Вікіпедія

Модерата Фонте

Модерата Фонте, псевдонім Модеста ді Поццо ді Форзі, також відома як Модесто (або Модеста) Поццо[5] (1555—1592) — венеційська письменниця і поетеса, протофеміністка.[6] Окрім найвідоміших її діалогів «Giustizia delle donne» [Цінність жінок: де чітко розкривається їхнє благородство та їхня перевага перед чоловіками] та «Il merito delle donne» [Про заслуги жінок], опублікованих посмертно як «Цінність жінок» у 1600-му, писала романси та релігійні вірші.[7]

Модерата Фонте
Псевдо Moderata Fonte і Modesta Pozzo[1]
Народилася 15 червня 1555[3]
Венеція, Венеційська республіка[3]
Померла 1592[2][3][…]
Венеція, Венеційська республіка[3]
Країна  Венеційська республіка
Діяльність поетка, письменниця, філософиня
Галузь поезія
Знання мов італійська[3]

Життя та історія ред.

Подробиці життя Модерати Фонте відомі з біографії, написаної її дядьком Джованні Нікколо Дольоні (1548—1629), що ввійшла до передмови до діалогів.[7]

 
Перша сторінка у виданні поезій Фонте 1581 року.

Батьки Поццо, Джироламо да Поццо та Марієтта да Поццо (до шлюбу дал Моро),[8] померли від чуми в 1556 році, коли їй був лише рік, і вона та її старший брат Леонардо були передані під опіку бабусі по материнській лінії. Кілька років вона провела в монастирі Санта-Марта, де завдяки надзвичайній пам'яті її часто вважали вундеркіндом. Модерата могла повторити довгі проповіді, які чула чи читала лише раз.[9] У 9 років її повернули до сім'ї бабусі, де вона навчилася латині та композиції від свого діда, літераторка Просперо Сарацені, а також від свого брата Леонардо.[10] Брат також навчив її читати і писати латиною, малювати, співати, грати на лютні та клавесині.[11]

15 лютого 1582 року, у 27 років, Модерата Фонте одружилася з Філіппо де Зорзі. Їхній шлюб, здавалося, відображав рівність і взаємну повагу, про що свідчить те, що Фонте повернула свій посаг через півтора року після весілля.[12] В офіційному документі від жовтня 1583 року говориться, що де Зорзі повертає посаг «завдяки своїй чистій доброті та великій любові та добрій волі, які він відчував і відчуває до неї».[12] Так само Модерата Фонте описує чоловіка в одному з творів як людину «чесноти, доброти та чесності».[13]

Ці дії були значущими в той період часу, оскільки жінки зазвичай не мали власності на власне ім'я. Крім того, заклик до жінок володіти власністю був давніми питанням в феміністській адвокації.

Праці ред.

Одним з перших відомих творів Фонте є музична п'єса, виконана перед Ніколо да Понте в 1581 році на святі Дня Святого Стефана. Le Feste [The Feasts] включає близько 350 куплетів із кількома співочими частинами. Також у 1581 році вона опублікувала епічна поема I tredici canti del Floridoro [Тринадцять пісень Флоридоро], присвячена Б'янці Каппелло та її новому чоловікові Франческо I Медічі, великому герцогу Тоскани. Ця поема, мабуть, другий лицарський твір, опублікований італійкою, після «Мескіно» Туллії д'Арагони, який з'явився у 1560 році.

Модерата Фонте написала дві довгі релігійні поеми, La Passione di Cristo [Страсті Христові] і La Resurrezione di Gesù Cristo nostro Signore che segue alla Santissima Passione in otava rima da Moderata Fonte [Воскресіння Ісуса Христа, нашого Господа, яке слідує за Святими Страстями в октавах Модерати Фонте]. У цих творах вона детально описує емоційні реакції Діви Марії та Марії Магдалини на смерть і воскресіння Христа, ілюструючи її глибоку віру в активну участь жінки в подіях Страстей і Воскресіння Христових.[14]

Фонте, мабуть, найбільш відома за Il Merito delle donne [Про заслуги жінок], опублікованим посмертно в 1600 році, в якому вона критикує поводження чоловіків з жінками, прославляючи жіночі чесноти та інтелект і стверджуючи, що жінки перевершують чоловіків,[6] але не заходить так далеко, щоб закликати до гендерної рівності.[10]

На час смерті в пологах у 1592 році у 37 років Фонте мала чотирьох дітей, за словами її біографа і наставника Джованні Ніколо Дольоні: найстарший був у віці 10 років, другий у віці 8 років, третьому було 6 та новонароджений, який і спричинив її смерть.[15] Її чоловік поставив на могилі Фонте мармурову епітафію, яка описує її як «femina docissima» [дуже освічена жінка].

Giustizia delle donne («Цінність жінок: де чітко розкривається їхнє благородство та їхня перевага перед чоловіками») ред.

 
«Цінність жінок: де чітко розкривається їхнє благородство та їхня перевага перед чоловіками»

Giustizia delle donne[16] була опублікована після смерті Фонте разом із Il merito delle donne. Обидва літературні твори знаходяться під впливом «Декамерона» Боккаччо: це рамкові історії, де герої розвивають свої діалоги та екземплуми.

Група жінок розмовляє у венеціанському саду, коли приходить Паскуале і порушує розслаблену атмосферу, посилаючись на останню суперечку, яку вона мала зі своїм чоловіком. Це призводить до надихаючої розмови про «чоловічу поведінку», в якій вони скаржаться на несправедливі ситуації, з якими вони стикаються щодня; вони уявляють собі 12 покарань (по одному на місяць), щоб підвищити обізнаність серед чоловіків. Таким чином, чоловіки мусили б страждати від публічного приниження, бути самовідданими батьками та бути ізольованими від своїх друзів та сім'ї. Найгіршим є покарання, присвячене мовчанню: тільки жінки мають голос, голос, який нарешті дає їм можливість говорити й організовувати суспільство.

Визначними літературними прийомами в цьому творі є іронія, парадокси та звернення до читачів і читачок (як це було в старовинних романах).

Книга поділена на 14 розділів: перший виступає як вступ, наступні 12 висвітлюють покарання, а в останньому вони повертаються до реального життя після своєї уявної подорожі, але, як це буває, з подорожі героїні повертаються мудрішими і сповненими надії.

Твори ред.

  • Цінність жінок: де чітко розкривається їхнє благородство та їхня перевага над чоловіками. Модерата Фонте (1997) у перекладі Вірджинії Кокс. OCLC 44959387.
  • Модерата Фонте (Модеста Поццо). Флоридоро: Лицарський роман. ред. Валерія Фінуччі. Тр. Юлія Кісацький. Чикаго: University of Chicago Press, 2006. Pp xxx, 493 (Інший голос в Європі раннього Нового часу). OCLC 614478182OCLC 614478182.

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119359790 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г д е Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б Swartz A. Open Library — 2007.
  5. ↑ Paola Malpezzi Price, "Pozzo, Modesto, " Mary Hays, Female Biography; or, Memoirs of Illustrious and Celebrated Women, of All Ages and Countries (1803). Chawton House Library Series: Women's Memoirs, ed. Gina Luria Walker, Memoirs of Women Writers Part II (Pickering & Chatto: London, 2013), vol. 10, 79-80, editorial notes, 571.
  6. ↑ а б Spencer, Anna Garlin in Kennerley, Mitchell (ed.) (1912). The Drama of the Woman of Genius. The Forum. New York: Forum Pub. Co. 47: 41. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  7. ↑ а б Cox, Virginia.Fonte, Moderata (1555—1592) [Архівовано 6 грудня 2021 у Wayback Machine.], Italian women writers, University of Chicago library, 2004.
  8. ↑ Doglioni, Giovanni Niccolo (1997), Life of Moderata Fonte, у Fonte, Moderata (ред.), The worth of women: wherein is clearly revealed their nobility and their superiority to men, The Other Voice in Early Modern Europe, Chicago, Illinois: University of Chicago Press, с. 31–42, ISBN 9780226256825. Preview. [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Paola Malpezzi Price. Moderata Fonte: Women and Life in Sixteenth-century Venice (Madison (N.J.): Fairleigh Dickinson University Press, 2003), 28.
  10. ↑ а б Malpezzi Price, "Pozzo, Modesto, " vol. 10, 79-80, editorial notes, 571; and Malpezzi Price. Moderata Fonte, 149.
  11. ↑ Malpezzi Price, Paola, 1948- ... (2003). Moderata Fonte : women and life in sixteenth-century Venice. Fairleigh Dickinson University Press. ISBN 0838639984. OCLC 469346548.
  12. ↑ а б Malpezzi Price, Paola. Moderata Fonte: Women and Life In Sixteenth-century Venice.Madison: Fairleigh Dickinson University Press, 2003, 33.
  13. ↑ Russell, Rinaldina. (1994). Italian women writers : a bio-bibliographical sourcebook. Greenwood Press. ISBN 0313283478. OCLC 925190535.
  14. ↑ Malpezzi Price, Paola. Moderata Fonte: Women and Life In Sixteenth-century Venice.Madison: Fairleigh Dickinson University Press, 2003, 35.
  15. ↑ G. Doglioni, ‘Vita della Sig.ra Modesta Pozzo de Zorzi nominata Moderata Fonte descritta da Gio’, in M. Fonte, Il merito delle Donne, ed. Adriana Chemello (Venice: Eidos, 1988), pp. 3–10.
  16. ↑ The Worth of Women: Wherein is Clearly Revealed Their Nobility and Their Superiority to Men By Moderata Fonte (1997) translated by Virginia Cox. OCLC 44959387.

Джерела ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Модерата Фонте

Див. також ред.


  Це незавершена стаття про фемінізм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Модерата_Фонте&oldid=42123744