Відкрити головне меню

Моро́зівка — село в Україні, в Міловському районі Луганської області. Населення становить 994 осіб. Орган місцевого самоврядування — Морозівська сільська рада.

село Морозівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Міловський
Рада/громада Морозівська сільська рада
Код КОАТУУ 4422883301
Облікова картка Морозівка 
Основні дані
Засноване 1690
Населення 994
Площа 5,12 км²
Густота населення 194,14 осіб/км²
Поштовий індекс 92520
Телефонний код +380 6465
Географічні дані
Географічні координати 49°27′42″ пн. ш. 39°53′52″ сх. д. / 49.46167° пн. ш. 39.89778° сх. д. / 49.46167; 39.89778Координати: 49°27′42″ пн. ш. 39°53′52″ сх. д. / 49.46167° пн. ш. 39.89778° сх. д. / 49.46167; 39.89778
Середня висота
над рівнем моря
101 м
Водойми р. Комишна
Місцева влада
Адреса ради 92520, с. Морозівка, вул. Центральна, 49б; тел. 9-32-28
Карта
Морозівка. Карта розташування: Україна
Морозівка
Морозівка
Морозівка. Карта розташування: Луганська область
Морозівка
Морозівка

Історичні відомостіРедагувати

За даними на 1864 рік на казенній слободі Кобичева (Покровське) Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1546 осіб (766 чоловічої статі та 780 — жіночої), налічувалось 336 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Зориківська волості мешкало 1842 особи, налічувалось 283 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2209 осіб (1099 чоловічої статі та 1110 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними на 1914 рік у слободі проживало 3270 мешканців[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Морозівській — 358 людей[5].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 994 особи, з них 93,36 % зазначили рідною мову українську, 6,34 % — російську, а 0,3 % — іншу[6].

Видатні уродженціРедагувати

ТакожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3010)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-249)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Мартиролог. Луганська, ст. 201—208
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua