Зориківська волость
Зориківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Зориківка.
| Зориківська волость | ||||
| Центр | Зориківка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 22 314 (1885) | |||
| Населення | 7143 осіб (1885) | |||
| Густота | 29.3 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 4 поселень, 4 сільських громад. Населення — 7143 особи (3577 чоловічої статі та 3566 — жіночої), 1067 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 22156 | 12161 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 150 | 150 |
| Загалом | 22314 | 12311 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Зориківка — колишня державна слобода при річці Комишна за 60 верст від повітового міста, 2070 осіб, 311 дворових господарств, православна церква, школа, щорічний ярмарок.
- Кабиченське — колишня державна слобода при річці Біла, 2242 особи, 336 дворових господарств, православна церква, школа, щорічний ярмарок.
- Морозівка — колишня державна слобода при річці Комишна, 1842 особи, 283 дворових господарства, православна церква, 3 ярмарки на рік.
- Півненське — колишній державний хутір при річці Комишна, 989 осіб, 137 дворових господарств.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Зориківка — 3530 мешканців;
- слобода Кабиченське — 4100 мешканців;
- слобода Морозівка — 3270 мешканців;
- слобода Півнівка — 1987 мешканців.
Старшиною волості був Федір Харитонович Лигус, волосним писарем — Мусій Антонович Корнієнко, головою волосного суду — Тимофій Петрович Радченко.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |