Мишин

село Мишин
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Основні дані
Засноване	1373
Населення	2 846
Площа	16,66 км²
Густота населення	170,83 осіб/км²
Поштовий індекс	78280
Географічні дані
Географічні координати	48°27′17″ пн. ш. 24°59′30″ сх. д. / 48.45472° пн. ш. 24.99167° сх. д.Координати: 48°27′17″ пн. ш. 24°59′30″ сх. д. / 48.45472° пн. ш. 24.99167° сх. д.
Водойми	Лючка
Відстань до; районного центру	10 км
Місцева влада
Адреса ради	вул.Колгоспна, 10, с. Мишин, Коломийського р-ну, Івано-Франківської обл. 78280
Карта
	Мишин
	Мишин
Мапа

Ми́шин — село Коломийського району Івано-Франківської області.

РозміщенняРедагувати

Село розміщене за 10 км на південь від міста Коломия, у долині річки Лючка на обидвох її берегах. На сході села розміщене плоскогір'я, що простягається від села Нижній Вербіж попри Мишин на південь до села Ковалівка. На заході — гірський масив з найвищою точкою села 340 м.

Сучасне село має 2 церкви храм св. мч. Параскеви-П'ятниці (1837). Настоятель — митр. прот. Миколай Атаманюк, храм св. рівноап. княгині Ольги (2021). Настоятель митр. прот. Роман Лазарук, школу, дитячий садок, відділення зв'язку та медичний пункт.

Через село тече річка Керлибага, ліва притока Лючки.

Місцеві назвиРедагувати

На правому березі річки Лючка виділяють такі кутки:

Гора
Крушник — тут були великі зарості крушини
Луцітка
Підлипки
Смола — у 1961 році тут виливали гарячу смолу
Фабрика — у XIX ст. тут вівся видобуток кам'яного вугілля
Шахта — на шахті № 7 видобували вугілля у 1940-60-их роках

У центрі села виділяють такі кутки:

Горішній Кут
Долішній Кут
Центр

На лівому березі знаходятьсі такі кутки:

Багно
Дубове
Лаз
Морічка

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про село датується 1373 роком, де воно згадується у польських працях, а саме «Miszin pro loctione villae»^[1]. Заселення почалось з півночі (Долішній Кут), де існувало стародавнє місто Підлипки. Місто мало дерев'яну церкву, яку спалили монголи. Вдруге село згадується вже 1416 року як поселення, з якого люди звозили до Коломиї, де була солеварня, сировицю. У податковому реєстрі 1515 року документується 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі та ще 3 лани тимчасово вільної^[2]. Інші згадки — 1515 (Myzyn), 1579 (Misin), 1670 (Myszyn), 1765 (Myzsyn), 1885 (Myszyn), 1886 (Мышин), 1889 (Andreas Mysza), 1947 (Мишин). Через територію села проходив торговий шлях із Київської Русі до Візантії та Балканів (перевозили мед, сіль, метал, деревину, вовну), пізніше караванний (кінний та піший) шлях з Києва до Карпат, ще пізніше — пролягала Цісарська (Повітова) дорога.

Походження назвиРедагувати

Про походження назви села існує кілька легенд:

Біля села Нижній Вербіж було стародавнє місто Підлипки, заселене з часів трипільської культури. Населення займалось рільництвом та скотарством. Поселення розросталось і люди поступово почали заселяти заплави лівого берега річки Лючка. Там засівали поля хлібом, але злісними шкідниками нових земель стали миші, які знищували врожаї.
Біля стародавнього міста Підлипки, на півночі сучасного села, проходила жахлива битва, по закінченні якої було зруйноване все місто і на полі була велика мішанина вбитих людей та частин будівель.

ЛюдиРедагувати

УродженціРедагувати

Боєчко Марія — українська письменниця, поетеса, авторка пісень, журналіст, видавець.
Василь Петрук — художник, відомий в Європі і майже невідомий Україні.
Кавацюк Іван — учасник дуету «Писанка»
Тимофіїв Михайло (1944) — український фольклорист, виконавець на народних музичних інструментах, відмінник освіти України (2007), заслужений майстер народної творчості України (2009).
Василь Попадюк — перший народний артист з Коломийщини.
Миронюк Михайло Васильович — відомий різьбяр.
Микола Сорич — директор Мишинської дев'ятирічної школи (ЗОШ 1-2 ступенів), учасник виставок картин самодіяльних художників (1967, 1970), автором книги «Історія Мишина» (2000)