Мулі́т (рос. муллит; англ. mullite; нім. Mullit m) — мінерал підкласу острівних силікатів з групи кіаніту-силіманіту, силікат алюмінію острівної будови. Відкритий в 1924 році.

Муліт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураMul[2]
Хімічна формулаAl8[O3(O0,5OH,F)
Клас мінералусилікати
Nickel-Strunz 109.AF.20
Ідентифікація
Колірбезбарвний, білий, рожевий, червоний, сірий, жовтий
Сингоніяромбічна
Спайністьясна по {010}
Твердість6,0—7,0
Блискскляний
Прозорістьпрозорий, напівпрозорий
Колір рисибілий
Густина3,11—3,26
Оптичні властивості кристалів
Подвійне променезаломленняδ = 0,012-0,026
Плеохроїзмвидимий
Інші характеристики
Радіоактивністьвідсутня
Названо на честьМалл[3]
Типова місцевістьМалл[3]
CMNS: Муліт у Вікісховищі

Опис

ред.

Хімічна формула: 1. За Є.Лазаренком і Г.Штрюбелем: Al8[O3(O0,5OH, F)|Si3AlO16]. 2. За К.Фреєм: З•Al2O3•2SiO2.

Містить (%): SiO — 28,2; Al2O3 — 71,8.

Утворює з силіманітом безперервний ряд твердих розчинів.

Кристалізується в ромбічній сингонії.

Ромбо-дипірамідальний вид.

Спайність ясна.

Густина 3,1-3,2, твердість 6-7.

Безбарвний і фіолетово-рожевий. Блиск скляний.

Муліт — високотемпературний мінерал деяких контактово-метаморфічних порід. Має хороші вогнетривкі властивості (т-ра плавлення 1825—1850 °С), завдяки чому знаходить широке застосування як кислотостійкий і вогнетривкий матеріал в хімічній, металургійній і керамічній промисловості.

Рідкісний.

Уперше встановлений в Шотландії (острів Мулл, від якого походить назва мінералу) у вплавлених у лаву глинистих включеннях четвертинних лав. (N.L.Bowen, J.W.Greig, E.G.Zies, 1924).

Синоніми: порцит, порцеланіт.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • α-муліт (зайва назва муліту);
  • β-муліт (зайва назва муліту);
  • γ-муліт (різновид муліту, який містить FeO i TiO).

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.