Мокре (Дубенський район)

село Мокре
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Дубенський
Громада	Мирогощанська сільська громада
Основні дані
Населення	288
Площа	0,129 км²
Густота населення	2232,56 осіб/км²
Поштовий індекс	35623
Телефонний код	+380 3656
Географічні дані
Географічні координати	50°26′18″ пн. ш. 25°55′56″ сх. д. / 50.43833° пн. ш. 25.93222° сх. д.Координати: 50°26′18″ пн. ш. 25°55′56″ сх. д. / 50.43833° пн. ш. 25.93222° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	220 м
Водойми	річка Розинка
Місцева влада
Адреса ради	35623, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Мирогоща Друга, вул. Миру буд. 100
Карта
	Мокре
	Мокре
Мапа

Мо́кре — село в Україні, у Мирогощанській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 288 осіб.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Мокре.

Географія ред.

Село розташоване на лівому березі річки Козанки.

Історія ред.

Перша згадка датується 1545 роком в Литовська метриці описі майна Кременецького замку.[1]

Ця дата не є датою заснування села, ймовірна дата заснування 1240 року під час навали татар на Волинь.

Розкопки археологів показують , що люди на цій території жили за довго до цієї дати.

Назва села Мокре ймовірно походить від місцевості яка розміщена в низовині та є болотиста і оточена великою кількістю тимчасових озер , які з'являються після проливних дощів . Грунт постійно був мокрий, під час монголо -татарської навали люди ховалися на цій території та заснували село .

У 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 по 1921 роки — у складі Волинської губернії, Дубенського повіту.

В 1873 року через село Мокре відкрито залізничне сполучення Здолбунів — Радивилів. Це дало змогу жителям працювати на залізниці: на переїздах, насаджувані лісопосатки, а також взимку місцеві жителі села залучалися для розчистки колії від снігу.

Станом на 1885 рік Мокре входить до Варковицька волості Дубенського повіту Волинської губернії Російської імперії з центром у місечку Варковичі. Складається з 301 особ и, 39 дворів, православної церкви, постоялого будинку, водяний млин.

У 1906 році село Варковицької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 14 верст, від волості 5. Дворів 77, мешканців 490.

1911 року за кошти селян побудовано школу. Одним з перших вчителів української мови був Феодосій Орендаренко, який похований на цвинтарі біля церкви. Його заслугою є заснування в селі '' Просвіти'', створення при школі бібліотеки українських письменників, поетів. Ще у 20-х роках ХХ століття цей сподвижник організував гурток художньої самодіяльності. Тоді ж школа називалася ''Людова''. У 30-х роках навчання велося польською мовою, а українською мовою читалося лише два уроки на тиждень - у понеділок і четвер. Тоді ж школу перейменували у ''Повтехну''. В ці роки дітей навчало подружжя Горачуп, а пізніше його замінило подружжя Цепенда. Вчитель Цепенда організував гуртки художньої самодіяльності для молоді села українською мовою, а для дітей - польською.У 1939 році його призначають директором навчального закладу. В 1943 році школа була 6 -ти річна .Школа працювала і в роки Другої світової війни. До 1945 року вона вважалася початковою школою. Директора Цепенду за роботу на окупованій території було заарештовано комуняками. Він помер в Рівненській тюрмі, не дочекавшись суду. В 1970 роки школа була 8 річна. 1988 році було проведено ремонт , з пічного опалення було переведено на водяне, функціонувало 7 класів. Діти навчалися з сіл Мокре, Костянець, Заруддя. Лише при незалежній, вільній Україні школу було переведено на початкову та закрито у 2023 році!

З 19 лютого 1921 року по 27 листопада 1939 року Мокре увійшло до складу Варковицької гміни , Волинського воєводства другої Речі Посполитої ^[1].

1983 року в селі Мокре помер останній лірник Рівненщини та Волині Іван Верховець.

З 2016 року входить до складу Мирогощанської сільської громади.

У першій половині 1925 р. у селі Мокре (тоді територія Польщі, нині Дубенський район, Україна) випадково було виявлено могилу, яка була знову відкрита під керівництвом професора Ст. Вільчинського в червні того ж року. У ньому знаходився людський скелет, шолом, 3 наконечники стріл, спис, ніж і ножиці. Дві стрілки були перехрещені у формі Х; спис знаходився під ногами померлого. Коли шолом непрофесійно вийняли з могили, сегменти розсипалися, а гніздо було втрачено. Після відкриття шолом зберігався в місцевому Дубенському музеї при Державній гімназії св. Конарського, а в 1932 році став частиною колекції Державного археологічного музею у Варшаві. інв. немає. PMA/V/5680:1. Купол шолома постійно експонується в музеї.[2]

З 2024 року в Дубенському замку експонується двостороння ікона-феритрон «Божа Матір Одигітрія. Христос Вседержитель» ХІХ століття.

Двосторонню ікону у 2017 році до фондової збірки Заповідника передав староста церкви св.Параскеви с.Мокре. На той час ікона вимагала реставрації.[3]