Вікіпедія

Моріц фон Швінд

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (липень 2012)

Моріц фон Швінд (нім. Moritz Ludwig von Schwind; 21 січня 1804, Відень — 8 лютого 1871, Нідерпеккінг) — австрійський художник та графік.

Моріц фон Швінд
нім. Moritz von Schwind
При народженні Moritz Ludwig von Schwind
Народження 21 січня 1804(1804-01-21)
Відень, Габсбурзька монархія[1][2]
Смерть 8 лютого 1871(1871-02-08) (67 років)
  Пеккінг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія
Поховання Старий південний цвинтар
Національність австрієць
Країна  Австрійська імперія
Навчання Schottengymnasiumd і Віденська академія мистецтв
Діяльність художник, викладач університету, графік, ілюстратор, рисувальник
Роки творчості 1819[3] — 1871[3]–1871[3]
Вчитель Johann Peter Krafftd і Ludwig Ferdinand Schnorr von Carolsfeldd
Відомі учні Josef Goldd
Працівник Мюнхенська академія мистецтв
Твори Farewell at Dawnd
У шлюбі з Louise von Schwindd[4]
Діти Hermann von Schwindd, Anna Siebertd, Helene von Ravensteind[4] і Marie Baurnfeindd[4]
Брати, сестри Franz Ritter von Schwindd[4] і August Freiherr von Schwindd[4]
Роботи в колекції галерея Бельведер, Штедель, Художній інститут Чикаго, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Баварські державні колекції картинd, Музей історії мистецтв, Галерея Шака, Міська галерея в будинку Ленбаха, Музей фюрера, Museum Georg Schäferd, Стара національна галерея, Національний музей, Державна картинна галерея (Карлсруе), Музей Ґетті і Музей Бойманса - ван Бенінгена[5]
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
CMNS: Моріц фон Швінд у Вікісховищі

Життєпис ред.

Моріц народився у Відні в родині Франца Едлера фон Швінда (1752—1818)), який походив з Пльзенського краю, був секретарем Таємної судової канцелярії (Österreichische Hofkanzlei) і у 1792 році отримав почесне звання Лицаря Священної Римської імперії. Мати Моріца — Франциска фон Гольцмейстер (1779—1842), донька австрійського дворянина Гофрата Августа Гольцмайстера фон Форстхайма (1742—1806). Усього в родині фон Швіндів було шестеро дітей. Моріц навчався в Шотландській гімназії (Schottengymnasium) у Відні разом з майбутніми письменниками Ніколаусом Ленау і поетом Едуардом фон Бауернфельдом. Згодом продовжив навчання у Віденському університеті з наміром стати державним службовцем. З 1823 року навчався у Віденській Академії образотворчих мистецтв у класах художників Йоганна Петера Краффта та Людвига Фердинанда Шнорра фон Карольсфельда. Під час навчання заприятелював з Францем Шубертом, пісні якого згодом ілюстрував. Не маючи статку Моріц якось намалював вивіску для кав’ярні, аби розрахуватися з боргами. У 1828 році Моріц переїхав до Мюнхена. За посередництва Петера фон Корнеліуса у 1834 році розписав бібліотечну кімнату нового палацу Людвига I настінними розписами, що ілюструють поезію Людвига Тіка. Також працював над ілюстраціями до творів Йоганна Гете та інших письменників. Моріц фон Швінд дружив в цей час з Францем фон Шобер, Леопольдом Купельвізером та Францем Грільпарцерем. В 1828 році за порадою Петера фон Корнеліуса Моріц фон Швінд перебрався в Мюнхен, де завдяки посередництву того ж Корнеліуса отримав замовлення на розпис бібліотеки баварської королеви за мотивами поезії Людвіга Тіка. Після поїздки в Італію 1835 року у Моріц фон Швінд створив проєкт розпису внутрішніх приміщень королівської резиденції — замку Гоеншванґау, що оповідає про останні епізоди життя Карла Великого. Потім пішли замовлення з Саксонії та Баден а, які принесли йому популярність.

У 1840–1844 роках Моріц фон Швінд працював і жив в Карлсруе. Тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Луїзою Закс, донькою майора, образ якої він відобразив у своїй відомій праці «Весільна подорож». У Карлсруе тло Швінд створив вісім медальйонів для залу засідань Будинку станів Карлсруе і декорував фресками сходи і зали першого поверху державного виставкового залу Карлсруе — Кунстхалле. 1847 року він став професором мюнхенської Академії образотворчих мистецтв (серед його учнів, зокрема, Едуард Ілле). Моріц фон Швінд читав лекції в Франкфурті і Мюнхені, а за рекомендацією Франца фон Шобера отримав замовлення від наслідного великого герцога Веймар ського на розпис відреставрованого замку Вартбург недалеко від Айзенаха. Створені у 1854–1855 роках настінні фрески в Вартбург, як, наприклад,«Змагання співаків», вважаються найвідомішими творами художника. Фрески присвячені різним етапам в історії Тюрингії, наприклад, життя Єлизавети Тюрингської. У 1855 році Морицу фон Швінд і його братам Августу і Францу було присвоєно лицарське звання. Свої малюнки фон Швінд міг відправляти в Глазго та Лондон. У 1866—1867 роках він працював над розписом тільки побудованої будівлі Віденської державної опери. Фоє опери стало згодом носити його ім'я. Ложу в опері фон Швінд розписав фресками за мотивами «Чарівної флейти» Моцарта, а фоє — за творами інших композиторів.

Свою останню роботу — «Цикл Мелюзіни» — для круглого храму (ротонди) Швінд закінчив за півроку до своєї смерті. Зараз вони демонструються в Австрійської галереї.

Моріц фон Швінд похований на Старому південному цвинтарі в Мюнхені. З 1874 року його ім'я носить одна з вулиць Відня. Створений Отмара Шімковіцем в 1909 у пам'ятник у Відні був зруйнований в 1945 році та досі його не відновлено.

Творчість ред.

 
Змагання співаків. Замок Вартбург

Моріц фон Швінд, перебуваючи під впливом монументального стилю Петера фон Корнеліуса, зумів сформувати власний стиль, що відрізняється масштабністю і невеликою кількістю образів, і є разом з Карлом Шпіцвег одним з найбільш значущих і популярних художників пізньої німецької романтики. Його картини за мотивами німецьких епос ів і казок користувалися успіхом і відрізнялися поетичністю. Фон Швінд малював свої картини олійними фарбами, а також створював фрески і виконував книжкові ілюстрації.

Картинна галерея ред.

Література ред.

  • Silke Bettermann: Moritz von Schwind und Ludwig van Beethoven. Ein Maler der Romantik und seine Begeisterung für die Musik. Verlag Beethoven-Haus, Bonn 2004, ISBN 3-88188-084-4 (Katalog zur gleichnamigen Ausstellung). (нім.)
  • Michael Dirrigl: Moritz von Schwind. Maler in München. Lectura-Verlag, Nürnberg 2001, ISBN 3-934772-43-9. (нім.)
  • Gerhard Pommeranz-Liedtke: Moritz von Schwind. Maler und Poet. Seemann, Leipzig 1974.(нім.)
  • Barbara Rommé: Moritz von Schwind und die Wandbilder. Hatje, Ostfildern-Ruit 1996, ISBN 3-7757-0634-8.
  • Leopold Zahn: Moritz von Schwind. Recht-Verlag, München 1922.

Примітки ред.

  1. ↑ Швинд Мориц фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Schwind, Moriz Ritter von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1877. — Vol. 33. — S. 127.
  3. ↑ а б в RKDartists
  4. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118612271 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Моріц_фон_Швінд&oldid=39706448