Станіслав Конарський
Станіслав Конарський (пол. Stanisław Konarski, 30 вересня 1700 — 3 серпня 1773, Варшава) — польський письменник, реформатор освіти, поет, драматург часів Речі Посполитої.
| Станіслав Конарський | |
|---|---|
| пол. Stanisław Konarski | |
 | |
| Псевдо | Ієронім Францишек |
| Народився |
30 вересня 1700 Жарчице-Дуже, Ґміна Малоґощ, Єнджейовський повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
3 серпня 1773 (72 роки) Варшава |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Підданство | Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Діяльність | поет, письменник |
| Alma mater | Bolesław I the Brave High School in Piotrków Trybunalskid |
| Знання мов | польська[1] |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Конарські |
| Батько | Єжи Конарський |
| Мати | Гелена Шермінська |
 | |
Життєпис ред.
Походив із збіднілої шляхетської родини Конарських гербу Гриф. Народився у 1700 році містечку Жарчице-Дуже (тепер село,[2] Свентокшиське воєводство). Батько — Єжи Конарський, каштелян завихостський. Мати — дружина батька Гелена з Чермінських.
Рано втратив батьків, його узяв під опіку вуйко Антон Чермінський — каштелян завихостський. У 1709 році став навчатися у коледжі ордену піарів у м. Пйотркув, який у 1715 році закінчив. Вступає до ордену піарів та перебирається до монастиря цього ордену у м. Подолінець (сучасна Словаччина). Тут вивчає гуманітарні науки, філософію, риторику, поезію.
У 1722 році Конарського відправляють до Варшави як вчителя поетики й риторики у місцевий коледжу ордену піарів. В цій роки починається складати перші свої твори. У 1725—1727 роках навчався у Collegium Nazarenum у Римі. Після цього викладав тут риторику. Після цього продовжив навчання у Франції, Німеччині та Австрії.
По поверненню до Речі Посполитої у 1732 році розпочав роботу на зібранням конституцій та законів Сейму — Volumina Legum. Під час війни за польську спадщину підтримав Станіслава Лещинського. Після поразки останнього на деякий час залишив Польщу й перебрався до Франції. Тут він ознайомився із ідеями Французького Просвітництва. По поверненню на батьківщину став їх натхненим поширювачем у Польщі. У 1736—1740 роках викладав у Ряшеві. У 1740 році заснував у Варшаві навчальний заклад «Collegium Nobilium».
У 1747 році заснував у Варшаві державно-довідкову бібліотеку, що стала першою в Європі. В подальшому провів реформу освіти в навчальних закладах ордену піарів, завершивши її у 1755 році, впроваджуючи в програму навчання польську та іноземні мови (викладання велося на латині), приділяючи особливу увагу природничим і точним наукам, географії та історії.
Надалі приділяв усю свою увагу поширенню просвітницьких ідей, реформуванню освіти, літературній діяльності. Помер 1773 року у Варшаві.
Творчість ред.
В його доробку є політичний трактат «Про дієвий спосіб проведення нарад» у 4 томах (1760—1763 роки), де поряд з критикою магнатського всевладдя та проектом перебудови сейму, автор вимагав повного скасування liberum veto. також Конарський тут відстоював ідею освіченого абсолютизму. також цікавим є трактат «Розмова про те, від чого залежить благо й щастя Республіки» (1757 рік).
С.Конарський виступав за чистоту польської мови, продовження ренесансних традицій, звернення до поетики класицизму. Був автором численних латинських віршів на політичні та суспільні («Консул і понтифік»), релігійні (елегії у 3 книгах на честь Діви Марії). Частина увійшла до збірок «Усі вірші», що вийшла у 1778 році (після смерті автора).
Також створив першу в Польщі трагедію у русі класицизму — «Трагедія Епамінонда» 1756 року, де античний сюжет використовується для втілення сучасної проблематики: конфлікт мислячої особистості з догматами застарілого механізму влади. До того ж відомий своїми перекладами французьких драматургів та письменник — П.Корнеля, Ж.Расіна, Вольтера.
Вшанування ред.
- На честь С. Конарського вибито медаль з написом «Той, хто насмілився мислити».
- Погруддя роботи Тадеуша Блотницького у Кракові перед костелом піярів.
- Школа на вул. Пйотра Скарги, 1 (тепер вул. Опільського), вулиця (тепер Грушевського[3]) у Тернополі.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Żarczyce Większe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 735. (пол.) — S. 735. (пол.)
- ↑ Мій рідний край / Моє місто / Походження назв вулиць / вул. Грушевського. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
Джерела ред.
- Encyklopedia Polski (Encyclopedia of Poland). — Kraków: Wydawnictwo Ryszard Kluszczyński, 1996. — S. 448. — ISBN 83-86328-60-6. (пол.)
- Michalski Jerzy. Konarski Stanisław h. Gryf, imię zakonne Stanisław od św. Wawrzyńca (1700—1773) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII, zeszyt …. — S. 471—477. (пол.)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станіслав Конарський |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |