з невеликою кількістю малахіту та дуже рідкісного синьо-зеленого мінерального пігменту мікситу.[14] -
![Rogier van der Weyden, The Magdalen Reading, before 1438. Блакитний плащ святого Йосипа: світло-фіолетове тло складається зі свинцевих білил, карміна та азуриту. Верхній шар складається з азуриту, змішаного зі свинцевими білилами у світлих місцях.[15]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6d/The_Magdalen_Reading_-_Rogier_van_der_Weyden.jpg/120px-The_Magdalen_Reading_-_Rogier_van_der_Weyden.jpg)
Rogier van der Weyden, The Magdalen Reading, before 1438. Блакитний плащ святого Йосипа: світло-фіолетове тло складається зі свинцевих білил, карміна та азуриту. Верхній шар складається з азуриту, змішаного зі свинцевими білилами у світлих місцях.[15]
![Antonello de Saliba, Virgin with the Child, 1497. Небо виконане азуритом з свинцевими білилами. Накидка Мадонни — ультрамарин.[11]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Saliba_-_Madonna_in_trono_con_il_Bambino.jpg)
![Hieronymus Bosch, The Adoration of the Magi. Блакитне небо та одяг: азурит та свинцеві білила в різних пропорціях.[12]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Hieronymus-Bosch-1470-1475-the-adoration-of-the-magi.jpg)
![Raphael, The Procession to Calvary, 1504-05. Блакитне небо: натуральний ультрамарин, змішаний з білим, поверх шару азуриту, також змішаного з білим. Блакитний одяг Христа: азурит з невеликою кількістю червоного, потемнілі з часом. Блакитний одяг фігури позаду Христа: натуральний ультрамарин.[13]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Raffaello_Sanzio_-_The_Procession_to_Calvary.jpg){kind=small}
![Giotto, Madonna and Child, 1310-15.Синьо-зелена накидка Мадонни: азурит з невеликою кількістю малахіту та дуже рідкісного синьо-зеленого мінерального пігменту мікситу.[14]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Giotto._Madonna_and_Child._C._1320_1330_(38287080596).jpg)
![Rogier van der Weyden, The Magdalen Reading, before 1438. Блакитний плащ святого Йосипа: світло-фіолетове тло складається зі свинцевих білил, карміна та азуриту. Верхній шар складається з азуриту, змішаного зі свинцевими білилами у світлих місцях.[15]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:The_Magdalen_Reading_-_Rogier_van_der_Weyden.jpg)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ а б Гураль, Светлана. Драгоценные камни. Гид по миру ювелирных секретов. Эксмо. ISBN 978-5-699-53785-3.
- ↑ Gettens, R.J. and Fitzhugh, E.W., Azurite and Blue Verditer, in Artists’ Pigments. A Handbook of Their History and Characteristics Vol. 2. Oxford University Press. 1993. с. 23—24.
- ↑ A Study in Blue Pigments (Part 1) - Azurite.
- ↑ Andersen, Frank J. Riches of the Earth. W.H. Smith Publishers, New York, 1981, ISBN 0-8317-7739-7
- ↑ Muller, Norman E. (January 1978). "Three Methods of Modelling the Virgin's Mantle in Early Itallan Painting". Journal of the American Institute for Conservation. 17 (2): 10–18.
- ↑ Nishio, Yoshiyuki (January 1987). "Pigments Used in Japanese Paintings". The Paper Conservator. 11 (1): 39–45.
- ↑ Antonello de Saliba, Virgin with the Child. colourlex.com.
- ↑ Hieronymus Bosch, The Adoration of the Magi. colourlex.com.
- ↑ Raphael, The Procession to Calvary. colourlex.com.
- ↑ Giotto, Madonna and Child. colourlex.com.
- ↑ Rogier van der Weyden, The Magdalen Reading. colourlex.com.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Азурит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Азурит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
ред.
- Азурит [Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Webmin [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Historia eksploatacji kruszców miedzi i żelaza w Miedzianej Górze k. Kielc [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.]